Постанова № 34210510, 14.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2013 р. № 820/9210/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П,

за участю представників сторін

позивача Камишанової М.С.

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

встановив:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості, звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9324,00 грн.

У судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог представник відповідача послалася на те, що відповідач 24.01.2013 року звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований з відкриттям персональної картки № 2039613012400057. Наказом №НТ 130131 від 31.01.2013 р. відповідачу надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю з 31.01.2013 року по 25.01.2014 року. Проте під час проведення перевірки встановлено, що на момент звернення за набуттям статусу безробітного відповідач був приватним підприємцем, тобто замозайнятою особою, а отже не мав права на отримання статусу безробітного та виплату допомоги. Згідно наказу Харківського міського центру зайнятості від 20.08.2013 року № 764 відповідач був зобов'язаний повернути кошти у сумі 9324,00 грн. Вказаний наказ є діючим, але добровільно відповідачем не виконаний, а отже сума заборгованості по виплаті матеріальної допомоги у розмірі93240,00 грн. підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнала просила у задоволенні позовних вимог відмовити, пославшись на те, що на момент звернення до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного відповідач не був приватним підприємством, оскільки не отримував прибутку, не подавав до податкового органу відповідної фінансової звітності. Крім того Харківським окружним адміністративним судом 10.01.2011 року прийняте рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача (справа 2а-16080/10/2070).

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Судовим розглядом встановлено, що відповідач у період з 31.01.2013 року по 01.04.2013 року отримував нараховане матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно ст. 30 "Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ст..36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на застрахованих осіб покладено обов'язок повідомляти страховика (страховиком є Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття) про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання. Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи у судовому порядку.

У серпні поточного року фахівцем відповідача на підставі проведення звірки відомостей встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець та на момент звернення до центру зайнятості за набуттям статусу безробітного був зайнятою особою.

Зазначений факт зафіксований актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " № 96 ФОП від 19.08.2013 року

Згідно п. 6 та п. 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13 лютого 2009 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 200 р. за № 232/16248, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманої матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим лисом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

На виконання приписів п. 6 та п. 7 зазначеного Порядку директором центру зайнятості 20.08.2013 р. винесено наказ №764, яким визначено вжити заходів по поверненню коштів у сумі 9324,00 (грн..), виплачених як допомога по безробіттю відповідачеві за період з 31.01.2013 року по 01.04.2013 року, на виконання якого відповідачу надіслано лист-претензію від 20.08.2013 року № ХМЦЗ-02-14855-22/13 .

В судовому засіданні представник відповідача просила суд відмовити у задоволені позовних вимог з тих мотивів, що на момент звернення до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного відповідач не був приватним підприємством, оскільки не отримував прибутку, не подавав до податкового органу відповідної фінансової звітності. Крім того Харківським окружним адміністративним судом 10.01.2011 року прийняте рішення про припинення підприємницької діяльності відповідача (справа 2а-16080/10/2070).

Проте суд не погоджується з такою позицією відповідача, з наступних підстав. Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи;

Частиною 1 ст.4 вказаного закону визначено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою, отже приватні підприємці є зайнятими особами.

Суд зауважує, що ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, одержання прибутку - це не обов'язок чи дії, а власне мета підприємницької діяльності.

Відсутність прибутку у підприємця за певний звітний період є лише недосягненням ним за цей період мети діяльності - одержання прибутку і не може бути доказом нездійснення підприємницької діяльності, як і неподання податкової звітності, яке у свою чергу підтверджує факт порушення податкового законодавства в частині обов'язку платників податків подавати у строки визначені діючим законодавством фінансової звітності .

Згідно з ч.3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців "від № 755 від 15.05.2003 року, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та п. 2 ч.15 ст. 47 вищезазначеного Закону України, дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем. Отже, позбавлення фізичної особи статусу суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється після внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Із дослідженого в судового засіданні витягу із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців вбачається, що запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 на підставі рішення суду здійснений 23.08.2013 року, а отже під час перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання статусу безробітного відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, тобто був зайнятою особою.

Суд також звертає увагу на те, що викладена вище позиція підтверджується рішенням Верховного Суду України, прийнятим за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 237 КАС України від 28.11.2011 року у справі 21-250а11, яка гідно ч. 2 ст. 161 КАС України є обов'язковою для застосування при вирішенні аналогічних спірних правовідносин.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 9324,00 грн. або правомірності набуття статусу безробітного та отримання відповідної допомоги, а тому суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити

Стягнути з ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості (61013, м.Харків, вул.Шевченка,137А, код 36224721) вартість матеріального забезпечення у сумі 9324 (дев'ять тисяч триста двадцять чотири ) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 18.10.2013 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.