Рішення № 34221236, 17.10.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

255/4457/13-ц

№2/255/1511/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді - Цукурова В.П.,

при секретарі - Натеса О.І.,

за участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступне.

28 грудня 2012 року в 13 годині 35 хвилин водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ 21120, д/н НОМЕР_1, здійснював рух по пр. Маяковського зі сторони вул. Щорса в напрямку вул. Артема у Ворошиловському районі м. Донецька. Під'їжджаючи до перехрестя вул. Університетської та пр. Маяковського, виконуючи маневр лівого повороту, відповідач не надав дороги позивачці та здійснив наїзд на неї. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачка була травмована та доставлена для надання медичної допомоги в обласну травматологічну лікарню.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька у справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2013 року ОСОБА_4 було визнано винним у скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, вказаною поставною встановлена вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, тому є причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діяннями відповідача та реальними збитками, спричиненими позивачці внаслідок ДТП.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, ПАТ «Уніка» за даним страховим випадком виплатило позивачці відшкодування в розмірі 788,00 гривень в якості оплати медикаментозного лікування. Однак, не було відшкодовано вартість пошкодженого в результаті ДТП майна, а саме, вартість телефону iPhone 4 32Gb black Apple, що складає 6 999,00 гривень.

В добровільному порядку відповідачем матеріальну шкоду не відшкодовано.

Крім того, в результаті ДТП позивачці було спричинено значну моральну шкоду, що виражається в душевних стражданнях, які вона відчувала у зв'язку зі спричиненими тілесними ушкодженнями. Змінився її звичайний образ життя, вона відчувала емоційний стрес. Розмір моральної шкоди позивачка оцінює в 3 000,00 гривень.

З метою захисту порушених прав позивачка скористалась правовою допомогою адвоката, за яку нею було сплачено 1 500,00 гривень.

Просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь вартість телефону iPhone 4 32Gb black Apple у розмірі 6 999,00 гривень, відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 гривень, витрати на правову допомогу у сумі 1 500,00 гривень.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні факту ДТП не оспорював. Пояснив, що позивачка злякалась машини та сама впала біля машини відповідача, при цьому пошкодила автомобіль відповідача, а той відвіз її до лікарні, де його й допитала міліція. Зазначив, що постанову у справі про адміністративне правопорушення та постанову про закриття кримінального провадження позивач не оскаржував. Позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_4 та пішохода ОСОБА_1, матеріали даної цивільної справи, прийшов до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Згідно постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 06 березня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення, 28 грудня 2013 року о 13 годині 35 хвилин, ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-21120, д/н НОМЕР_1, на перехресті вул. Університетської та пр. Маяковського при початку руху та виконанні повороту ліворуч по вул. Університетській, не переконався в безпеці руху, не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1, через що автомобіль отримав механічні ушкодження та було пошкоджено майно пішохода, тим самим порушив вимоги п.п. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України (а.с. 8). Даною постановою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З постанови про закриття кримінального провадження від 25 січня 2012 року вбачається, що в ході перевірки встановлено, що відповідачем було порушено вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.2 ПДР, що і стало причиною ДТП та спричинило настання негативних наслідків - травмування пішохода ОСОБА_1

Крім того, вина ОСОБА_4 підтверджується його власними поясненнями, що містяться у кримінальному провадженні. Так, відповідач зазначає, що в момент здійснення маневру він не помітив дівчину пішохода, а саме, ОСОБА_1, яка здійснювала рух по пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, в результаті чого здійснив наїзд на останню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах даної цивільної справи та матеріалах кримінального провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_4 та пішохода ОСОБА_1 міститься достатньо належних та допустимих в розумінні ст.ст. 58-59 ЦПК України доказів на підтвердження вини ОСОБА_4 у скоєнні ДТП, що мала місце 28 грудня 2013 року.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачка отримала тілесні ушкодження, що підтверджується висновком експерта №4 від 17.01.2013 року, що міститься в матеріалах кримінального провадження.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ «Уніка». Відповідно до виписки по рахунку за 11.06.2013 року, страхова компанія за даним страховим випадком виплатила позивачці відшкодування в розмірі 788,00 гривень як оплату медикаментозного лікування.

Позивачка посилається на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, також було пошкоджено її телефон, вартість якого складає 6 999,00 гривень.

У той же час, ч. 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час прийняття рішення суд, зокрема, вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Проте, позивачкою не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження завдання шкоди її майну та жодного документального доказу пошкодження вищевказаного мобільного телефону внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та розміру матеріальної шкоди (висновку спеціаліста, документу про оплату ремонту тощо).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення відшкодування матеріальної шкоди є безпідставними та необґрунтованими. Правових підстав для їх задоволення у суду немає.

Вирішуючи позовні вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку, що внаслідок протиправних дій відповідача їй заподіяна моральна шкода.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі позовних вимог, характеру дії особи, яка завдала шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Таким чином, враховуючи характер і тривалість страждань позивачки, враховуючи принципи розумності та справедливості, а також наявність завдання ушкодження здоров'ю, суд оцінює розмір відшкодування моральної шкоди у 3 000,00 гривень, та приходить до висновку про необхідність стягнути дану суму з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_4 на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Так, позивачкою було понесено витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1 500,00 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №55 від 15.03.2013 року (а.с. 11).

Згідно зі ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки судові витрати з вимог немайнового характеру у сумі 114,70 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 1168 ЦК України, ст.ст. 11, 58-60, 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у сумі 3 000,00 гривень, витрати на правову допомогу у сумі 1 500,00 гривень, судові витрати у сумі 114,70 гривень, а всього стягнути 4 614 (чотири тисячі шістсот чотирнадцять) гривень 70 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька В.П. Цукуров