Рішення № 34217831, 16.10.2013, Оболонський районний суд міста Києва

21.10.2013 Справа № 756/4661/13-ц

унікальний №756/4661/13-ц

провадження № 2/756/2339/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Яковлєвому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_2 про внесення змін до преамбули кредитного договору щодо позичальника,

встановив:

ТОВ «ОТП Факторинг» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26 червня 2008 року між ОСОБА_1 (позичальник) та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») укладено кредитний договір №ML-005/125/2008, відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 148971,55 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом за плаваючою ставкою в розмірі 5,49% річних (фіксована ставка) та ставки банку FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені у Банку на строк в 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). Строк надання кредиту до 26 червня 2023 року. Додатковим договором від 27 травня 2009 сторони погодили процентну ставку за кредитним договором в розмірі 7 % річних з 27 травня 2009 року по 27 липня 2009 року, а з 27 липня 2009 року фіксований відсоток 5,78% плюс FIDR. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків, станом на 18 березня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 177722, 88 долари США, що за курсом НБУ станом на 18 березня 2013 року становить 1420538 грн. 97 коп., та 4891593 грн. 31 коп.

В ході розгляду справи, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості по відсоткам за користування кредитом, позивач уточнив розмір позовних вимог, вказавши, що станом на 16 вересня 2013 року за кредитним договором існує заборгованість в розмірі 147873, 54 долари США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2013 року становить 1181953 грн. 20 коп., з яких залишок заборгованості за кредитом у сумі 144998,54 долари США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2013 року становить 1158973 грн. 33 коп., та несплачені відсотки за користування кредитом в розмірі 2875,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2013 року становить 22979 грн. 87 коп. Крім того, відповідно до положень п.4.1.1 кредитного договору позивачем нараховано пеню за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 5145975 грн. 09 коп.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26 червня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки № SR-005/125/2008 (зі змінами, внесеними додатковим договором від 27 травня 2009 року), за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед Банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 25 листопада 2011 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг» прийняло всі права вимоги Банку до відповідача за кредитним договором та його поручителя за договором поруки.

На підставі вказаного позивач просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до пункту 3.4 договору поруки, зобов'язання поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від кредитора відповідної вимоги, проте він такої вимоги від позивача не отримував.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечувала та подала зустрічний позов до ТОВ «ОТП Факторинг», ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 про внесення змін до преамбули кредитного договору щодо позичальника, вказавши позичальником ОСОБА_2 замість неї. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона та ОСОБА_2 у 2008-2009 роках перебували у близьких стосунках, мали намір одружитися в серпні 2008 року та спільно поживати. З метою придбання квартири та будівництва будинку для спільного проживання вона отримала спірний кредит, при цьому ОСОБА_2 запевнив її, що кредит та відсотки буде погашати він за рахунок своїх власних доходів. Отримавши кредитні кошти позивач за зустрічним позовом передала вказані кошти ОСОБА_2, який розпорядився ними на власний розсуд. У 2009 році ОСОБА_2 визнав, що кредитні кошти фактично використав він та не заперечував проти заміни боржника по кредитному договорі з ОСОБА_1 на нього, про що свідчать написані ним заяви про заміну боржника, проте вказані зміни до кредитного договору внесено не було, оскільки ОСОБА_2 відмовився підписувати відповідні документи. ОСОБА_1 з приводу шахрайських дій ОСОБА_2 звернулась до Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, за її заявою порушено кримінальну справу. На підставі викладеного, враховуючи, що фактично кредитні кошти використав у власних цілях ОСОБА_2, а також його згоду на заміну боржника у кредитному договорі, просила внести зміни до преамбули спірного кредитного договору, вказавши позичальником ОСОБА_2

Представник відповідачів за зустрічним позовом ТОВ «ОТП Факторинг» та ПАТ «ОТП Банк» проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на пропуск ОСОБА_1 строку позовної давності, а також те, що кредитний договір було укладено саме з ОСОБА_1, після погодження всіх істотних умов договору, яка після укладення договору отримала кошти та розпорядилась ними на власний розсуд, передавши їх ОСОБА_2 Згоди щодо внесення змін до кредитного договору та заміни позичальника сторонами досягнуто не було, будь-яких додаткових договорів до кредитного договору з цього приводу сторони не укладали.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 проти зустрічного позову заперечував, вказав, що він дійсно спільно проживав та вів спільне господарство з позивачем у 2008 році, мав намір одружитися і коли позивач отримувала кредит, погодився буди поручителем по спірному кредитному договору. Як позивач розпорядилась отриманими кредитними коштами йому невідомо. Вказав, що зважаючи на скрутне фінансове становище ОСОБА_1 у 2009 році мав намір переоформити кредитний договір на себе, проте після того як стосунки з позивачем у 2009 році у нього суттєво погіршились, від такого наміру він відмовився.

Заслухавши пояснення представників сторін, ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та платити проценти.

Судом встановлено, що 26 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (Банк), та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № ML-005/125/2008, відповідно до пунктів 2, 3 Частини 1 якого Банк надає позичальнику кредит в розмірі 148971,55 доларів США на споживчі цілі до 26 червня 2023 року зі сплатою процентів за плаваючою процентною ставкою в розмірі 5,49% річних (фіксована ставка) та ставки банку FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені у Банку на строк в 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору), а позичальник приймає кредит, використовує його та повертає шляхом щомісячного погашення рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості.

Додатковим договором від 27 травня 2009 року до кредитного договору сторони на період з 27 травня 2009 року по 27 липня 2009 року встановили фіксовану відсоткову ставку на рівні 7% річних, а з 27 липня 2009 року до дати закінчення кредитного договору - плаваючу ставку в розмірі 14,28% річних (фіксований відсоток плюс FIDR), з яких фіксований відсоток становить 5,78% річних.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, видавши позичальнику суму кредиту, обумовлену в кредитному договорі.

Відповідно до п.1.5 Частини 2 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені графіком платежів, шляхом внесення готівки в касу Банку, або безготівковими перерахунками на поточний рахунок. Нараховані проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1.9 Частини 2 кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових зобов'язань. При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення Банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Згідно п.4.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки.

З розрахунку заборгованості та пояснень представника позивача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) вбачається, що позичальник не виконав належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого, станом на 16 вересня 2013 року за кредитним договором існує заборгованість в розмірі 147873, 54 долари США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2013 року становить 1181953 грн. 20 коп., з яких залишок заборгованості за кредитом у сумі 144998,54 долари США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2013 року становить 1158973 грн. 33 коп., та несплачені відсотки за користування кредитом в розмірі 2875,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2013 року становить 22979 грн. 87 коп. Крім того, відповідно до положень п.4.1.1 кредитного договору позивачем за період з 16 вересня 2012 року по 16 вересня 2013 року нараховано пеню за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 5145975 грн. 09 коп.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, 26 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (кредитор), та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки № SR-005/125/2008, за умовами якого, з урахуванням Додаткового договору №1 від 27 травня 2009 року, поручитель зобов'язався відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, враховуючи, що внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом та нарахованими відсоткам в розмірі 147873, 54 долари США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2013 року становить 1181953 грн. 20 коп.

В частині стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 5149975 грн. 09 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір нарахованої позивачем пені суттєво перевищує суму боргу за кредитним договором, а також часткове погашення позичальником під час розгляду справи заборгованості за кредитним договором у розмірі 40000 дол. США, що підтверджується довідкою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від 23 вересня 2013 року, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені.

За таких обставин з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1000000 грн.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що Банк, на виконання вимог положень п.3.4 Договору поруки не направив йому вимоги про виконання зобов'язань за договором поруки, внаслідок чого відсутній його обов'язок здійснити погашення заборгованості, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 25 листопада 2011 року, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (покупець) та ПАТ «ОТП Банк» (продавець), продавець передає покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку 1 до цього договору), а покупець приймає такий портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду. Пунктом 3.3 вказаного договору сторони погодили, що до покупця переходять усі права та вимоги за кредитними договорами, що є дійсними, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу, процентів, нарахованих на суму основного боргу, а також правами вимоги щодо сплати штрафних санкцій, а також право нараховувати на умовах, передбаченими договорами проценти та штрафні санкції на суму основного боргу з дати набрання чинності.

Згідно витягу з додатку №1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 25 листопада 2011 року до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги Банку до ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-005/125/2008 від 26 червня 2008 року та поручителя ОСОБА_2

Позивач направив відповідачам Досудові вимоги № 112 від 04 лютого 2013 року та № 104 від 04 лютого 2013 року, якими повідомив відповідачів про відступлення ПАТ «ОТП Банк» прав за кредитним договором № ML-005/125/2008 від 26 червня 2008 року на користь товариства, а також про наявність заборгованості за кредитним договором і необхідність її погашення на протязі 30 днів, відповідно до положень п.1.9 кредитного договору. Проте позичальником та поручителем заборгованість не погашено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості за кредитним договором в у розмірі 147873 долари 54 центи США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2013 року становить 1181953 грн. 20 коп., та 1000000 грн. пені.

Зустрічний позов про внесення змін до преамбули кредитного договору щодо позичальника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як випливає зі змісту статей 513, 520, 521 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Вказана заміна вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з Анкети-заяви №1, заяв ОСОБА_1 від 05 серпня 2009 року, 25 червня 2008 року, 02 вересня 2009 року, між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у 2008-2009 роках дійсно проводились перемовини щодо можливості заміни боржника (позичальника) за кредитним договором на ОСОБА_2, проте, сторони не дійшли згоди щодо внесення відповідних змін до кредитного договору, та відповідних додаткових договорів не укладали.

Враховуючи викладене, а також те, що саме ОСОБА_1 отримала суму кредиту за кредитними договором та на власний розсуд розпорядилась кредитними коштами, відсутні підстави вважати отримувачем кредиту ОСОБА_2

Крім того, станом на час розгляду справи, кредитор заперечує у відзиві на зустрічну позовну заяву проти заміни боржника за кредитним договором, а відповідно до положень ст.520 ЦК України така заміна відбувається лише за згодою кредитора.

Заяви ОСОБА_1 та роздруківка перемовин з банком щодо можливості заміни боржника не можуть розглядатися судом в якості доказів заміни боржника за кредитним договором та підстави для внесення відповідних змін до договору, оскільки не відповідають вимогам ст.ст. 513, 521, 654 ЦК України.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення зустрічної позовної заяви.

Також, на підставі ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порівну, по 1720 грн. 50 коп. з кожного, на користь ТОВ «ОТП Факторинг» сплачений ним судовий збір .

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 513, 516, 520, 521, 525, 526, 550, 551, 554, 651, 654, 1050, 1054 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором №МL-005/125/2008 від 26 червня 2008 року у розмірі 147873 (сто сорок сім тисяч вісімсот сімдесят три) долари 54 центи США, що за курсом НБУ станом на 16 вересня 2013 року становить 1181953 (один мільйон сто вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 20 коп., та 1000000 (один мільйон) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», ОСОБА_2 про внесення змін до преамбули кредитного договору №МL-005/125/2008 від 26 червня 2008 року щодо позичальника.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко