Рішення № 34219207, 17.10.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2013 р.Справа № 921/813/13-г/3Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз", вул. Шевченка, 33, м. Бережани, Тернопільська область

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька, 1 м.Тернопіль

про cтягнення заборгованості

За участю представників сторін від:

Позивача:

Штогрин М.П. - юрисконсульт, представник за довіреністю №01/15 від 03.01.2013р.

Відповідача:

Кударевко Х.В. - юрисконсульт, представник за довіреністю №14/1095 від 03.06.2013р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Тернопільгаз" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про стягнення 53 526 грн. 53 коп. , з них: 48 826 грн. 93 коп. заборгованість за використаний природний газ, 783 грн. 27 коп. - 3% річних , 3916 грн. 33 коп. пені .

Судовий збір позивач просить покласти на відповідача .

19 вересня 2013 року позивач надав суду заяву б/н ( вх. № 15584) про припинення провадження у справі №921/813/13-г/3 в частині стягнення основного боргу у розмірі 48 826 грн. 92 коп. , у зв"язку із добровільною оплатою відповідачем; щодо основного боргу на суму 0 грн. 01 коп., то представник ПАТ "Тернопільгаз" Штогрин М.П. (довіреність №01/15 від 03.01.2013р. ) відмовляється у цій частині від позовних вимог , в решті позову про стягнення пені та 3% річних , підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався . Явку у призначене судове засідання свого представника забезпечив, позовні вимоги визнає частково, з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву №14/1856 від 17.09.2013р. (вх.. №15493 ) , зокрема: щодо стягнення боргу у розмірі 48826 грн. 92 коп. за використаний природний газ визнано повністю, долучивши при цьому , платіжне доручення №1368 від 12 вересня 2013 року , яким оплачено частково суму боргу; щодо стягнення 3% річних заперечує, просить суд відмовити у їх задоволенні ; щодо стягнення пені , відповідач просить суд розмір пені зменшити на підставі п.3 статті 83 ГПК України , долучивши докази супровідним листом №14/2085 від 17.10.2013р. (вх.. № 17075).

У судовому засіданні - 22 серпня 2013 року судом оголошено про початок розгляду справи №921/813/13-г/3 по суті, про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 22.08.2013р.

Розгляд справи №921/813/13-г/3, на підставі статті 77 ГПК України , відкладався на 05.09.2013р. на 11:50 год. та на 19.09.2013 року на 11:20 год., що підтверджується ухвалами суду відповідно від 22.08.2013р. та від 05.09.2013р.

У відповідності до статті 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.10.2013р. до 10:40 год. , про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 19.09.2013р.

Строк розгляду справи №921/813/13-г/3, в порядку частини 3 статті 69 ГПК України, було продовжено до 20 жовтня 2013 року, про що винесено відповідну ухвалу від 19 вересня 2013 року.

У судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України, не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

30 грудня 2011 року та 01 березня 2013 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", (як, Постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль (як, Споживач) було укладено типові договори відповідно №01/д-006 та № 01/д-006 на постачання природного газу за регульованим тарифом .

Згідно п.1.1. Договорів , Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку , передбачених договором для забезпечення потреб Споживача , а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах , строках , порядку та на умовах , передбачених Договором.

Пунктами 2.1., 2.6., 2.9. Договорів , визначено , договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в додатку 2 до Договору. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу , що оформляється за даними вузлів обліку , визначених у додатку 1 до Договору. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Пунктами 4.1., 4.4., 4.5., 4.6. Договорів, сторони домовились, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією , яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Ціна газу , розрахована відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору, є обов"язковою для сторін з дати набрання нею чинності . Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць -з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору.

Відповідно до п.5.3. Договорів, Споживач зобов"язався оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу на умовах та в обсягах , визначених Договором.

Згідно п.10.1. Договорів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012р. та до 31.12.2013р.

На виконання умов договорів позивач протягом листопада місяця - грудня місяця 2012 року та січня місяця - квітня місяця 2013 року здійснив поставку природного газу, а відповідач прийняв в обсязі 118601 м. куб. , що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 30.11.2012р., від 31.12.2012р., від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р., від 30.04.2013р. , підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб .

Однак, відповідач всупереч положень укладених договорів, виконав свої зобов'язання лише частково , внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на день подання позову на суму 48826 грн. 93 коп.

Під час розгляду справи №921/813/13-г/3 відповідачем здійснено часткову оплату основного боргу у розмірі 48826 грн. 92 коп. у добровільному порядку , яка є частиною предмету позовних вимог, що підтверджується платіжним дорученням №1368 від 12.09.2013р. .

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу статті 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України , господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору .

Оцінивши докази в їх сукупності , суд, на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі №921/813/13-г/3 в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 48826 грн. 92 коп., із-за відсутності предмету спору .

В решті позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 0 грн. 01 коп. , суд зазначає наступне:

Частиною 4 статті 22 ГПК України, передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі, серед іншого, відмовитись від позову.

Із змісту частини 6 статті 22 ГПК України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї - не будь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до статті 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Враховуючи викладене , суд заяву позивача про відмову від позову , оцінює , як таку , що подана у відповідності до статті 22 ГПК України , не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вільному волевиявленню позивача, наслідки її прийняття судом відомі заявнику, підтримана представником відповідача за первісним позовом у судовому засіданні , а тому така відмова від позову, приймається судом.

Згідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у разі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин , суд дійшов до висновку , що провадження у справі №921/813/13-г/3. слід припинити в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 0 грн. 01коп., на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України, у зв"язку із частковою відмовою від позовних вимог.

У відповідності до п.6.2. Договорів, у разі порушення Споживачем строків оплати , передбачених розділом 4 Договору , із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла в період за який сплачується пеня , від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 3916 грн. 33 коп. , що на день розгляду справи позивачу не сплачена.

Статтями 549, 550, 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу вимог статей 230, 231 ГК України, передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені здійснений позивачем у відповідності до вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" .

В порядку статті 83 ГПК України , відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно зі статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України , якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) .

Стаття 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Пунктом 3.17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. визначено , що, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) , господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи факти , зокрема важкий фінансовий стан відповідача та те , що КЕВ м. Тернопіль є бюджетною установою , як самостійна юридична особа Міністерства Оборони України фінансується із державного бюджету із якого несвоєчасно надходили кошти на оплату за енергоносії, в результаті чого відповідач не мав можливості своєчасно здійснювати оплату за використаний природний газ, що підтверджується наданими відповідачем документальними докази, а саме копія доповідної №9/895 від 29.04.2013р., копія виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ від 15.05.2013р., копія доповідної №9/1097 від 03.06.2013р., копія виписки із рахунку з урахуванням КЕКВ від 07.06.2013р., копія доповідної №9/1281 від 27.06.2013р., копія виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ від 08.07.2013р., копія доповідної №9/1531 від 31.07.2013р., копія виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ від 15.08.2013р.

Крім того , беручи до уваги те , що під час розгляду вказаної справи в суді, відповідач розрахувався з позивачем за отриманий природний газ, сплативши суму боргу у добровільному порядку, а тому господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що в даному випадку існують виняткові обставини, при яких необхідно, на підставі пункту 3 статті 551 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 статті 83 ГПК України , зменшити розмір пені на 50% - до 1958 грн. 16 коп. від суми 3916 грн. 33 коп. (розрахунок здійснений судом , відповідно до чинного законодавства).

З огляду на викладене , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, документально обґрунтовані та підлягають до задоволення тільки в частині у розмірі 1958 грн. 16 коп.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені, відмовити.

У відповідності до статті 625 ЦК України , позивач нарахував відповідачу 3 % річних у розмірі 783 грн. 27 коп., які на день розгляду справи позивачу не сплачені .

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних у розмірі 783 грн. 27 коп., документально обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в повному обсязі покладається на відповідача.

Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, 80 п.1-1, п.4 , 81-1, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 173, 193, 216, 230 , 231, 233 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 551, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 08464162) м. Тернопіль вул. Галицька, 1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" , вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль код ЄДРПОУ 03353503, р/р 26004979, МФО 338501 у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" - 1958 грн. 16 коп. пені , 783 грн. 27 коп. 3% річних та 1720 грн. 50 коп. в повернення витрат по оплаті судового збору.

3. Провадження у справі №921/813/13-г/3 в частині позовних вимог щодо стягнення боргу у розмірі 48 826 грн. 92 коп., припинити .

4. Провадження у справі №921/813/13-г/3 в частині позовних вимог щодо стягнення боргу у розмірі 0 грн. 01 коп., припинити.

5. В решті позову , відмовити.

6. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "21" жовтня 2013 року, через місцевий господарський суд.

8. Рішення направити сторонам у справі - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя І.М. Турецький