Постанова № 34215466, 15.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року справа №805/5670/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Карпушової О.В., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Варчук О.В., за участю представника позивача Віннікова В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 Новогродівська» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі № 805/5670/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Новогродівці Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 Новогродівська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по березень 2013 року в сумі 177676,62 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ДП "Селидіввугілля" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області суму боргу у розмірі 177676,62 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам по справі, недоведеність обставин по справі, які суд вважає встановленими, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не були досліджені обставини на які посилався відповідач, а саме, за результатами дослідження розрахунків фактичних витрат за спірний період, відповідачем було встановлено динамічне зростання розміру пенсії, які підлягають відшкодуванню. Судом першої інстанції в порушення ст. 69 КАС України не були витребувані докази від позивача щодо структури пенсії та визначення розмірів кожної частин та джерел сплати пенсії за спірний період. У зв'язку із цим суд безпідставно дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку сплатити суму, заявлену в позові.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є юридичною особою, а його відокремлений підрозділ як платник єдиного внеску зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у відповідача склалась заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку вищезазначених пенсій за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року позивач поніс витрати в сумі 177676,62 грн., які підлягають відшкодуванню.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач відповідно п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 р., ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року в сумі 177676,62 грн. є передчасним з огляду на наступне.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом N 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно п. 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663 (надалі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 та 6.8 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.6. Інструкції, додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що на відповідача покладається обов'язок відшкодування управлінню Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, але лише тих, які виплачуються пенсіонерам за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.

Виходячи з наведеного, органи Пенсійного фонду України при формуванні розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не мають права включати до них витрати (підвищення, доплати, надбавки ), які виплачуються у складі пенсій, але виплачуються за рахунок інших джерел, ніж бюджет ПФУ.

Частиною 4 статті 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст. 71 КАС України, сторони повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження обґрунтованості його позовних вимог, а саме виникнення у відповідача обов'язку сплатити фактичні витрати на підставі розрахунків на час звернення до суду з позовом, яке пов'язано із їх отриманням, а також розміру цих витрат.

З метою перевірки доводів апелянта та обґрунтованості позовних вимог, суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження зобов'язував позивача надати розгорнутий розрахунок суми позову та докази на підтвердження позовних вимог, зокрема щодо розміру понесених витрат на виплату пільгових пенсій та розшифровки їх структури по кожній особі (а.с. 58).

Позивачем до суду апеляційної інстанції надано лише розшифровку структури пенсії за списком № 2 щодо частини працівників Шахта 1/3 Новогродівська ДП «Селидіввугілля» (а.с. 67-77), яких стосуються позовні вимоги.

На підставі вказаного розрахунку та пояснень представника позивача в судовому засіданні шляхом звірки з наявними у справі розрахунками встановлено, що до складової пільгової пенсії, сплаченої ряду осіб, входять доплати та надбавки, зокрема державна адресна допомога, які фінансуються за рахунок інших, ніж бюджет ПФУ, джерел, але весь обсяг виплаченої пенсії позивачем включено до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, на яких обґрунтовано позовні вимоги.

Крім того, суд апеляційної інстанції повторно надіслав до позивача лист з вимогою надати докази на підтвердження обґрунтованості позову, зокрема розрахунок з наведенням переліку осіб, витрати щодо яких включені до суми позовних вимог, а також розмір та структуру виплаченої їм пенсії (а.с. 132), натомість відповідач відмовився надати такі докази, надав лише копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій щодо деяких осіб пенсіонерів. Інших доказів позивачем не надано.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що надані позивачем як докази розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі, тому що вони сформовані з порушенням положень п. 6.6. Інструкції, оскільки до їх складу протиправно були включені також суми, які були виплачені пенсіонерам, за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд позбавлений можливості встановити обґрунтованість позовних вимог в розмірі 177676,62 грн., оскільки наявні в матеріалах справи копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в повному обсязі не підтверджують вказаної суми, а на підставі наявних розрахунків неможливо встановити, яка саме частина суми пенсії була виплачена особам за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.

Крім того, позивач взагалі не надав доказів, що за даними картки особового рахунку структурного підрозділу відповідача за спірний період за ним обліковується заборгованість з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за Списком № 2 на заявлену в позові суму.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість заявленої суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року в сумі 177676,62 грн., а тому висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є помилковими.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, які мають значення для справи і які суд першої інстанції вважав встановленими, є недоведеними, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови, тому керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 Новогродівська» задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі № 805/5670/13-а скасувати.

У задоволені позову Управління пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта 1/3 Новогродівська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 18 жовтня 2013 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

О.В. Карпушова

М.Г. Сухарьок