Постанова № 3421336, 03.02.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

03 лютого 2009 р.                                                                                   Справа № 2-а-14281/08/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

При секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні 

За участю представників сторін:

позивача:Мельник Т.І.

відповідача: в судове засідання не з"явився. Про час, дату і місце розгляду слухання справи повідомлений завчасно і належним чином. Причини неявки суду невідомі

розглянувши матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  

до:   приватного підприємства "Агротемп плюс" 

про: стягнення пені

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов  Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства “Агротемп плюс” про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 6305,88 грн. та пені у розмірі 604,80 грн.за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2007 р.

Позов мотивований тим, що відповідачем, всупереч вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не забезпечено встановленого нормативу  1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда, не розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. За порушення вимог даного Закону відповідачеві нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі  6305,88 грн. та пеню в сумі 604,80 грн.

Оскільки підприємством кошти в добровільному порядку не сплачено, Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до суду з зазначеними вимогами.

Ухвалою суду від 16.12.2008 року провадження по справі відкрито.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги змінила у зв’язку зі сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій і просила суд стягнути на користь Фонду пеню за несвоєчасність сплати адміністративно-господарських санкцій. Заявлені вимоги мотивувала обставинами, наведеними в адміністративному позові.

Зміна позовних вимог приймається судом на підставі ч.1 ст.51 КАС України.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про час і місце розгляду попереднього судового засідання відповідач був повідомлений належним чином –ухвалою суду від 16.12.2008р. Факт вручення ухвали відповідачу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, №2062363 від 24.12.2008 року. В судове засідання 03.02.09 року відповідач не з'явився повторно, однак надав суду заяву за вх.№1160 від 28.01.09, в якій повідомив суд про те, що адміністративно-господарські санкції до Фонду соціального захисту інвалідів сплачено.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.Однак, відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач, який належним чином повідомлений, умисно ухилився від представництва в судовому засіданні. 

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами, так як вважає, що відповідач був належним чином  повідомлений про час, даиу і місце слухання..На підставі вищенаведеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 2002 року №1434, із внесеними змінами від 15.11.2006 року №1602, є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства та підпорядковується йому. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням  сум адміністративно -  господарських  санкцій,  що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць працевлаштування інвалідів.

Підставою звернення до суду позивача із зазначеними позовними вимогами стали приписи статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(далі –Закон), та невиконання відповідачем обов'язку щодо працевлаштування інвалідів, що тягне за собою сплату штрафних санкцій у строк, встановлений законодавством.

Згідно ст.  19  Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон) для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

 Відповідно до ч.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007 р. (далі Порядку), відповідач повинен був подати до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 р., однак підприємством цього не було зроблено.

Частиною  4 статті 20 Закону, зокрема,  встановлено, що   адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, відповідач повинен був самостійно розрахувати і сплатити Вінницькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня 2008 року адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати за 2007 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Однак підприємством в термін, передбачений п.2 Порядку, не була самостійно розрахована і сплачена сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 6414,29 грн., що зумовило нарахування пені у розмірі 604,80 грн.

Статтею 18 Закону передбачено, що  забезпечення  прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Разом з тим, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів відповідно до частини другої статті 19 цього Закону покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70, 04.07.2008 р., (надалі Порядок), відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.

Оскільки станом на 06.10.2008 року відповідач не зареєструвався у відділенні Фонду, що передбачено Порядком, не подав Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік і не сплатив в добровільному порядку суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що зумовило нарахування пені, тому відповідно до ч.8 ст.19 Закону та Порядку, відділенням Фонду за участю прокуратури Ямпільського району була проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства “Агротемп плюс”

За результатами перевірки відносно директора приватного підприємства “Агротемп плюс” Проданця В.О. був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.188-1 КУпАП щодо відповідальності за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, який направлений на розгляд до Ямпільського районного суду.

З аналізу ч.3 ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”вбачається, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем протягом 2007 року не було вжито заходів для організації працевлаштування інвалідів шляхом надання інформації в місцевий центр зайнятості щодо потреби в працівниках з обмеженими фізичними можливостями.

Елементами правопорушення, виходячи із загальних норм права, є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Виходячи з загального розуміння вини,  суд приходить до висновку, що відповідачем не добросовісно виконано вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, оскільки ним не вживалися необхідні заходи задля недопущення господарських правопорушень, тому суд вбачає в діях роботодавця склад правопорушення, який в даному випадку виражений у формі бездіяльності роботодавця і тягне за собою відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Судом береться до уваги добровільна сплата адміністративно-господарських санкцій відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №463 від 25.12.2008 року, та розцінюється як визнання заборгованості підприємством перед Фондом щодо несплати цих санкцій. Несвоєчасна сплата адміністративно-господарських санкцій потягнула за собою нарахування пені відповідачу в порядку, визначеному Законом.

Оскільки відповідачем до 15.04.2008 року не було сплачено самостійно адміністративно-господарські санкції, позивачем 11.12.2008 року була нарахована приватному підприємству "Агротемп плюс" пеня із розрахунку 0,04 відсотки від ставки НБУ помноженої на кількість днів існування боргу, а саме 240 днів, що становить загальну суму 604,80 грн.

Відповідачем 25.12.2008 року сплачено лише адміністративно-господарські санкції, проте  пеня, яка нарахована відповідачу до моменту сплати  цих санкцій, не була відшкодована Фонду останнім в добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем  вимог про стягнення пені з відповідача в сумі 604,80 грн.

В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За  сукупністю наведених обставин, враховуючи,  що відповідач не проводив заходів щодо інформування органів працевлаштування про наявність вакантних місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями, не подав до відділення Фонду звіт за формою 10-ПІ, несвоєчасно сплатив адміністративно-господарські санкції, що зумовило нарахування пені, і на даний час суму пені в добровільному порядку не сплатив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню. 

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Агротемп плюс", 24500, м. Ямпіль, Вінницька область, вул. Комсомольська, 59 (банківські реквізити: р/р 2600714928, ВАТ "Райфайзен банк Аваль", МФО 302247, код ЄДРПОУ 33716759) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Ямпільський район, р/р 31217230700720 код ЄДРПОУ 34701130, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2007 рік") пеню в розмірі 604,80 грн. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарської санкції.

Копію даної постанови направити відповідачу рекомендованим листом.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  06.02.09 

Суддя                                                                                      Гонтарук Віктор Миколайович

/підпис/.

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: