Рішення № 34219241, 16.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.2013 Справа № 905/6428/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Михайловій Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м. Артемівськ Донецької області

до відповідача: Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник», м. Соледар Донецької області

про: стягнення суми боргу у розмірі 134118,93грн., 3 % річних - 4038,20грн., пені - 9711,07грн.

за участю уповноважених представників :

від позивача - Загоруйко Я. І. (за довіреністю №юр/3 від 02.01.2013р.);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м. Артемівськ Донецької області звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник», м. Соледар Донецької області про стягнення боргу за договором про постачання теплової енергії № 849 від 15.10.2007р. у розмірі 147868,20грн., з яких сума основного боргу складає 134118,93грн., 3 % річних - 4 038,20грн., пеня - 9711,07грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання грошових зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 849 від 15.10.2007р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені 9711,07грн. та 3 % річних - 4038,20грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав договір про постачання теплової енергії № 849 від 15.10.2007р. та додатки до нього; додаткову угоду до договору від 13.05.2011р.; рахунки за жовтень 2011р. - квітень 2012р., за жовтень 2012р. - квітень 2013р.; акти приймання-передачі теплової енергії за жовтень 2011р. - квітень 2012р., за жовтень 2012р. - квітень 2013р.; розрахунок суми боргу; відомість фінансових розрахунків; постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 25 від 30.09.2011р.; акт на підключення опалення № 849 від 15.10.2011р.; акт на відключення опалення від 17.04.2012р.; акт на підключення опалення № 849 від 24.10.2012р.; акт на відключення опалення від 15.04.2013р.; акти знаття показників засобів обліку теплової енергії від 31.10.2011р., від 30.11.2011р., від 30.12.2011р., від 30.01.2012р., від 28.02.2012р.,від 17.04.2012р., від 30.10.2012р., від 30.11.2012р., від 26.12.2012р., від 29.01.2013р., від 26.02.2013р., від 28.03.2013р., від 16.04.2013р.; правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує, посилаючись на п.п. 3,5 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України, ст. 1, 2, 4-2, 4-3, 4-5, 12, 15, 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 54-57, 61, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: копія листа №05/1822 від 14.09.2012р.; копія рахунку № 8490812 від 31.08.2012р.; копія акту приймання-передачі теплової енергії від 31.08.2012р.; копія рахунку № 8491011 від 31.10.2011р.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові.

Обізнаність відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду (а.с. 93).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2007р. між позивачем (Енергопостачальна організація) та відповідачем (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 849 (а.с.9-12) (далі договір), згідно умов п. 1. якого Енергопостачальна організація приймає зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах, перерахованих в додатку №1 до договору, загальною площею 1 875,08 кв.м., а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в вигляді гарячої води в обсягах, вказаних в додатку №2 до договору. Відповідно до п. 11.1. договір діє з 15.10.2007р. по 30.04.2010р. Договір автоматично вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.4 договору).

Оскільки в матеріалах справи не міститься доказів припинення договору, суд вважає що строк дії договору продовжено.

Відповідно до п. 3.2.3. договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок спожитої теплової енергії в об'ємах та строках, які передбачені договором.

Умовами розділу 6 договору сторонами передбачено порядок здійснення розрахунків, зокрема:

- п. 6.1. «плата за спожиту теплову енергію виконується у грошовій формі відповідно встановленим тарифам (цінам)»;

- п.6.2 «розрахунковим періодом є календарний місяць»;

- п. 6.3 «оплату за послуги, які надає Енергопостачальна організація, Споживач проводить щомісячно відповідно до платіжних документів, які пред'являє Енергопостачальна організація, в порядку, передбаченому законодавством України, протягом 3 банківських днів після їх пред'явлення. Оплата проводиться в порядку передоплати за кожний місяць опалювального періоду. Споживач гарантує 100% відшкодування витрат за надані послуги».

Відповідно до п. 7 договору за порушення сторонами договірних зобов'язань винна сторона відшкодовує потерпілій стороні завдані збитки.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єкту відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать підписані сторонами без зауважень та заперечень акти на включення опалення від 15.10.2011р. та від 24.10.2012р.

На виконання до умов договору позивачем була поставлена відповідачу теплова енергія, про що були складені акти приймання-передачі теплової енергії (за жовтень 2011р. від 31.10.2011р. (а.с. 19), за листопад 2011р. від 30.11.2011р. (а.с. 21), за грудень 2011р. від 31.12.2011р. (а.с. 23), за січень 2012р. від 31.01.2012р. (а.с. 25), за лютий 2012р. від 29.02.2012р. (а.с. 27), за березень 2012р. від 31.03.2012р. (а.с. 29), за квітень 2012р. від 15.04.2012р. (а.с. 31), за жовтень 2012р. від 31.10.2012р. (а.с. 33), за листопад 2012р. від 30.11.2012р. (а.с. 35), за грудень 2012р. від 31.12.2012р. (а.с. 37), за січень 2013р. від 31.01.2013р. (а.с. 39), за лютий 2013р. від 28.02.2013р. (а.с. 41), за березень 2013р. від 31.03.2013р. (а.с. 43), за квітень 2013р. від 15.04.2013р. (а.с. 45), та виставлені рахунки: № 8491011 від 31.10.2011р. на суму 3 190,00 грн. (а.с. 18), № 8491111 від 30.11.2011р. на суму 10 092,10 грн. (а.с. 20), № 8491211 від 31.12.2011р. на суму 7 957,45грн. (а.с. 22), № 8490112 від 31.01.2012р. на суму 12 271,20 грн. (а.с. 24), № 8490212 від 29.02.2012р. на суму 14 515,54 грн. (а.с. 26), № 8490312 від 31.03.2012р. на суму 9 650,34 грн. (а.с. 28), № 8490412 від 15.04.2012р. на суму 3 157,49 грн. (а.с. 30), № 8491012 від 31.10.2012р. на суму 6 080,75 грн. (а.с. 32), № 8491112 від 30.11.2012р. на суму 23 184,53 грн. (а.с. 34), № 8491212 від 31.12.2012р. на суму 9 537,68 грн. (а.с. 36), № 8490113 від 31.01.2013р. на суму 10 471,58 грн. (а.с. 38), № 8490213 від 28.02.2013р. на суму 12 336,42 грн. (а.с. 40), № 8490313 від 31.03.2013р. на суму 9 380,54 грн. (а.с. 42), № 8490413 від 15.04.2013р. на суму 3 584,41 грн. (а.с. 44), які були отримані представником відповідача: 13.12.2011р., 11.01.2012р., 08.02.2012р., 12.03.2012р., 06.04.2012р., 24.04.2012р., 12.11.2012р., 10.12.2012р., 11.01.2013р., 06.02.2013р., 11.03.2013р., 08.04.2013р. відповідно.

У зв'язку з не виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 134118,93грн., 3 % річних - 4038,20грн., пені - 9 711,07грн.

Відповідач процесуальними правами передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, своєї позиції по суті спору до відома суду не довів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з Відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору про постачання теплової енергії № 849 від 15.10.2007р., а також 3% річних та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору про постачання теплової енергії № 849 від 15.10.2007р.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору № 849 від 15.10.2007р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про енергопостачання.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків по оплаті спожитої теплової енергії, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що ати виконаних послуг були отримані та підписані останнім.

Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано та під час розгляду справи не заперечувалось.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 134 118,93 грн.

Стосовно нарахованих пені та 3% річних то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі статей 549, 625 Цивільного кодексу України Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 4 038,20 грн. - 3 % річних та 9 711,07 грн. - пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що умовами договору сторони встановили строк оплати на поставлену теплову енергію, тобто Споживач проводить щомісячно відповідно до платіжних документів, які пред'являє Енергопостачальна організація, в порядку, передбаченому законодавством України, протягом 3 банківських днів після їх пред'явлення.

Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за листопад 2011р. - 19.12.2011р., грудень 2011р. - 17.01.2012р., січень 2012р. - 14.02.2012р., лютий 2012р. - 08.03.2012р., березень 2012р. - 12.04.2012р., квітень 2012р. - 30.04.2012р., жовтень 2012р. - 16.11.2012р., листопад 2012р. - 14.12.2012р., грудень 2012р. - 17.01.2013р., січень 2013р. - 12.02.2013р., лютий 2013р. - 15.03.2013р., березень 2013р. - 12.04.2013р., квітень 2013р. - 30.04.2013р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог в сумі 3929,01грн. пені та 3933 грн. 3% річних.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 530, 549, 610, 611, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 253, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія», м. Артемівськ Донецької області до Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник», м. Соледар Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 134118,93грн., 3 % річних - 4038,20грн., пені - 9711,07 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Соледарського комунального виробничого ремонтно-житлового підприємства «Ремонтник» (84109, Донецька область, м. Соледар, вул. 60 років Жовтня, 24, ЄДРПОУ 31279556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-Енергія» (84502, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Зелена, 41, ЄДРПОУ 34776960) 134118,93грн. суми основного боргу, пені - 3929,01грн., 3 % річних - 3933грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 2839,62грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.10.2013р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2013р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 20002/13

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу