Рішення № 34219191, 15.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2013 Справа № 917/1894/13

за позовом Комунального підприємства "Палац дозвілля", вул. Жовтнева, 58, м. Полтава, 36029

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 4 977,60 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Горбась Н.В., довіреність № 82 від 15.10.2013 р.;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Октябрським РВ 11.08.2008 р..

Суть спору : Розглядається позовна заява Комунального підприємства "Палац дозвілля" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 4 977,60 грн. як безпідставно отриманих останнім.

Представник позивача наполягає на позовних вимогах за мотивами позовної заяви.

Відповідач у судовому засіданні повідомив суд про визнання позовних вимог, про що зазначив у заяві вх. № 14527 від 15.10.2013 р. про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив :

02.07.2013 р. Приватним підприємством "Енергія 99" було пред'явлено Комунальному підприємству "Палац дозвілля" рахунок № 11 на оплату останнім робіт по ремонту опалення КП "Палац дозвілля" на суму 4 977,60 грн. (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 7).

За даними позивача, при здійсненні набору платіжного доручення № 177 від 02.07.2013 р. на оплату вищезазначеного рахунку бухгалтером підприємства позивача було допущено помилку у зазначенні номеру рахунку Приватного підприємства "Енергія 99", на який повинно було бути здійснено перерахування коштів у сумі 4 977,60 грн. за роботи по ремонту опалення КП "Палац дозвілля" (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 10), а саме : зазначено "рахунок отримувача ПП "Енергія 99" № 260055161" замість "рахунок отримувача ПП "Енергія 99" № 260095161". Цією ж датою - 02.07.2013 р. - Публічним акціонерним товариством "Полтава-банк" був прийнятий платіж від позивача та проведена операція з перерахування коштів у сумі 4 977,60 грн. з рахунку позивача на зазначений останнім рахунок № 260055161, що належить відповідачу, а не ПП "Енергія 99". Дана обставина підтверджується копією платіжного доручення № 177 від 02.07.2013 р. (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 11).

10.07.2013 р. Комунальне підприємство "Палац дозвілля" звернулося до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з листом № 55 щодо повернення останнім помилково отриманих грошових коштів в сумі 4 977,60 грн., перерахованих згідно платіжного доручення № 177 від 02.07.2013 р. на підставі рахунку № 11 від 02.07.2013 р. (а.с. 12).

Згідно резолюції відповідача на вищезазначеному листі, останній не заперечував проти повернення коштів (а.с. 12). Проте, за даними позивача як на момент звернення з даним позовом до суду, так і на момент розгляду даної справи рахунок відповідача знаходиться під арештом, видаткові операції припинені розпорядженням ВДВС Октябрського РУЮ м. Полтави, в зв'язку з чим грошові кошти в сумі 4 977,60 грн. відповідачем не повернуті.

З огляду на вищевикладене та вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 4 977,60 грн. як безпідставно отриманих останнім.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача, визначений ст. 1212 Цивільного кодексу України, повернути грошові кошти, отримані ним від позивача без достатніх на те підстав.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України, до якої апелює позивач в обґрунтування правових підстав позову, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин : чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави. При цьому для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов : збільшення майна однієї сторони (набувачем) з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Тобто, мова йде про помилку, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами не укладалось договору у будь-який спосіб. Дані обставини визнаються обома сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки між сторонами договір не укладався, грошові кошти в сумі 4 977,60 грн. отримані відповідачем без достатньої правової підстави, на момент прийняття даного рішення позивачеві не повернуті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані як нормами права, так і поданими доказами, відповідачем визнаються, а тому позов підлягає задоволенню.

З огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій позивача, понесені останнім при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на Комунальне підприємство "Палац дозвілля" відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Комунального підприємства "Палац дозвілля" (вул. Жовтнева, 58, м. Полтава, 36029), ідентифікаційний код юридичної особи 02409319 - 4 977,60 грн. безпідставно отриманих коштів.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.