Рішення № 34218129, 18.10.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/7803/13-ц

Справа № 2/243/3011/2013

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого Кривошеєва Д.А.

При секретарі Дьякові О.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Український ОСОБА_1» м. Донецьк до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У Слов'янський міськрайонний суд звернулося ПАТ «Український ОСОБА_1» м. Донецьк з позовом до ОСОБА_2 і просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №14.162.529 від 23 грудня 2008 року у розмірі 12759,55 гривень, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 гривень.

Представник позивача обґрунтовує заявлені вимоги тим, що: 23 грудня 2008 року між позивачем і відповідачем укладено кредитний договір №14.162.529, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 6396,21 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 35% на рік, строком до 23 грудня 2010 року. Відповідно вказаного кредитного договору, відповідач зобовязувався щомісячно погашати кредит, а також відсотки за користування кредитом. Разом з тим відповідач, взяті на себе обовязки по кредитному договору не виконує і станом на 8 серпня 2013 року сума заборгованості по кредитному договору складає: заборгованість по кредиту 6198,90 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом 5953,05 гривень, сума штрафних санкцій 670,60 гривень, а загальна сума заборгованості становить 12759,55 гривень.

У звязку з викладеним представник позивача просив задовольнити заявлені позовні вимоги, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 229,40 гривень.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав і просив у задоволенні позову відмовити. У ході судового розгляду справи відповідач показав, що 23 грудня 2008 року між ним і позивачем був укладений вищевказаний кредитний договір. Відповідно умов договору грошові кошти отримані ним у кредит були перераховані приватному підприємству для придбання ним метало-пластикових вікон. Так як від приватного підприємства він не отримав вказаних вікон, тому вважає, що він не зобовязаний сплачувати кредит адже грошових коштів від позивача, він особисто не отримував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: позов ПАТ «Український ОСОБА_1» м. Донецьк до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню.

Так у ході судового засідання з достовірністю було встановлено, що:

23 грудня 2008 року між Акціонерним банком «Український ОСОБА_1» і ОСОБА_2, укладено кредитний договір №14.162.529, у розмірі 6396,21 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 35% на рік, строком до 23 грудня 2010 року.

п. 5.2 вказаного кредитного договору визначено, що грошову кошти у сумі 4997,04 гривень на підставі договору купівлі-продажу №82 від 23 грудня 2008 року, перераховуються банком ПП ОСОБА_3; а гроші у розмірі 419,75 гривень і 979,42 гривен, на підставі договорів №К-14.162.529 від 23 грудня 2008 року, за консультаційні послуги, перераховуються СПД «Кредит плюс-1».

Кредитний договір №14.162.529 від 23 грудня 2008 року, укладений у письмовій формі в установленому порядку, підписаний уповноваженими на це посадовими особами Акціонерного банку «Український ОСОБА_1» та особисто відповідачем, зміст правочину не суперечить вимогам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі ст. 629 ЦК України цей договір є обовязковим для виконання.

Відповідно меморіальних ордерів №№ 16787, 16788, 16789 від 24 грудня 2008 року слідує, що банком повністю виконані зобовязання по кредитному договору №14.162.529 від 23 грудня 2008 року, і зазначені грошові суми перераховані ПП ОСОБА_3 і СПД «Кредит плюс-1».

Згідно статуту ПАТ «Український ОСОБА_1», затвердженого загальними зборами акціонерів, протокол від 19 червня 2013 року, та погодженого Національним Банком України 21 червня 2013 року слідує, що Публічне акціонерне товариство «Український ОСОБА_1» є універсальною банківською установою відповідно до чинного законодавства України та правонаступником всіх прав та зобовязань Акціонерного банку «Український ОСОБА_1», тип якого було змінено на публічне акціонерне товариство за рішенням Загальних зборів акціонерів.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

У звязку з невиконанням ОСОБА_2 зобовязання по кредитному договору його заборгованість перед банком, станом на 8 серпня 2013 року складає: заборгованість по кредиту 6198,90 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом 5953,05 гривень.

Статтею 60 ЦПК України, визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При вирішенні даного спору суд не приймає до уваги ствердження відповідача про те він не зобовязаний виконувати умови кредитного договору укладеного з позивачем, оскільки грошових коштів він особисто не отримував, а приватним підприємцем не виконані умови договору купівлі-продажу і метало - пластикові вікна йому не поставлені. Зазначені ствердження відповідача не ґрунтуються на законі, оскільки правовідносини яки виникли між ним і ПП ОСОБА_3, щодо виконання умов договору купівлі-продажу, не стосуються зобовязань відповідача щодо виконання ним умов кредитного договору укладеного з позивачем.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Кредитний договір укладений між ПАТ «Український ОСОБА_1» і ОСОБА_2, відповідач не оспорює, а тому у суду не має підстав щодо сумніву у його правомірності.

У звязку з викладеним суд вважає, що у відповідності до вимог кредитного договору, позивач правомірно ставить питання про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Звертаючись з даним позовом ПАТ «Український ОСОБА_1» просить стягнути з відповідача на свою корись: заборгованість по кредиту 6198,90 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом 5953,05 гривень, а також штрафні санкції 670,60 гривень, а всього у загальній сумі 12759,55 гривень.

На обґрунтування розміру заборгованості відповідача по кредитному договору №14.162.529, позивачем надана довідка №37.901/7795 від 8 серпня 2013 року, згідно якої слідує, що при визначені розміру заборгованості відповідача по даному кредитному договору врахована сума заборгованості перед посередниками 607,60 гривень. Доказів щодо розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, останнім не надано.

Приймаючи до уваги, що кредитним договором №14.162.529 від 23 грудня 2008 року, не передбачено обовязок відповідача здійснювати оплату посередникам, а тому суд вважає, що вказана грошова сума не може бути врахована при визначенні загальної суми заборгованості відповідача перед банком.

Так як позивачем не надано ніяких доказів на обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій по кредитному договору №14.162.529 від 23 грудня 2008 року, у розмірі 670,60 гривень, в даній частині позову ПАТ «Український ОСОБА_1» необхідно відмовити.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 6198,90 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 5953,05 гривень, а всього грошові кошти у сумі 12151,95 гривень (6198,90 + 5953,05).

Відповідно до вимог статей 81 і 88 ЦПК України понесені судові витрати понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача у сумі 229,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позивні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Український ОСОБА_1» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Публічного Акціонерного Товариства «Український ОСОБА_1» м. Донецьк, ЄДРПОУ 19388768, МФО 334969, розрахунковий рахунок 3739006 в ПАТ «Укрбізнесбанк», заборгованість за кредитним договором № 14.162.529 від 23 грудня 2008 року у розмірі 12151,95 гривень, яка складається: 6198,90 гривень заборгованість за кредитом, 5953,05 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, а також судові витрати у розмірі 229,40 гривень.

В інший частині позовних вимог Публічного Акціонерного Товариства «Український ОСОБА_1» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги через Словянський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня його отримання.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

ОСОБА_4