Ухвала суду № 34211849, 17.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11/791/1257/13 р. Головуючий у 1-й інстанції: Ведяшкіна Ю.В.

Категорія: ч.2 ст. 286 КК України Доповідач: Палькова В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Палькової В.М.

Суддів - Шевцової В.Г., Жили І.Е.

З участю прокурора - Чередниченко Є.Г.

Захисника - ОСОБА_1

Потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_5, на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 червня 2013 року

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Таврійськ Херсонської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 3 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_5 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Вирішено питання щодо цивільних позовів, судових витрат та речових доказів.

Відповідно до вироку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, керуючи автомобілем «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.. Щорса в м. Новій Каховці Херсонської області, з боку проспекту Перемоги в напрямку вул. Довженка, зі швидкістю близько 92 км/год, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху, в якому говориться :»В населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більш 60 км/год», в районі будівлі банку «Промінвест», проявив неуважність та безпечність у дорожній обстановці, в порушення вимог п. 1.5 ПДР : «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні чинити небезпеку або перешкоду руху, погрожувати життю або здоров'ю громадян, заподіювати матеріальну шкоду», а також в порушення вимог п.2.3. (б) ПДР : «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, слідкувати за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічного стану транспортного засобу та не відвертався від керування цих засобів в дорозі», при наявності в напрямку його руху дорожніх знаків 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» та лінії 1.14.1 горизонтальної дорожньої розмітки («Зебра»), які інформують водіїв про приближення до нерегулюваного пішохідного переходу, в порушення вимог п.18.1 ПДР : «Водій транспортного засобу, який наближається до нерегулюваного пішохідного переходу, на якому знаходяться пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися, щоб поступитися дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода або небезпека», маючи реальну можливість на відстані 54 м виявити у світі фар свого автомобіля пішохода, який перетинає проїзну частину зліва направо по руху автомобіля по пішохідному переходу, не прийняв заходів гальмування з метою його пропуску, в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, були спричинені згідно висновку судово-медичної експертизи № 1/306НК від 13.01.2010р., тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_5 вважає вирок суду від 20.06.2013р. незаконним, який підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Суд посилається на покази потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, які не були свідками ДТП та заінтересовані у результатах справи. Вказані особи на протязі всього судового слідства одностайно заперечували факт вживання потерпілою ОСОБА_6 алкогольних напоїв, що суперечить висновкам судово-медичної експертизи № 1/306 НК від 13.01.2010р. Твердження ОСОБА_4 щодо повідомлення ОСОБА_6 вважає необґрунтованими. Покази свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, на думку адвоката, мають сумніви. Зазначає, що протокол обставин та обстановки подій, висновок судово-медичної експертизи Ж91/306/НК від 13.01.2010р., висновок судової автотехнічної експертизи обставин дорожньо-транспортної події № 9194 від 15.03.2010р. , які судом визначені як докази вини ОСОБА_5, не відповідають фактичним обставинам справи та проведені на сумнівних установчих даних.

Висновок експерта про швидкість автомобіля 92 км/год зроблений на підставі довжини слідів гальмування 55,8 м, наявність яких заперечують інспектори ДАІ ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Рух пішохода по пішохідному переходу зліва направо заперечується свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Умови відтворення обстановки та обставин подій не відповідали умовам, при яких відбулася ДТП. Судом не прийняті до уваги покази засудженого ОСОБА_5 та його захисника щодо перетину потерпілою проїзну частину справа наліво, не в зоні пішохідного переходу, мотивувавши відсутності доказів. Судом безпідставно не прийняті до уваги покази свідка ОСОБА_16 щодо перетину потерпілою дороги зліва направо та те, що в зоні пішохідного переходу пішохіда не було, які суперечать показам свідка ОСОБА_17, але саме ОСОБА_16 був присутній під час ДТП та надавав логічні та послідовні покази. Свідок ОСОБА_15 також підтверджує відсутність будь-кого на пішохідному переході та взагалі на проїзній частині. Вказує, що судом порушені кримінально-процесуальне законодавство, оскільки при повторному розгляді справи суду необхідно було усунути всі існуючи суперечності, вірно дати оцінку всім доказам, при необхідності провести повторну медично-криміналістичну експертизу, повторити відтворення обставин та обстановки подій з ОСОБА_5 та свідками-очевидцями ДТП. Вважає, що судом не виконані вимоги п.2 ч.2 ст. 368 КПК України, що призвело до неповноти судового слідства, та вважає, що призначене судом покарання ОСОБА_5 не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Крім того, вважає задоволені цивільні позови в частині моральної шкоди безпідставними, без достатньої мотивації. Просить вирок суду від 20.06.2013р. скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою скасувати, застосувавши підписку про невиїзд.

Від інших учасників процесу апеляцій не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, захисника - адвоката ОСОБА_1, в інтересах засудженого ОСОБА_5, який підтримав апеляцію з підстав в ній зазначених, потерпілих, які заперечували проти задоволення апеляції, та просили вирок суду залишити без змін, в дебатах сторони підтримали свої позиції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_5 у вчинені злочину, за який його засуджено, при обставинах викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, яким дана належна правова оцінка.

Так, з пояснень в судовому засіданні ОСОБА_5, вбачається, що він не заперечував факт спричинення наїзду на пішохода біля 17.00 год. ІНФОРМАЦІЯ_2, автомобілем «Опель Кадет» по вул.. Щорса в м. Нова Каховка, внаслідок якого він почув сильний удар в праву передню фару автомобіля.

Свідок ОСОБА_10 підтвердив суду, що в вечірній час ІНФОРМАЦІЯ_2 він на своєму авто рухався по вул.. Щорса в м. Нова Каховка, в районі АЗС він почув звук удару позаду свого авто, він зупинився, та побачив стоячий ззаду автомобіль, біля якого були люди, тобто своїми показами підтвердив місце, час спричиненої події, та знаходження в зазначеному місці автомобіля.

З показів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вбачається, що вони були присутні ІНФОРМАЦІЯ_2, біля 18.00 год. при огляді місці ДТП, скоєним а/м «Опель Кадет» держномер НОМЕР_1, який там же й знаходився, та в їх присутності зафіксовано місце наїзду на пішохода , а також кінцеве положення тіла пішохода та ТЗ після наїзду та зупинки.

Матеріалами справи, належним чином дослідженими в судовому засіданні, яким суд дав належну юридичну оцінку, а саме протоколом огляду місця події та план схемою до нього ( т.1 а.с.8-10) зафіксовано сліди гальмування автомобіля «Опель Кадет» державний номер НОМЕР_1 на місці вчинення наїзду на пішохода, кінцеве положення тіла останнього та ТЗ після наїзду і зупинки; протоколом ВООС з ОСОБА_5, в ході якого він підтвердив місце та час події, а також перешкоди у вигляді пішохода (т.1 а.с.78-79); висновками автотехничних експертиз № 1223 від 02.01.2010р. та № 9194 від 15.03.2010 р. з яких вбачається, що на момент скоєння ДТП автомобіль «Опель Кадет» держномер НОМЕР_1 знаходився в технічно справному стані його обидві фари забезпечували належне освітлення в режимі як близького, так і дальнього світла, та на проїзній частині зафіксовано одинарні сліди гальмування коліс цього автомобіля, довжиною 55,8 м., швидкість якого на момент події складала 92 км/год. (т.1 а.с. 84-88, 109-112); висновком СМЕ Ж91/306 НК від 13.01.2010 року з якого вбачається, що при судово медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження, які могли утворитися при наїзді легкового автомобіля, який рухався з подальшим падінням на дорожнє покриття чи грунт, ушкодження виявилися небезпечними для життя в момент спричинення, привели до настання смерті, у зв'язку з чим відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, та в крові трупу останньої виявлено 3,96 промилі етилового спирту, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп'яніння (т.1 а.с.92); висновком медико - криміналістичної експертизи № 6-МК від 05.02.2010 року (т.1 а.с. 96-103) підтверджено, що на момент наїзду автомобіля потерпіла рухалася ( йшла).

Статтями 22 та 64 КПК України передбачено, що при проведені досудового слідства і розгляді справи в судді підлягають доведенню обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, в тому числі подія злочину, а саме: час, місце, спосіб, мотиви злочину, характер та розмір шкоди, завданої злочином.

Відповідно до ст. 323 КПК України - вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим, при цьому суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В силу ст. 65 КПК України - доказами по кримінальній справі є любі фактичні дані, на підставі яких в установленому законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень п.п.15-19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року « Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», зі змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1992 р. № 12 від 03.12.1997 р.,№ 6 від 30.05.2008 року - мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й його мотивів. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази: обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, мотиви зміни обвинувачення: у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього. Суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. При постановленні вироку суд колегіально, чи суддя одноособово, в умовах, що виключають будь - яке втручання у вирішення конкретних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України. Висновки суду, щодо оцінки доказів належить викласти у вироку у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Судова колегія вважає, що судом зазначені вимоги закону при судовому розгляді справи дотримані в повному обсязі.

Оскільки аналіз наведених доказів переконливо свідчить про те, що засуджений ОСОБА_5 був об'єктивно спроможним виявити перешкоду для руху, і повинен був негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Недотримання ним таких правил безпеки руху призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_6, з настанням смерті останньої.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дав їм належну оцінку й обґрунтовано зробив висновок про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину і правильно кваліфікував його дії за ст.286 ч.2 КК України.

Перевіркою матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про однобічність, неповноту, необ'єктивність чи упередженість дослідження судом обставин, що могли мати значення для справи, в тому числі щодо перевірки позиція захисту засудженого.

Доводи апеляції в частині того, що судом не виконано вимоги ухвали апеляційного суду від 08.02.2011 року, судова колегія вважає надуманими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, судом при розгляді справи були прийняті міри на виконання вимог вище зазначеної ухвали.

Не встановлено і порушень кримінально-процесуального закону під час досудового та судового слідства, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновки суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Отже, доводи апеляції про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, односторонність та неповноту досудового та судового слідства, про істотні порушення кримінально-процесуального закону є безпідставними.

Підстав для скасування вироку, про що ставиться питання в апеляції захисника засудженого, адвоката ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.

Суд, задовольняючи позовні вимоги потерпілих про відшкодування моральних збитків в розмірі 70 000 грн., мотивував прийняття такого рішення, врахував характер і тривалість страждань, заподіяних злочинними діями засудженого, тяжкість завданої травми, наслідки які настали внаслідок загибелі потерпілої, та встановлений судом розмір стягнення за моральну шкоду, на думку колегії суддів, є достатнім.

У зв'язку з чим, доводи апеляції про недоведеність розміру позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає безпідставними.

Що стосується призначеного судом покарання, судова колегія вважає, що в цій частині вирок суду підлягає зміні, згідно вимог ст. 365 КПК України (ред.. 1960р.) оскільки в ухвалі апеляційного суду від 08.02.2011 року (т.1 а.с. 327-329) не зазначено що призначене за вироком суду першої інстанції від 11.11.2010 року, покарання є м*яким, та таким що не відповідає особі засудженого та тяжкості скоєного злочину, суд при призначенні ОСОБА_5 покарання за вчинення злочину за який його засуджено, не мав права призначити останньому більш сурове покарання ніж за попереднім вироком, який було скасовано.

Відповідно до вимог ст. 365 КПК України - вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції, та судова колегія не має права вийти за ці межі.

Істотних порушень кримінально - процесуального закону, які б відповідно до вимог ст. 370 КК України (ред.. 1960 р. слугували підставою для скасування вироку колегія суддів не вбачає.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає що апеляція задоволенню не підлягає з підстав зазначених вище.

Керуючись вимогами ст. 365, 366 КПК України ( ред. 1960 р.) колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України (ред..1960р.) вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 червня 2013 року щодо ОСОБА_5 - змінити, знизити засудженому ОСОБА_5 за ч.2 ст. 286 КК України, покарання до трьох років шести місяців позбавлення волі, з поміщенням в кримінально виконавчу установу, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.2 ст. 286 КК України на ТРИ роки ШІСТЬ місяців позбавлення волі, з поміщенням в кримінально виконавчу установу, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

В решті цей вирок щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя В.М. Палькова