Постанова № 3421578, 26.02.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

                                                                                   Справа № 2-а-1307/08/1170

Категорія статобліку 2.11.1

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2009 року                                                                                м.Кіровоград                                    

          Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

           Головуючого – судді Мирошниченка В.С.

при секретарі – Поліщук Т.С.

за участю:

представників позивача – Д’яченко О.А. та Ковальової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Унірем» до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

         2 жовтня 2008 року ТОВ «Фірма «Унірем» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень Олександрійської ОДПІ № 0001002310/10 від 17.09.2008 р. та № 0001012310/10 від 17.09.2008 р.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.09.2008 р. за результатом розгляду акту № 524/23-10-13743582 від 5.09.08 р. «Про результати виїзної планової перевірки» та заперечень товариства з обмеженою відповідальністю «Фірми «Унірем» заступником керівника Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001002310/0 та № 0001002310/10.

         За висновком акту перевірки № 524/23-10-13743582 від 05.09.2008 р., ТОВ «Фірма «Унірем» завищило валові витрати на 2007 рік на суму 56612 грн., внаслідок включення до їх складу витрат, що не мають документальних доказів на їх проведення.

         Олександрійська ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 17.09.2008 р. № 0001012310/0 в зв’язку з тим, що в результаті реалізації товарів за ціною нижчою, як на думку відповідача, за звичайні ціни при здійсненні операції купівлі-продажу № 25/04-06-01 від 25.06.2006 р., № 25/04-06-02 від 26.04.2006 р., а також об’єктів нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 25.04.2006 р. було відповідно заниження бази оподаткування.

         Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 17.09.2008 р. № 0001002310/0 та № 0001012310/0 є незаконними, а тому  мають бути скасовані.

         Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що  під час перевірки було встановлено, що позивач в порушення вимоги п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.6, п.3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток завищив валові витрати за 2007 рік внаслідок включення до їх складу витрат, що не мають документальних доказів на їх проведення.

         Також під час перевірки було встановлено, що позивач порушив п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем занижено податок на додану вартість на 58883,7 грн. внаслідок нарахування на додану вартість на ціну реалізації, що є нижчою за звичайну.

         Позивачем 09.09.2008 р. було подано начальнику Олександрійської ОДПІ заперечення на акт виїзної перевірки від 5.09.2008 р. № 524/23-10-13743582 (а.с.47-49). За результатами розгляду заперечення позивача заступником начальника Олександрійської ОДПІ було прийнято рішення про те, що заперечення в частині нарахування податку на додану вартість на ціну реалізації основних засобів 1 групи, що є нижчою за звичайну, вважати необґрунтованими, а висновки до акту перевірки до вказаного пункту залишити без змін (а.с.50-51).

         Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги адміністративного позову та просили суд задовольнити позов в повному обсязі.   Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмою (а.с.45).

         Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

         А також враховуючи те, що ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

         Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

         За результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Фірма «Унірем» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2008 р. працівниками Олександрійської ОДПІ був складений акт 004632 від 05.09.2008 р. № 524/23-10-13743582 (а.с.10-51).

         На підставі вищевказаного акту заступником начальника Олександрійської ОДПІ Пароконною Н.О. було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2008 р. № 0001002310/0 про визначення ТОВ «Фірма «Унірем» за порушення п.п.5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податкового зобов’язання за платежом: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 20201,83 грн., у тому числі за основним платежом – 14153 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6048,83 грн. (а.с.52).

         В акті перевірки 004632 від 05.09.2008 р. № 524/23-10-13743582 (а.с.30-31) зазначено, що перевіркою правильності визначення податку на прибуток встановлено заниження його розміру за 2007 р. в сумі 14153 грн. (заниження за  IIквартал - 7713 грн., IIIквартал – 2603 грн., за IV – 3837 грн.). Заниження податку на прибуток виникло внаслідок завищення скоригованих валових витрат за 2007 р. на суму 56612 грн. у тому числіIIквартал - 30853 грн., IIIквартал – 10411 грн., за IV –15348 грн., внаслідок включення до їх складу витрат, що не мають документальних доказів на їх проведення. Дані дії відповідача є порушенням вимог п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.6 п.3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток.

         Згідно договору б/н від 01.02.2007 р., укладеного між ТОВ «Фірма «Унірем» та ПП «Екстрім-77» про надання посередницьких послуг ПП «Екстрім-77» з пошуку покупця продукції ТОВ «Фірма «Унірем»: - ПП «Екстрім-77» бере на себе зобов’язання виконати ряд фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати продукцію ТОВ «Фірма «Унірем», а ТОВ «Фірма «Унірем» зобов’язне сплачувати ПП «Екстрім-77» винагороду за виконану роботу в розмірі 5,5% (а.с.54). Договором б/н від 01.03.2007 р., укладеного між ТОВ «Фірма «Унірем» та ПП «Екстрім-77» про надання посередницьких послуг ПП «Екстрім-77» з пошуку покупця продукції ТОВ «Фірма «Унірем»: - ПП «Екстрім-77» бере на себе зобов’язання виконати ряд фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати продукцію ТОВ «Фірма «Унірем», а ТОВ «Фірма «Унірем» зобов’язне сплачувати ПП «Екстрім-77» винагороду за виконану роботу в розмірі 5,5% (а.с.55). Згідно договору б/н від 01.08.2007 р., укладеного між ТОВ «Фірма «Унірем» та ТОВ «Джамп ЛТД» про надання посередницьких послуг ТОВ «Джамп» з пошуку покупця продукції ТОВ «Фірма «Унірем»: ТОВ «Джамп ЛТД» бере на себе зобов’язання виконати ряд фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента, готового придбати продукцію ТОВ «Фірма «Унірем», ТОВ «Фірма «Унірем» зобов’язане сплачувати ТОВ «Джамп ЛТД» винагороду за виконану роботу в розмірі 2% (а.с.56). Згідно з п.2.1.3 цих договорів передача інформації від посередника до замовника оформлюється актом приймання-здачі інформації, який має містити інформацію щодо найменування покупця продукції ТОВ «Фірми «Унірем».

         За допомогою інформації, одержаної від ПП «Екстрім-77» на підставі акту здачі-приймання інформації від 16.02.2007 р. (а.с.57) був укладений договір купівлі-продажу № 16/02/07 від 16.02.2007 р. між позивачем та ТОВ «Агродоктор» (а.с.63-64). За інформацією, одержаною від ПП «Естрім-77» на підставі акту здачі-приймання інформації від 20.03.2007 р. (а.с.58) був укладений договір № 20/03/07 від 20.03.2007 р. між позивачем та ПО «Бурвуглекомплекс» (а.с.65-66); за інформацією, одержаної від ПП «Екстрім-77» на підставі акту здачі-приймання інформації від 07.05.2007 р. був укладений договір № 07/05/07 від 07.05.2007 р. між позивачем та ДП «Бурвугілля» (а.с.67-68); за інформацією, одержаної від ТОВ «Джамп ЛТД» на підставі акту здачі-приймання інформації від 01.08.2007 р. був укладений договір поставки 1/08 від 01.08.2007 р. між позивачем та АВПП «Украгротехнологія» (а.с.69-70); за інформацією, одержаної від ТОВ «Джамп ЛТД» на підставі акту здачі-приймання інформації від 01.08.2007 р. був укладений договір № 14/08 від 01.08.2007 р. між позивачем та ТОВ «Тіньки» (а.с.71-72); за інформацією, одержаної від ТОВ «Джамп ЛТД» на підставі акту здачі-приймання інформації від 01.12.2007 р. був укладений договір поставки 1/12 від 01.12.2007 р. між позивачем та ТОВ «Братекс» (а.с.73).

         За результатами продажу продукції та на виконання зобов’язань за договорами між ТОВ «Фірма «Унірем» та ПП «Екстрім-77» від 01.02.2007 р. та 01.03.2007 р. підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця ВО «Буруглекомплекс» (а.с.74); від 29.06.2007 р. та від 31.07.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця ДП «Бурвугілля» (а.с.76, 77); від 29.06.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця ТОВ «Агродоктор» (а.с.75). Та відповідно за договором з ТОВ «Джамп ЛТД» від 01.08.2007 р. підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг від 31.08.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця АВПП «Украгротехнологія»,  від 31.08.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця ТОВ «Тіньки», від 01.10.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця АВПП «Украгротехнологія», від 01.10.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця ТОВ «Тіньки», від 31.10.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця ТОВ «Тіньки», від 31.10.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця АВПП «Украгротехнологія», від 30.11.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця АВПП «Украгротехнологія», від 28.12.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця АВПП «Украгротехнологія», від 28.12.2007 р. на оплату послуг за пошук покупця АВПП ТОВ «Братекс».

         Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарськоюдіяльністюєбудь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

         П. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, щовалові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

         Відповідно до п.5.3.9 ст.5 вищезазначеного закону не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

         Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

         Ст.1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

         Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

         Отже для включення до складу валових витрат необхідні лише відповідні рахункові, платіжні та інші документи. Такими документами є договори та акти прийому-здачі робіт (послуг).

         Звернення до загальних норм Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» дозволяють зробити висновок про те, що законодавець передбачив віднесення до валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених, нарахованих у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг).

         Послуги, передбачені договорами про пошук покупців, безпосередньо пов'язані з продажем продукції, і тому у відповідності із вказаними нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пов'язані із господарською діяльністю позивача і відносяться до складу його валових витрат.

         Судом при огляді матеріалів справи встановлено, що надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані ним з ТОВ «Джамп ЛТД» та ПП «Екстрім-77», містять усі зазначені реквізити та відповідають вимогам, встановленим для первинного документа, а отже – є належним підтвердженням існування господарських операцій між ТОВ «Фірма «Унірем» та ТОВ «Джамп ЛТД» та ПП «Екстра-77».

         Посилання відповідача на те, що ТОВ «Фірма «Унірем» не було надано до перевірки підтверджуючи первинні бухгалтерські документи про зміст та обсяг господарської операції є необґрунтованими, оскільки оглянуті в судовому засіданні оригінали актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять всі необхідні дані та реквізити.  

         Також суд зазначає, що пункти 5.3. - 5.7. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" містять вичерпний перелік витрат, які не можуть бути включені до складу валових витрат підприємства. Будь-яких обмежень щодо віднесення до складу валових витрат підприємства витрат на оплату наданих підприємству інформаційних, консультаційних послуг пункти 5.3. - 5.7. зазначеного Закону не передбачають.

         Згідно з пунктом 5.11. ст. 5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не дозволяється.

         Таким чином, суд доходить висновку про правомірність включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту послуг, виконаних ПП «Екстрім-77» та ТОВ «Джамп ЛТД» з пошуку покупців.

         З огляду на викладене донарахування податкових зобов'язань за податком на прибуток в сумі 14153грн. є помилковим, застосування штрафних санкцій, внаслідок такого нарахування в сумі 6048,83грн. - безпідставним.

         На підставі акту 004632 від 05.09.2008 р. № 524/23-10-13743582 заступником начальника Олександрійської ОДПІ Пароконною Н.О. було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2008 р. № 0001012310/0 про визначення ТОВ «Фірма «Унірем» за порушення п.п.5.1, п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» податкового зобов’язання за платежом: податок на додану вартість в сумі 88326,0 грн., у тому числі за основним платежом – 58884 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 29442 грн. (а.с.53).

         В акті перевірки 004632 від 05.09.2008 р. № 524/23-10-13743582 (а.с.30-31) зазначено, що перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено, що ТОВ «Фірма «Унірем»  реалізувало ТОВ «Восток» м.Донецьк основні засоби 1 групи за цінами, нижчими за балансову вартість, а саме: реалізовані ємності для зберігання пального на підставі податкової накладної № 16 від 26.04.2006 р. по ціні 22689,54 грн. при залишковій вартості – 263831,11 грн., різниця складає 241141,57 грн.; реалізований резервуар для зберігання пального на підставі податкової накладної № 20 від 26.04.2006 р. по ціні 21521,22 грн. при залишковій вартості – 25215,52 грн., різниця складає 3694,3 грн.; реалізована будівля операторської АЗС на підставі податкової накладної № 15 від 25.04.2006 р. по ціні 70543,09 грн. при залишковій вартості 120125,71 грн., різниця складає 49582,62 грн.

         Позивачем було реалізовано ємності для зберігання пального по ціні 22689,54 грн. на підставі договору купівлі-продажу № 25/04-06-02 від 26.04.2006 р., та передано по акту приймання-передачі майна № 25/04-06-02 (а.с.91-95).

         Реалізація резервуара для зберігання пального по ціні 21521,22 грн. відбулось за договором купівлі-продажу майна № 25/04-06-01 від 26.04.2006 р. та переданий по акту приймання-передачі майна № 25/04-06-01 ( 87-90).

         Реалізація будівлі операторської відбулась за договором відчуження будівлі автозаправної станції від 25.04.2006 р., як невід’ємної частини автозаправного комплексу. За погодженням сторін продажу був вчинений за 217979,49 грн. в т.ч. ПДВ 36329,92 грн. Вартість відчужуваної будівлі, згідно довідки-характеристики 008973,31 виданої 29.03.2006 року Олександрійським комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації становить 183940,78 грн. Виходячи з вищезазначеного оцінка реалізуємого майна була проведена. Відчужувана будівля автозаправної станції № 129, яка розташована по вулиці Жовтневій селища Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області і має технічну характеристику: одноповерхова, цегляна, не житловою площею 31,9 кв.м., до якої примикають побутові будівлі: В-вбиральня; 1-відмостка; Б-трансформаторна підстанція; Е-навіс. Позивачем була реалізована за 70543,09 грн. будівля операторської, яка є складовою будівлі автозаправної станції.

         П.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

         Посилання відповідача на те, що базою оподаткування за договорами купівлі-продажу основних фондів має виступати п.4.9ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» є помилковим, оскільки  операція купівлі-продажу не є ліквідацією для цілей оподаткування.

         Суд, аналізуючи вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» приходить до висновку, що п.4.9 ст.4 вказаного закону передбачені випадки вибуття основних виробничих фондів без будь-якої компенсації їх вартості, в той час, як продаж товарів, що мало місце у спірних правовідносинах, згідно п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Тому, база оподаткування за договорами купівлі-продажу, які були укладені позивачем, має застосовуватися згідно з п.4.1 вищевказаного закону, а саме: база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

         Згідно ст.1 п.1.20 п.п.1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

         Згідно п.п.1.20.5-1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

         В зв’язку з тим, що в засобах масової інформації не було даних про ціни на продаж аналогічних автозаправних комплексів, розташованих в аналогічнй місцевості з аналогічним терміно амортизації, тому звичайною ціною вважається ціна договору, тобто ціна заяку покупець згоден придбати, а продавець продати основні засоби.

         Відповідно до п.1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

         Жодних запитів під час проведення перевірки до позивача з приводу обґрунтування або заперечення звичайної ціни відповідачем не були здійснені. Крім того, відповідно до пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами. Така процедура визначена п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами". Застосування такої процедури з матеріалів перевірки позивача не випливає, іншими доказами в ході розгляду справи не доведено.

         Також слід зазначити, що згідно з пп.1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення  звичайних цін здійснюється за процедурою,  встановленою законом для  нарахування податкових  зобов'язань  за  непрямими  методами, тобто визначати звичайні ціни іншим способом податкові органи не можуть.

         Суд зазначає, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Слід зазначити, що на даний час такої методики немає. ДПАУ в листі від 28.04.05 р. № 414б/х/17-1115 роз'яснила, що прямі методи застосовувати не можна, поки не буде затверджена відповідна методика.

         В акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ «Фірма «Унірем» було реалізовано дві будівлі операторської АЗС: одна будівля, що мала первісну вартість 70543,09 грн. реалізована за 121646,32 (податкова накладна № 19 від 26.04.2006 р.), друга будівля операторської АЗС, що мала первісну вартість 121646,29 грн. реалізована за 70543,09 грн. (податкова накладна № 15 від 25.04.2006 р.) (а.с.33), тому вбачається заниження позивачем ціни на будівлю операторської. Дані твердження спростовані позивачем та зазначено, що будівлю операторською АЗС з навісом по вул..Чонгарська 2а в м.Олександрія з загальною площею 57,49 кв.м. з санвузлом та підведеною водою були реалізовані за 121646,32 грн., але дану будівлю АЗС неможна порівнювати з операторською АЗС, розташованою в Олександрійському районі, селищі Нова Прага по вул..Жовтневій,129 загальною площею 31,52 без санвузла та води – реалізована за 70543,09 грн. Дані об’єкти неможливо прирівняти та вважати ідентичними, оскільки вони мають різну площу, санітарні умови та різну місцевість (місто та селище).

         З огляду на вищенаведене, механізм донарахування податкових зобов'язань    платника податку  податковим  органом  внаслідок  визначення  звичайних цін на даний час не врегульовано, а тому таке донарахування не може застосовуватись.

         З огляду на викладене,донарахування податкових зобов'язань за податком на додану вартістьв сумі 58884 грн. є помилковим, а застосування штрафних санкцій, внаслідок такого нарахування в сумі 29442грн. - безпідставним.

         Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

         Відповідачем не було доведено правомірності своїх рішень, заперечення на адміністративний позов відповідача містять лише посилання на уривки з статтей законів та тлумачення самого відповідача щодо даних посилань.

Керуючись ст. 1, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.ст.71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Унірем» до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасуватиподаткове повідомлення-рішення Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції від 17.09.2008 р. № 0001002310/0. 

Визнати нечинним та скасуватиподаткове повідомлення-рішення Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції від 17.09.2008 р. № 0001012310/0. 

         Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

         Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                              В.С.Мирошниченко