увійти
УКР
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| Від "29" січня 2009 р. | Справа № 1/1274 Господарський суд Житомирської області у складі: Головуючого судді судді Бобровича В.М. судді за участю представників сторін від позивача Левшина А.Г. - представник за довіреністю від 10.10.08; від відповідача -
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" (м.Житомир) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(м. Житомир) про стягнення 1126,41 грн.
Позивачем подано позов про стягнення на його користь з відповідача 699,52грн. боргу за поставлену продукцію згідно договору поставки №1 від 02.12.07р., 50,35грн. інфляційних нарахувань, 10,76грн. - 3% річних, 85,97грн. пені та 279,81грн. штрафу, а всього 1126,41грн. В судовому засіданні представник позивача повідомив, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив 172,52грн. в рахунок погашення основної суми боргу, позовні вимоги підтримав з урахуванням проведених відповідачем розрахунків. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті. Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ: 02.12.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" (позивач по справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1(відповідач по справі) було укладено договір поставки №1, відповідно до якого та згідно видаткових накладних №АЖ-03152 від 21.05.2008р., №АЖ-03307 від 29.05.2008р. та №АЖ-03308 від 29.05.2008р. позивач (постачальник за договором) поставив відповідачу (покупець за договором) товар, а саме продукти харчування на суму 699,52грн. (а.с. 8-11). Відповідно до п.4.2. договору, відповідач зобов'язався оплатити товар протягом чотирнадцяти банківських днів з моменту поставки товару, однак, в порушення договірних зобов'язань з позивачем у встановлені строки не розрахувався. Після порушення провадження у справі відповідач 15.01.09 сплатив в рахунок погашення основного боргу 172,52грн, що підтверджується прибутковим касовим ордером №246 за вказану вище дату (а.с. 23). Таким чином, на дату розгляду справи сума основного боргу становить 527грн., що підтверджується довідкою позивача №26 від 29.01.09 та не заперечується відповідачем. Відповідно до п. 7.3. договору, у випадку затримки оплати покупець (відповідач) сплачує пеню за кожен день затримки розрахунку, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період за який нараховується пеня. З наданого позивачем розрахунку, вбачається, що сума пені становить 85,97грн. та обрахована за 192 дні (більше шести місяців), що суперечить вимогам ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що сума пені має обраховуватись виходячи з кожної поставки, за період у шість місяців (182 дні), з урахуванням строку відстрочки платежу та є обґрунтованою в сумі 83,71грн. Також, в п. 7.4. договору сторони визначили, що у випадку затримки розрахунку більше ніж на 20 календарних днів, покупець (відповідач) сплачує на користь постачальника (позивача) штраф у розмірі 40 відсотків від суми боргу, що в даному випадку становить 279,81грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відповідно до розрахунку позивача, сума 3% річних становить 10,76грн., яку суд вважає обґрунтованою. З поданого позивачем розрахунку визначення суми інфляційних вбачається, що вони розраховані за червень - грудень місяці 2008 року і становлять 50,35грн. Згідно чинного законодавства, практики розгляду спорів із застосування індексів інфляції, рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (Лист Верховного Суду України №62-97 від 03.04.1997р.), визначення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, у разі виникнення обов'язку оплати борг у другій половині місяця, необхідно проводити з наступного місяця. Як вбачається з матеріалів справи, обов'язок оплатити товар, який був поставлений згідно видаткових накладних №АЖ-03307 та №АЖ-03308 від 29.05.2008р., виник у відповідача 19.06.08, тобто в другій половині червня місяця, а тому, виходячи з вищезазначеного, стягненню підлягають інфляційні нарахування з липня місяця у розмірі 44,10грн. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Враховуючи об'єктивні обставини справи, відсутність прямих збитків, ступінь виконання зобов'язання, оплату частини боргу після порушення провадження у справі, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, господарський суд відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п.3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшує розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, до 150грн. Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 527грн. основного боргу, 83,71грн. пені, 150грн. штрафу, 10,76грн. - 3% річних, 44,10грн. інфляційних нарахувань, а всього 815,57грн. В частині стягнення 172грн.52коп. основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору, а в частині стягнення 2,26грн. пені та 6,25грн. інфляційних нарахувань у задоволенні позову відмовити. Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених вимог.
На підставі ст. 526, 625, 551 ЦК України, ст. ст. 232, 233 ГК України, керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80 , ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" (м. Житомир, вул. Сингаївського, 3; код 30266593: - 527грн. боргу; - 83грн.71коп. - пені; - 150грн. штрафу; - 44грн. 10коп. інфляційних нарахувань; - 10грн. 76коп. - 3% річних; - 101грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита; - 117грн. 10коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 172,52грн. боргу. 4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 2,26грн. пені та 6,25грн. інфляційних нарахувань.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття.
|
