Постанова № 34212539, 26.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року 810/3569/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василенко Ю.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико - механічний завод» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико - механічний завод» звернулось з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС, в якому, із урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.07.2013р. № 0000771500 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн.;

- визнати дії щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, як податкової звітності - протиправними;

- зобов'язати податковий орган забезпечити відображення показників такої декларації по особовому рахунку платника податку.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що ним своєчасно, у передбачений законом строк і порядок, подано до відповідача належним чином заповнену податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року. Проте відповідачем, у порушення приписів чинного податкового законодавства України, необґрунтовано зроблено висновок про невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року з підстав встановленої невідповідності в оформленні податкової декларації нормам Податкового кодексу України (надалі - ПК України), оскільки підприємство знаходиться за адресою, зазначеною в декларації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім того зазначає, що відповідачем в супереч ПК України складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності на додану вартість, а саме встановлено неподання податкової звітності позивачем.

Відтак, позивач вважає, що висновки податкового органу щодо невизнання поданої декларації є помилковими, а дії відповідача протиправними і такими, що порушують його права як платника податків.

Представник позивача до суду не з'явився та надав суду клопотання про розгляд справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився надав суду письмові заперечення проти позову та клопотання перенесення розгляду справи. Проте жодного доводу та доказу на обґрунтування клопотання представником надано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» є юридичною особою, зареєстроване Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 25.07.2004р., про що внесено запис № 13371050002000003. Як платник податків перебуває на обліку у Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання вимог п.п. «в» п. 49.3 ст. 49 ПК України подано засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису керівника та печатки підприємства, податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року разом з додатками, про що в матеріалах справи міститься квитанції, які підтверджують надходження декларації до відповідача.

Відповідач у письмових запереченнями не заперечує факту подання податкової звітності за травень 2013 року, однак вказує, що дана декларація була складена з порушенням норм ПК України у зв'язку з чим відповідачем не було визнано дану податкову декларацію як податкову звітність.

Відповідач вказує, що згідно з довідки про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням податковим органом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» за адресою: Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Поліський шлях, 5 - не знаходиться.

У зв'язку з наведеним Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області ДПС податкову звітність позивача з ПДВ за травень 2013 року не визнано податковою звітністю, про що повідомлено позивачу листом від 26.06.2013р. № 1099/10/18-008.

18.07.2013 року на адресу позивача надійшов супровідний лист з актом від 17.07.2013 року № 303/15/33011077 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень місяць 2013 року та податковим повідомленням рішення від 18.07.2013 року № 0000771500 про застосування штрафних санкцій за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за травень місяць 2013 року в розмірі 170,00 грн.

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства належить до сфери дії ПК України.

Відповідно до положень ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу положень п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, своєчасне подання податкової декларації встановленої форми є одним із основних обов'язків платників податків, їх представників та податкових агентів. ПК України встановлено вимоги щодо форм податкових декларацій та порядку їх заповнення, визначено строки та спосіб їх подання, порядок їх прийняття органом державної податкової служби, підстави для відмови у прийнятті податкових декларацій та порядок надання такої відмови.

Так, згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (надалі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Порядок складання податкової декларації визначено у ст. 48 ПК України.

Пунктом 48.1 ст. 48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Поняття обов'язкових реквізитів наведено у п. 48.2 ст. 48 ПК України, згідно якого - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України визначено перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків.

При цьому п. 48.3 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 ст. 46 цього Кодексу.

Особливості порядку прийняття або відмови в прийнятті декларації посадовими особами органу державної податкової служби наведені в п. 49.8 - 49.14 ст. 49 ПК України.

Згідно п. 49.8 ст. 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених п. 49.3 ст. 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

При цьому, як встановлено п. 49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Тобто, в силу приписів вказаних норм законодавства вбачається, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Однак, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, про що платника податків письмово повідомляють про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 45.2 ст. 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Як вже зазначалось судом, форма податкової декларації має містити всі обов'язкові реквізити, за відсутності яких документ не буде вважатися податковою декларацією. Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України визначено вичерпний перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації, зокрема, місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Разом з цим, серед підстав для невизнання податкової звітності, визначених пунктом 48.3 ст. 48 ПК України, відмінність стану платника податків від основного або направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням платника податків, відсутні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-ІУ (далі - Закон № 755-ІУ) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (пункт 45.2 статті 45 ПКУ).

Як вбачається із наявних в матеріалах справи Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва платника ПДВ позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико - механічний завод» знаходиться за адресою: Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Поліський шлях, 5.

Таким чином, місцезнаходження позивача підтверджено належними доказами.

За наведених обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість дій податкового органу щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за травень 2013 року, чим в результаті були порушені права позивача та прийнято неправомірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним нормам податковим органом не надано до суду належних та допустимих доказів, які могли би підтвердити ті обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Крім того, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 17.07.2013 № 0000771500 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області ДПС щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, як податкової звітності - протиправними.

Зобов'язати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області ДПС забезпечити відображення показників такої декларації по особовому рахунку платника податку.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико - механічний завод» судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп. та 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.