Ухвала суду № 34218528, 14.10.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/2781/13 Головуючий у 1 інстанції: Государський А.В.

Провадження № 22-ц/783/5665/13 Доповідач : Бакус В. Я.

ОКРЕМА УХВАЛА

14 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Гірник Т.А., Бойко С.М.,

секретаря: Глинського О.А.,

з участю: представників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представника ПАТ «Фідобанк» Горенко Н.В., представника органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради Андріїв Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Горенко Надії Вікторівни на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», ОСОБА_7, треті особи - орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів, -

встановила:

в березні 2013 року позивачка в інтересах свого малолітнього сина звернулася до суду із зазначеним позовом та просила визнати іпотечний договір та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладених 28 січня 2008 року між її чоловіком ОСОБА_7 та АБ «Факторіал-Банк» (правонаступником якого є позивач) недійсними та застосувати наслідки недійсності правочинів, покликаючись на те, що предметом цих договорів є квартира в якій зареєстрований їх малолітній син. Однак, незважаючи на це відповідачі уклали вказані правочини без згоди органу опіки та піклування, тим самим порушили права малолітньої дитини.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 червня 2013 року позов задоволено.

Визнано недійсним іпотечний договір, укладений 28 січня 2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 28 січня 2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Застосовано наслідки недійсності іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладених 28 січня 2008 року між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» та ОСОБА_7, посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, шляхом виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Стягнуто з ПАТ «Фідобанк» на користь ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржив представник відповідача, просив його скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.

Під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що 28 січня 2008 року між АБ «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Фідобанк», як іпотекодержателем, та ОСОБА_7, як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір та договір про задоволення вимог іпотекодержателя (з відкладальною умовою), що посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, предметом яких є трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_7 (а.с.46-54).

Відповідно до свідоцтва про одруження та народження ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 вересня 2006 року, від якого мають малолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7-8).

З будинкової книги квартири, довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописку (реєстрацію) вбачається, що малолітній ОСОБА_6 на час укладання спірних договорів був зареєстрований за адресою квартири, що є предметом іпотеки (а.с.9 -15).

Задовольняючи вимоги позивачки суд вірно виходив з норм матеріального права.

Так, ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати зобов'язання.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотримання батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Системний аналіз ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування під час відчуження нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх.

Відповідно до вимог ст.215, ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ЦК передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 6 ст.203 ЦК України передбачає, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як встановлено, спірні договори були укладені без попереднього дозволу органу опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, на території якої знаходиться спірна квартира в якій зареєстрований малолітній та належить його батьку.

Доказів про те, що такий дозвіл надавався або при укладенні спірних договорів не вимагався такий дозвіл, в справі відсутні і сторонами не подано.

Надана до суду апеляційної інстанції приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 копія довідки (витяг з домової книги про склад сім'ї і прописку, видану КЕЧ району, Будинкоуправління № 1 від 19.12.2007 р. за № 2/1368, на підставі якої був укладений між Банком та ОСОБА_7 спірний договір без дозволу органу опіки та піклування, суперечить встановленим обставинам справи та будинковій книзі для прописки громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1, відповідно до якої ОСОБА_6 значиться зареєстрованим у зазначеній квартирі з 30 березня 2007 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне про виявлене довести до відома прокурора Львівської області з метою організації проведення перевірки для встановлення осіб, які видали вищезазначену довідку та її отримали і притягнення їх до відповідальності.

Керуючись ст.ст.211, 320 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

про викладене вище довести до відома прокурора Львівської області з метою організації проведення перевірки для встановлення осіб, які видали вищезазначену довідку та її отримали і притягнення їх до відповідальності.

Про вжиті заходи повідомити Апеляційний суд Львівської області у встановлений законом строк.

Головуючий: Бакус В.Я.

Судді: Бойко С.М.

Гірник Т.А.