Рішення № 34219454, 15.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2013 р. Справа №917/1750/13

за позовом Приватного підприємства "Антарес ОМ", м. Івано-Франківськ

до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", м. Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 99000,83 грн. Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача : Дмитрук Я.С., довіреність від 16.09.2013 р., Ільків І.М. (директор)

від відповідача : Трифонов Ю.А., довіреність від 10.10.2013 р.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення згідно ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 99000,83 грн., з них: 88000,00 грн. - основна заборгованість за договором поставки № 1-28/10/2010 від 28.10.2010р. ; 6408,20 грн. - пені та 4592,63 грн. - 3% річних.

Позивач надав суду копії документів для долучення до матеріалів справи, серед яких, зокрема, копії видаткових накладних №РН-000003 від 21.02.2011 р. та № РН-000004 від 10.03.2011 р., а також копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №004090 від 21.02.2011 р. та №004091 від 10.03.2011 р. (а.с. 51-53, оригінали оглянуті у судовому засіданні). Також представником позивача була подана письмова заява про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій (6408,20 грн. пені та 4592,63 грн. - 3% річних)(а.с. - 55). Судом роз'яснено наслідки часткової відмови від позову представнику позивача, перевірено повноваження особи, що підписала дану заяву.

Відповідач основний борг усно визнає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, суд встановив:

28.10.2010 р. між сторонами було укладено договір поставки №1-28/10/2010 від. (арк. справи 8-9, оригінал оглянуто у засіданні), згідно якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити печінку яловичу, путовий сустав яловичий реапиз та п/п (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачена ціна: печінка яловича-24,00 грн. в т.ч. ПДВ, путовий суглоб реапіз - 8,00 грн. в т.ч. ПДВ, путовий суглоб п/п- 6,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата за товар проводиться протягом 17 банківських днів.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і дійсний до 31.12.2011 р.(п. 6.1 Договору).

Як вбачається з позовної заяви, на виконання умов договору, відповідно до наданих позивачем видаткових накладних відповідачу було передано товар на загальну суму 147988,50 грн.

Як зазначає позивач, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України прийняв товар без претензій щодо асортименту, якості, кількості продукції чи відсутності будь-якого документу, але не оплатив його в повному обсязі у встановлені у договорі строки, в зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 88000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору позивач 12.10.2011 року направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплати кошти у сумі 105000 за отриману продукцію (а.с. -11). У відповіді на дану претензію №40 від 14.11.2011 р. (арк. спр. -12) відповідач посилається на тяжке фінансове становище та обіцяє найближчим часом розрахуватися.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення ( враховуючи заяву про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій) становить 88000 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, за яким в силу ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 88000 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (договір поставки, видаткові накладні, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, докази часткової оплати товару відповідачем) та підлягають задоволенню. Відповідач позовні вимоги про стягнення основного боргу в судовому засіданні усно визнає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано до суду письмову заяву про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 11000,83 грн.(арк. спр. 55).

Судом встановлено, що часткова відмова від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів; відповідна заява підписана повноважною особою; у зв'язку з викладеним, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 11000,83 грн. та припиняє провадження у справі у цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до приписів ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, п.4 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський мясокомбінат"(36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6, р/р 26009171354001 в КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00424214) на користь Приватного підприємства "Антарес ОМ" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 39/5, р/р 26001000018895 в ПАТ "Індекс-Банк", МФО 3300614) - 88000 грн. основного боргу, 1980,02 грн. судового збору.

3. В частині стягнення штрафних санкцій в сумі 11000,83 грн. - провадження припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2013 р.

Суддя О.С. Мацко