Рішення № 34220183, 18.04.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № -3066/13

В справі № 760/8604/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

при секретарі- Подолян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації, 3-я особа: Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» про визнання права користування жилим приміщенням та зобовязання укласти договір найму жилого приміщення;

зустрічним позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м.Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, 3-і особи: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва, Соломянська районна в м. Києві державна адміністрація, Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» про виселення без надання іншого жилого приміщення;

та позовом Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», 3-я особа: Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання ордеру недійсним, суд,-

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом і просив визнати недійсним договір найму (оренди) жилого приміщення № 67 від 11.05.2007 року, укладений між ним та КП УЖГ Соломянського району м. Києва, на кімнату АДРЕСА_1 та визнати за ним право на користування даним жилим приміщенням.

В жовтні 2008 року КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації звернулося до суду з зустрічним позовом про виселення позивача з усіма залежними від нього особами з спірного житлового приміщення без надання іншого.

В грудні 2008 року позивач зменшив розмір позовних вимог, відмовився від вимог у частині визнання недійсним договору найму (оренди) житлового приміщення і просив визнати за ним право користування кімнатою АДРЕСА_1 та зобов»язати КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» укласти з ним договір найму житлового приміщення на дану кімнату.

В квітні 2009 року до суду з самостійним позовом звернулася Солом»янська районна в м. Києві державна адміністрація до ОСОБА_2 та ВАТ «Більшовик» про визнання ордера на спірне жиле приміщення недійсним.

Ухвалами суду від 26 травня 2009 року справи були об»єднані в одне провадження,а вимоги позивача в частині визнання недійсним договору найму/оренди/ залишені без розгляду.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_2 посилається в позові на те, що за клопотанням підприємства, на якому він працював - ТОВ «Поділля», на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Більшовик» від 21.09.2004 року, йому 14.10.2004 року Житлово-комунальним відділом ВАТ «Більшовик» був виданий спеціальний ордер № 98/1 на вселення в кімнату АДРЕСА_1.

З цього періоду часу він проживає в спірній кімнаті, належним чином виконує обов»язки наймача, сплачуючи житлово-комунальні послуги.

На підставі Розпорядження Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації № 1755 від 09.12.2004 року гуртожиток був переданий від ВАТ «Більшовик» до комунальної власності територіальної громади Солом»янського району м. Києва.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1990 від 27.10.2005року «Про будинки АДРЕСА_1» гуртожиток по АДРЕСА_1 визнано жилим будинком з загальними квартирами.

На підставі Розпорядження Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації № 1322 від 12.10.2005року «Про зміну нумерації квартир в будинку по АДРЕСА_1» змінено нумерацію квартир в будинку, внаслідок чого нумерація кімнати №34, в якій він проживає, змінилася на кімнату № 4 у квартирі № 1.

В зв»язку з передачею будинку до територіальної громади відповідачі вважають, що він не має права на проживання в квартирі, т.я. документи, видані ВАТ»Більшовик», втратили свою дію.

На його неодноразові звернення оформити документи на проживання в квартирі, 11.05.2007 року КП УЖГ Соломянського району м. Києва змусило його підписати тимчасовий договір найму (оренди) жилого приміщення спірної кімнати строком на 7 місяців до 31.12.2007 року. При цьому йому було гарантовано, що договори найму в подальшому з ним будуть переукладатися.

Після закінчення терміну дії даного договору відповідачі відмовляються продовжувати термін дії договору найму та продовжувати його реєстрацію за місцем проживання, змушують звільнити займану ним кімнату.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Представник відповідачів - КП УЖГ Соломянського району м. Києва та КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації проти позову заперечувала.

Посилалася на те, що Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1482 від 06.08.2004 року « Про прийняття до комунальної власності територіальної громади Солом»янського району будинку по АДРЕСА_1», відповідно до рішення Київської міської ради №106/1083 від 20.11.2003 року » Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчого житлового фонду та інженерних мереж» та постанови Верховної Ради України №1585-1V» Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан збереження об»єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та соціального їх використання у післяприватизаційний період» - будинок по АДРЕСА_1 передано від ВАТ»Більшовик» до територіальної громади Солом»янського району м. Києва.

Розпорядженням Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації № 141 від 01.02.2008 року майно територіальної громади Соломянського району закріплено на праві господарського віддання за КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», яке є балансоутримувачем будинку.

Єдиною підставою для проживання в займаному жилому приміщенні є ордер, який позивачу не видавався, а тому після передачі будинку до територіальної громади району він втратив право на проживання в будинку, однак приписи про звільнення кімнати не виконує.

Виходячи з цих обставин, просить у позові відмовити.

КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» пред»явило зустрічний позов, яким просить виселити позивача з займаного ним жилого приміщення з усіма залежними від нього особами без надання іншого.

Представник відповідача - Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації проти первісного позову заперечував, зустрічний позов підтримав.

Солом»янська районна м. Києві державна адміністрація пред»явила самостійний позов і просить визнати недійсним ордер №98/1 від 14.10.2004 року, виданий позивачу Житлово-комунальним відділом ВАТ „Більшовик" на спірну кімнату.

Посилається в позові на те, що ордер на жилу площу в гуртожитку був виданий позивачу на підставі спільного рішенням адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Більшовик» від 21.09.2004 року, тобто після прийняття розпорядження КМДА від 20.07.2004 року № 1759 про передачу будинку до комунальної власності територіальної громади Солом»янського району.

Крім того, ордер підписаний не уповноваженою на те особою - заступником генерального директора ВАТ «Більшовик» Галуновим Д.В.

Ордер ні за формою, ні реквізитами не відповідає зразку, встановленому Примірним положенням про гуртожитки, т.я. підписаний не керівником підприємства, а заступником генерального директора з соціально-побутових питань Галуновим Д.В., якому такі повноваження у встановленому порядку делеговані не були.

Виходячи з цих обставин, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні проти зустрічного позову та позову Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації заперечував з підстав, викладених у первісному позові.

Обгрунтовував свої заперечення тим, що ордер на спірну кімнату був виданий йому у встановленому законом порядку.

Крім того, послався на те, що протоколом № 39 спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Більшовик» від 08.07.2004 року заступнику генерального директора ВАТ Галунову Д.В. було доручено видати ордери на право проживання в гуртожитках по АДРЕСА_1 особам, які набули право на проживання в них, з правом їх підпису.

Подав до суду заяву, якою просить застосувати строки позовної давності до вимог Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації та відмовити в позові.

Представник відповідачів - КП УЖГ Солом»янського району м.Києва та КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" позов Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації підтримала.

ВАТ»Більшовик» - одночасно відповідач та 3-я особа в справі, свого представника в судове засідання не направив, про час розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив, а тому суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову, та не знаходить підстав для задоволення решти позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету комсомолу.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належав до відомчого житлового фонду, перебував на балансі ВАТ»Більшовик» та мав статус гуртожитку.

На підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Більшовик» від 21.09.2004 року Житлово-комунальним відділом ВАТ «Більшовик» 14.10.2004 року позивачу був виданий спеціальний ордер № 98/1 на вселення в кімнату №34 даного гуртожитку.

Типовим положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986 року, затверджено типовий ордер на право зайняття жилої площі в гуртожитку, який є додатком до даного положення.

Ордер, виданий позивачу 14.10.2004 року на право зайняття кімнати АДРЕСА_1, відповідає Типовому ордеру, який є додатком до Примірного положення про гуртожитки.

/ т.1, а.с. 8 /

З Типового ордера на жилу площу в гуртожитку вбачається, що він підписується керівником підприємства.

Ордер, виданий позивачу, підписаний заступником генерального директора з соціально-побутових питань ВАТ»Більшовик» Галуновим Д.В.

Правом підпису та видачі ордерів заступник генерального директора Галунов Д.В. був уповноважений протоколом №39 спільного засідання профкому та адміністрації ВАТ »Більшовик» від 18.07.2004 року.

/ т.2, а.с. 13 - 20 /

Виходячи з цих обставин суд приходить до висновку, що ордер позивачу на право зайняття кімнати АДРЕСА_1 був виданий у встановленому законом порядку і він зайняв дану кімнату та проживає в ній на законних підставах.

Встановлено, що на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1759 від 20.07.2004 року «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади Солом»янського району будинку по АДРЕСА_1», будинок був прийнятий до комунальної власності територіальної громади міста Києва та переданий до комунальної власності Солом»янського району м. Києва.

Розпорядженням Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації № 1755 від 09.12.2004 року «Про прийняття будинків по АДРЕСА_1 до комунальної власності територіальної громади Соломянського району м. Києва» будинки були прийняті до комунальної власності територіальної громади Солом»янського району м. Києва і в цей же день був затверджений Акт приймання-передачі.

Судом встановлено і не заперечували сторони, що будинок по АДРЕСА_1 станом на день прийняття Розпорядження та затвердження Акту фактично не був переданий до комунальної власності району.

Дані обставини підтверджуються протоколом №28 від 28.11.2005 року наради з питання прискорення та підписання актів прийому-передачі гуртожитків ВАТ»Більшовик» по АДРЕСА_1 та взаєморозрахунків з ВАТ»Київгаз», АК»Київводокагнал».

З даного протоколу вбачається, що на момент проведення наради акти прийому-передач даних гуртожитків підписані не були.

Крім того, з Угоди від 24.02.2005 року вбачається, що її предметом було прийняття до комунальної власності територіальної громади Солом»янського району м. Києва гуртожитків, приведених вище, та передача особових рахунків на кімнати гуртожитку по АДРЕСА_1.

Представники відповідачів - Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації та КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» в судовому засіданні підтвердили, що Акт приймання-передачі від 09.12.2004 року не був підписаний всіма членами комісії, робота по передачі гуртожитку до комунальної власності району продовжувалася і остаточно закінчилася в кінці 2005 року підписанням Акту.

/ т.1 а.с.107-108; 121 - 122; т.3, а.с. 23;27; 30 - 31/

Відповідно до ч.ч.5,6 ст.7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії.

Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п.10 постанови Кабінету Міністрів України № 1482 від 21 вересня 1998 року «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність, затвердженого цією постановою.

Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію.

Право на управління об'єктом передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Виходячи з цих обставин та викладеного вище, суд приходить до висновку, що адміністрація та профспілковий комітет ВАТ»Більшовик» 21.09.2004 року на законних підставах прийняли рішення про надання жилої площі в гуртожитку позивачу, на підставі якого йому 14.10.2004 року був виданий ордер.

За таких обставин позивач проживає в спірному жилому приміщенні на законних правових підставах.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст.ст.58,109 ЖК України виселення із займаного приміщення допускається з підстав, встановлених законом.

Враховуючи викладене вище, висновки суду про правомірність видачі позивачу ордера на вселення в кімнату АДРЕСА_1, підстав, встановлені законом, для виселення позивача відсутні.

На підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1990 від 27.10.2005року змінено статус гуртожитку по АДРЕСА_1 на жилий будинок з загальними квартирами.

Розпорядженням Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації № 1322 від 12.10.2005року змінено нумерацію квартир в будинку, і на даний час кімната №34 є кімнатою № 4 квартири № 1.

Відповідно до ст.61 ЖК України користування жилими приміщеннями у будинках громадського і державного житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного та громадського житлового фонду укладається у письмовій формі між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією і наймачем, на ім»я якого виданий ордер.

Згідно зі ст.814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обовязки наймодавця.

Розпорядженням № 141 Соломянської районної в м Києві державної адміністрації від 01.02.2008 року майно територіальної громади Соломянського району м. Києва закріплене на праві господарського віддання за КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», яке є балансоутримувачем будинку, а, виходячи з цього, несе обов»язок по укладенню з мешканцями даного будинку договорів найму жилих приміщень.

Виходячи з цього та викладеного вище,суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Суд не знаходить підстав для задоволення вимог про визнання ордера недійсним, виходячи з наступного.

Нормами ЖК України та Примірним положенням про гуртожитки не врегульовано питання визнання недійсним ордера на жиле приміщення в гуртожитку.

Згідно з ч.1 ст.8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Виходячи з цього, суд вважає за необхідне при вирішенні спору в цій частині керуватися нормами ст.ст.58, 59 ЖК України.

Відповідно до ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян та організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, не правомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Згідно з п. 6 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання, що виникли в процесі застосування судами Житлового кодексу" судам слід мати на увазі, що виданий на жиле приміщення ордер у випадках, зазначених у ст. 59 ЖК України, підлягає визнанню недійсним з наслідками, передбаченими ст. 117 ЖК України.

В ст. 117 ЖК України зазначено, що у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.

Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.

У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, громадяни зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

Тобто, з точки зору закону наслідком визнання недійсним ордера є виселення особи з займаного жилого приміщення.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання ордера недійсним, Солом»янська районна в м. Києві державна адміністрація не ставить питання про виселення позивача з спірного жилого приміщення.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов»язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Враховуючи встановлені судом обставини, приведені вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про визнання ордера недійсним.

Суд не приймає до уваги посилання представника Солом»янської районної в м. Києві адміністрації в обґрунтування позову на лист заст. генерального директора ВАТ »Більшовик» Галана від 22.10.2008 року, виходячи з наступного.

Як встановлено вище, ордер, виданий позивачу, підписаний уповноваженою особою ВАТ »Більшовик» - заст. генерального директора Галуновим Д.В., і це право делеговано йому спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету від 08.07.2004 року.

Крім того, будинок по АДРЕСА_1 був прийнятий до комунальної власності територіальної громади Солом»янського району м. Києва Розпорядженням Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації № 1755 від 09.12.2004 року і в цей же день був затверджений Акт його приймання-передачі.

Тобто, з точки зору ч.6 ст.7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та п.10 постанови КМУ №1482 від 21.09.1998 року право власності / право управління /на даний об»єкт у територіальної громади виникло саме з дати підписання Акта приймання-передачі.

Крім того, з листа ВАТ»Більшовик» від 22.10.2008 року на запит представника КП »Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», на який посилається представник позивача за даним позовом, неможливо зробити висновок про суть даного запиту, т.я. зі змісту наданої відповіді не вбачається, що в запиті ставилося питання про наявність рішення адміністрації та профспілкового комітету від 21.09.2004 року та реквізитів ордера, виданого позивачу, а також не вказано, з якої інформації надавалася відповідь, та період, яким охоплювалася перевірка при наданні відповіді.

Представник відповідача - КП »Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» пояснила, що копія запиту в КП не збереглася.

/ т.1, ст.170 /

Відповідно до ч.1 ст.57, ч.1 ст.58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З врахуванням даних норм закону суд вважає, що лист ВАТ»Більшовик» у вигляді, наданому суду, не є належним доказом, у розумінні вимог закону, вимогам у частині визнання ордера недійсним.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів у рівних частках понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати: 08, 50гр. судового збору та 07, 50гр. витрат на інформаційно-технчне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 9, 58-59, 61, 109,117,128, 129 ЖК України, ст.ст. 8,15-16, 814 ЦК України, Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998 року «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим Постановою Ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986 року, ст. ст. 3-4, 10-11, 57-60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1.

Зобовязати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» укласти з ОСОБА_2 договір найму жилого приміщення на кімнату АДРЕСА_1.

В зустрічному позові Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення відмовити.

В позові Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» про визнання ордера недійсним відмовити.

Стягнути з Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом»янської районної в м. Києві державної адміністрації в рівних частках на користь ОСОБА_2 08, 50 гр. судового збору / по 02, 83 гр./ та 07, 50 гр./ по 02,50гр./ витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя: