Рішення № 34215876, 04.09.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

04.09.2013

Справа № 335/5273/13-ц 2/335/1717/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі: Марусій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання правочину недійсним, в обґрунтування якого зазначила наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4, після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13.05.2013 року за позивачкою визнано право власності на зазначену квартиру у порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 Розпочавши процедуру реєстрації права власності на спадкове майно, було з'ясовано, що зазначена квартира була відчужена 15.04.2013 року особисто батьком позивачки ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 Позивач вважає, що вказаний договір купівлі-продажу від 15.04.2013 року укладений з порушенням вимог закону, порушує її права, як власника квартири, тому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між померлим ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 15.04.2013 року.

У судовому засіданні Позивач та її Представник на підставі довіреності ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги, наполягаючи на підставах, викладених у позовній заяві, просять суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та її Представник до судового засідання не з'явились. Від Відповідача надійшла заява про неможливість з'явитися до судового засідання за сімейними обставинами, однак документів, що підтверджують поважність причин неявки у судове засідання суду не надано, з цих підстав судом визнано неповажними причини неявки у судове засідання Відповідача. Представник відповідача до судового засідання не з'явився без повідомлення про причини неявки до суду. Згідно раніше наданих Представником Відповідача пояснень, Відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, вважає себе добросовісним набувачем спірної квартири. При укладенні угоди Покупець ОСОБА_2 спілкувалась особисто з продавцем, який представився власником квартири ОСОБА_4, договір є нотаріально посвідченим, право власності ОСОБА_2 зареєстровано в реєстраційній службі та визнано державою. Право звернення до суду виникло у позивачки на підставі рішення суду 13.05.2013 року, яке Відповідачем оскаржується, Відповідач не визнає права позивачки на оспорювану квартиру, оскільки саме Відповідач є добросовісним набувачем та законним власником квартири. Просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог та заперечень, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з положеннями Конституції України, ст.ст. 316, 319, 321 та 328 ЦК України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Судом встановлено, що на підставі судового рішення від 13.05.2013 року за позивачкою ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

В той же час, 15.04.2013 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Право власності ОСОБА_2 на зазначену квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 1662060 від 15.04.2013 року.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України), тобто недодержання вимог щодо відповідності змісту правочину нормам ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1, виданого Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області 28.07.2012 року.

З часу смерті ОСОБА_4, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 його цивільні права та обов'язки припинено.

Таким чином, Договір купівлі-продажу квартири від 15.04.2013 року, укладений після смерті ОСОБА_4, але від його імені, є нікчемним в силу закону у зв'язку з припиненням цивільної правоздатності ОСОБА_4 в момент його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦПК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до роз'яснень п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15.04.2013 року є нікчемним і для визнання його недійсним не потрібно рішення суду, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним відсутні.

Відповідно до положень ч.5 ст. 216 ЦПК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З цих підстав, беручи до уваги, що судом встановлена наявність підстав вважати договір від 15.04.2013 року за реєстраційним № 1716 нікчемним, суд за власною ініціативою вважає за необхідне застосувати наслідки нікчемного правочину.

Як роз'яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV ( 1952-15 ) "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

У зв'язку з тим, що на час посвідчення правочину від 15.04.2013 року, власник квартири ОСОБА_4 помер, неможливо застосувати наслідок недійсності правочину як двостороння реституція, однак, враховуючи, що за нікчемним правочином відбулась державна реєстрація права власності на квартиру за ОСОБА_2, суд вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину у вигляді скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, проведеної на підставі договору купівлі-продажу від 15.04.2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1716.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним № 1716 - залишити без задоволення.

Застосувати наслідки нікчемного правочину - Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним № 1716: скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, проведену на підставі договору купівлі-продажу від 15.04.2013 року, посвідченого Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1716.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.В.Калюжна