Постанова № 34212581, 16.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5489/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі судового засідання - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Данилова А.В., Індиченка В.Д., Гольтваниченка В.В.,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецсталь ГКР" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Спецсталь ГКР" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000632201 від 19.08.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на помилковість висновків перевіряючих про заниження податку на додану вартість у розмірі 32150,42 грн, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на акт перевірки контрагента ЗАТ "Елста" № 7283/229/32835699 від 29.12.2012, в якому зафіксовано порушення частини 1 статті 203, статей 215, 228 Цивільного кодексу України, вчинення ним правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків за ними.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.07.2013-25.07.2013 Миргородською ОДПІ на підставі наказу № 43 від 23.07.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Завод Спецсталь ГКР" з питань своєчасності та повноти відображення у податковому обліку взаємовідносин з ЗАТ "Елста" за листопад, грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 125/22.1-11/30131789/78 від 26.07.2013, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Завод Спецсталь ГКР" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 32150,42 грн.

На підставі акту перевірки Миргородською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000632201 від 19.08.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40188,03 грн, у тому числі 32150,42 грн - за основним платежем, 8037,61 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Оцінюючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ЗАТ "Елста" укладено договір давальницького підряду на виготовлення продукції № 1512-09/1 від 01.01.2010, договір підряду на термообработку № 1708-10/2 від 17.08.2010, відповідно до якого ЗАТ "Елста" зобов'язувався виконати роботи, а ТОВ "Завод Спецсталь ГКР"-прийняти та здійснити оплату (а.с. 33-36, 219 -222 Т.1).

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ЗАТ "Елста" послуги з перекоту злитків, термічної обробки поковок і проведено їх оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії специфікацій (а.с.7-8 Т.2), податкових накладних (а.с. 46-53 Т.1), накладних на переробку (а.с. 223-224 Т.1, а.с. 9-10 Т.2), актів виконаних робіт (а.с.37-40 Т.1), платіжних доручень (а.с. 54-61 Т.1 ), сертифікатів якості (а.с.62-66 Т.1 ).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що перевезення злитків сталі для перекову та поковок здійснювалося перевізниками ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ЗАТ "Промартура", ПП ОСОБА_7, що також підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів перевезення, актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних (а.с.214-218, 227-238, 246-250 Т.1, а.с. 1-2, 13-18 Т.2).

Судом з'ясовано, що отримані після термообротки поковки ТОВ "Завод Спецсталь ГКР" реалізував ВАТ "Сумський завод "Насосернергомаш", ТОВ "Атом-Індустрія" (а.с.239-245 Т.1, 19-30 Т.2).

В ході дослідження змісту долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних судом виявлені недоліки в їх оформленні (відсутність печатки ЗАТ "Елста"), однак такі помилки не є підставою для висновків про невиконання господарської операції, якщо загальний обсяг доказів у їх сукупності свідчить про протилежне.

Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі -Закон № 168/97) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад-грудень 2010 року суму податку на додану вартість здійснено ТОВ "Завод Спецсталь ГКР" на підставі виписаних ЗАТ "Елста" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами. Накладні містить адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, які зареєстровані як платники податку на додану вартість, до дати анулювання реєстрації.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ЗАТ "Елста" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 32150,42 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

При цьому, судом також враховано, що у висновках акту перевірки ревізором помилково зазначено про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України, адже перевірка проводилась за період - листопад- грудень 2010 року, коли діяв Закон України "Про податок на додану вартість".

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Вимоги вказаних норм Порядку відповідачем не дотримані. Викладення допущених ТОВ "Завод Спецсталь ГКР" порушень проведено ревізором без аналізу дотримання платником податків змісту, форми первинних бухгалтерських документів та перевірки фактичного здійснення господарських операцій. Жодних посилань на первинні документи, які підтверджують наявність порушень, акт перевірки № 125/22.1-11/30131789/78 від 26.07.2013, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, не містить.

Єдиною підставою для висновку перевіряючого щодо заниження податку на додану вартість є акт перевірки контрагента ЗАТ "Елста" № 7283/229/32835699 від 29.12.2012, в якому зафіксовано порушення частини 1 статті 203, статей 215, 228 Цивільного кодексу України.

Проте висновки Миргородської ОДПІ, які ґрунтуються виключно на акті перевірки іншої інспекції, є помилковими, адже встановлення фактів ухилення контрагентом від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача та бути підставою для його притягнення до відповідальності.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Отже, платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Ця позиція відповідає практиці Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують допущені порушення.

Отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України в особі в особі Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 401,89 гривень, сплачених відповідно до квитанції № ПН1136 від 12.09.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецсталь ГКР" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000632201 від 19 серпня 2013 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецсталь ГКР" витрати у вигляді судового збору у розмірі 401 гривня 89 копійок, сплачені відповідно до квитанції № ПН1136 від 12 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя С.М. Серга