Рішення № 34219466, 17.10.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2013 Справа № 920/1453/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми

до відповідача: Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської

ради

про стягнення 4 048 224 грн.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Віткалова В.О.

від відповідача: Дудник Н.В.

При секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3600000 грн. 40 коп. заборгованості, 212 721 грн. 05 коп. пені, 3 % річних в розмірі 196 982 грн. 54 коп., інфляційних витрат в розмірі 38 520 грн. 52 коп., витрат по сплаті судового збору в розмірі 68 820 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується із заявленим позивачем до стягнення розміром пені та просить суд зменшити її розмір на 90 відсотків.З таким листом про зменшення розміру пені на 90% відповідач звертався до позивача 04.10.2013р. Позивач у своєму листі-відповіді зазначив відповідачеві, що не заперечує відносно зменшення розміру пені не більше ніж на 50%, оскільки розмір пені, встановлений у п. 4.2.1 договору № 13к від 30.06.2005р. не передбачає зайвого збагачення ПАТ «Сумиобленерго», а лише слугує забезпеченням неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, несвоєчасне виконання яких з боку споживача (відповідача) значно ускладнює виконання позивачем зобов'язань щодо розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Згідно договору про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.05р., укладеного між ПАТ «Сумиобленерго» (позивачем) та ДКП «Міськводоканал» (відповідачем), позивач постачає відповідачу електричну енергію, а відповідач зобов'язаний оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі відповідно до умов вказаного договору та додатків до нього, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.05р. розрахунковим періодом вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Рахунок на оплату електричної енергії має бути сплачений споживачем у таких співвідношеннях: до 11 числа календарного місяця, наступного за розрахунковим - 10 % від фактично спожитої електроенергії; до 21 числа - 40 % від фактично спожитої енергії; до 31 числа - 50 % від фактично спожитої енергії.

Рахунки щодо оплати за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені споживачем протягом 5 днів з дня отримання.

Актами про обсяги переданої споживачу (спожитою споживачем) електричної енергії в період з квітня 2013 року по травень 2013 року підтверджується факт належного виконання позивачем умов договору.

За спожиту електроенергію в квітні та травні 2013 року відповідачу були виставлені позивачем до сплати рахунки № 13-40/1672 від 01.05.13р. на суму 2 437 518 грн. 18 коп. та № 13-40/1980 від 03.06.13р. на суму 2 511 822 грн. 22 коп., які згідно довідки нарахувань та оплат по активній електроенергії, порушуючи договірні зобов'язання щодо своєчасного та повного розрахунку, споживач сплачував частково та несвоєчасно.

Відповідач за спожиту електричну енергію розрахувався частково, сплативши на користь позивача 1349340 грн. 40 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96р. № 28, плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітне незбалансовані електроустановки.

Відповідно п. 2.2.4. договору про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.05р. відповідач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками № 5.

Для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії відповідачу виставлялися рахунки, які він сплачував несвоєчасно.

У довідці нарахувань та оплат по реактивній електроенергії відображений стан розрахунків за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

В п. 4.2.1. договору сторони погодились, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору з порушенням термінів, визначених додатком № 4 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 21.08.2013р. залишилась несплаченою заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію протягом квітня-травня 2013 року на суму 3600000 грн. 40 коп., що підтверджується матеріалами даної справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 1 349340 грн. 40 коп. є обґрунтованими та правомірними, а тому визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Внаслідок порушення грошових зобов'язань в січні - червні 2013 року згідно п. 4.2.1. договору про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.05р. відповідачу була нарахована позивачем пеня, розмір якої відповідно до розрахунку складає 212 721 грн. 05 коп.

Крім цього, за неналежне виконання грошових зобов'язань в січні-червні 2013 року, відповідачу були нараховані 3 % річних, які згідно розрахунку позивача складають 196 982 грн. 54 коп. та втрати від інфляції в розмірі 38 520 грн. 52 коп.

ПАТ «Сумиобленерго» виставило рахунки відповідачу про сплату пені, 3 % річних, які КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, які залишились не сплаченими.

Відповідач з розрахунком позивача по нарахуванню розміру пені, 3 % річних, інфляційних втрат не погоджується з посиланням на те, що предметом розгляду даної позовної заяви є заборгованість за спожиту активну електроенергію протягом квітня-травня 2013 на суму 3600000 грн. 40 коп., а позивач, на його думку, припустився помилки, здійснюючи нарахування пені, 3 % річних, інфляційних втрат та включив загальний борг за надані послуги з постачання електричної енергії не врахувавши, що рішеннями господарського суду Сумської області у справах № № 5021/1675/12, 5021/716/12, 5021/391/12, 5021/1159/12, 920/344/13 вже розстрочено виконання стягнення заборгованості відповідача, яку він вже сплачував відповідно до затверджених судом графіків. Як зазначає відповідач, заборгованість за попередній період за отриману електричну енергію, на яку нараховувались штрафні санкції була вже предметом розгляду справ в господарському суді, а тому відповідачем наданий власний розрахунок штрафних санкцій.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку відповідних доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Господарський суд вважає доводи відповідача помилковими, оскільки при вивченні матеріалів даної справи встановлено, що внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем вартості спожитої активної електроенергії йому нарахована пеня у розмірі 212 721,05 грн. за період з січня по червень 2013 р., інфляційні нарахування в сумі 38520,52 грн. за період січень - травень 2013 р., 3% річних в розмірі 196982,54 грн. за період січень-червень 2013 р. Крім того, за відповідачем рахується заборгованість за спожиту електричну енергію у квітні та травні 2013 р. Згідно розрахунків, доданих до позовної заяви, позивачем враховувались терміни та сума боргу, які існували на час їх виникнення з урахуванням розстрочок рішень господарського суду.

Проте, не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України - допустив прострочення грошового зобов'язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.

Згідно п. 4. ст. 231 Господарського Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі зазначеного вище розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача є обґрунтованим та правомірним.

Крім цього, відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір, нарахованої позивачем пені на 90 (дев'яносто) відсотків. В якості обґрунтування цього відповідач наводить наступне.

Відповідач - КП «Міськводоканал» Сумської міської ради забезпечує водою та водовідведенням підприємства, організації, установи та населення м. Суми, близько 90 відсотків послуг надається населенню м. Суми, яку несвоєчасно здійснюють розрахунки за спожиті послуги. Масова, систематична несплата населенням розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення негативно впливає на фінансовий стан підприємства, у зв'язку з цим відповідач немає фінансової можливості своєчасно проводити розрахунки по грошовим зобов'язанням.

Згідно зі звітом про фінансові результати збиток підприємства від звичайної діяльності за 1 півріччя 2013р. складає 3 395 тис. грн. Крім того, забезпечення якісного та своєчасного надання споживачам м. Суми комунальних послуг потребує значних фінансових вкладень з боку відповідача. Це затрати на закупівлю матеріалів, проведення профілактичних та ремонтних робіт. Окремі ділянки водопровідної та каналізаційної мережі м. Суми, що знаходяться у господарському віданні відповідача перебувають у аварійному стані і вимагають негайної їх заміни, що також призводить до додаткових витрат.

Пунктом 23 постанови КМ України від 21.07.05 р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» передбачено, що споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. На даний час діючим законодавством розмір пені для населення є невизначений.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 167 (далі "Постанова...") визначено, порядок та умови надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості.

Таким чином, діючим законодавством визначено, що розрахунок за електроенергію на суму заборгованості, яка утворилася на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості, здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах.

Отже, несвоєчасне проведення оплати послуг за спожиту електроенергію за квітень - травень 2013 р. спричинено незалежними від волі КП "Міськводоканал" Сумської міської ради причинами - невідповідністю фактичної вартості комунальних послуг на водопостачання та водовідведення затвердженим тарифам, що підтверджується фактом прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 20.03.2013р. № 167.

Як наслідок, в умовах постійного росту ціни на електричну енергію, це призводить до збитковості та неспроможності КП "Міськводоканал" Сумської міської ради своєчасно здійснювати розрахунки за спожиту електричну енергію.

Як зазначає відповідач, сума пені є результатом неналежної оплати населенням вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення та невідповідності фактичної вартості комунальних послуг затвердженим тарифам, що призводить до не покриття виробничих витрат та збитковості підприємства.

Застосування штрафних санкцій (пені) негативно вплине на встановлений порядок розрахунку між підприємствами, збільшиться заборгованість по інших грошових зобов'язаннях підприємства, в тому числі і по оплаті рахунків позивача за надані послуги з енергопостачання. Стягнення пені та накладення арешту на рахунки відповідача ще більш усугубить ситуацію, що склалась на сьогодні.

КП "Міськводоканал" Сумської міської ради є об'єктом стратегічного значення, діяльність якого заснована на самофінансуванні. На даний час сплата суми заборгованості позивачу негативно вплине на фінансово-господарську діяльність підприємства, призведе до арешту рахунків та внаслідок цього буде значно послаблена робота підприємства, знизиться якість комунальних послуг, виникне заборгованість по обов'язковим першочерговим платежам до бюджету, заробітної плати тощо, підключення електроенергії призведе до дестабілізації роботи стратегічних об'єктів підприємства.

З таким листом про зменшення розміру пені на 90% відповідач звертався до позивача 04.10.2013р.

Позивач у своєму листі-відповіді зазначив відповідачеві, що не заперечує відносно зменшення розміру пені не більше ніж на 50%, оскільки розмір пені, встановлений у п. 4.2.1 договору № 13к від 30.06.2005р. не передбачає зайвого збагачення ПАТ «Сумиобленерго», а лише слугує забезпеченням неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, несвоєчасне виконання яких з боку споживача (відповідача) значно ускладнює виконання позивачем зобов'язань щодо розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України.

Згідно ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд вправі при прийнятті рішення зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»). Крім того, застосовувати пункт 3 статті 83 ГПК України господарський суд при вирішенні спору вправі лише у випадку порушення суб'єктом підприємницької діяльності зобов'язань за цивільно-правовими угодами, а не будь-яку неустойку взагалі.

З огляду на викладене, господарський суд враховує фінансовий стан підприємства відповідача та вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню на 60 відсотків.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 40% від заявленої позивачем суми.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Враховуючи що, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 38520 грн. 52 коп. за період січень - травень 2013 р., 3% річних в розмірі 196982 грн. 54 коп. за період січень-червень 2013 р. за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є правомірними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до норм ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати позивача, пов'язані з розглядом даної справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради (вул. Білопільське шосе, 9, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 03352455) на користь Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Д. Коротченка, 7, код ЄДРПОУ 23293513) 3600000 грн. 40 коп. заборгованості, 85 088 грн. 42 коп. пені, 3 % річних в розмірі 196 982 грн. 54 коп., інфляційних витрат в розмірі 38 520 грн. 52 коп., 68 820 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складене 21.10.2013р.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ