Постанова № 34210266, 17.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5829/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі судового засідання - Опошнян І.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні позивача) - Державна судова адміністрація України до господарського суду Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні відповідача) - Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суддівської винагороди, допомоги по тимчасовій непрацездатності та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2013 року позивач ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні позивача) - Державна судова адміністрація України, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до господарського суду Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні відповідача) - Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А., стягнення з господарського суду Полтавської області на корить ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги по тимчасовій втраті непрацездатності за період 01.10.2012 - 01.10.2013 та моральної шкоди в розмірі три мільйони гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 27/вп-12 від 16 жовтня 2012 року його відсторонено від посади судді господарського суду Полтавської області. Пояснює, що після відсторонення від посади судді господарського суду Полтавської області відповідач припинив виплату суддівської винагороди та допомоги по тимчасовій втраті працездатності. Вважає, що відповідач зобов'язаний виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу по тимчасовій втрати працездатності відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій та статус суддів", Закону України "Про державну службу" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". Однак, відповідачем, в особі голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А., допущено протиправну бездіяльність, що полягає у невиплаті позивачу суддівської винагороди та допомоги по тимчасовій втрати працездатності. Вказана бездіяльність спричинила позивачу моральну шкоду, яку ОСОБА_1 оцінює в три мільйони гривень.

14 жовтня 2013 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач пояснює, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 27/вп-12 від 16 жовтня 2012 року на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України ОСОБА_1 відсторонено від посади судді господарського суду Полтавської області у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності. Наказом господарського суду Полтавської області від 16 жовтня 2012 року № 26-ос/с ОСОБА_1 припинено здійснення автоматичного розподілу справ на період відсторонення його від посади судді господарського суду Полтавської області. На даний час кримінальне провадження № 2034/14284/12 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України розглядається Харківським районним судом Полтавської області, тобто відповідна кримінальна справа по суті не вирішена. Відповідач вказує, що за період з 16 жовтня 2012 року по теперішній час позивач на робоче місце в господарському суді Полтавської області не з'являвся, не виконував ніякої роботи, як пов'язаної, так і не пов'язаної із здійсненням правосуддя, не надавав до господарського суду Полтавської області листків непрацездатності та інші докази поважності причин неявки на роботу /останній зданий листок непрацездатності АБН 317876, в якому зазначено про звільнення з роботи на період з 01.10.2012 по 05.11.2012/. Вважає, що відшкодування ОСОБА_1 втраченого заробітку за період відсторонення від посади можливе у порядку, встановленому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду". Зазначає, що позивачем не доведено причинного зв'язку між моральними стражданнями і діями відповідача, а також вини останнього в заподіянні таких страждань. У зв'язку з викладеним відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи Державної судової адміністрації України у судове засідання не з'явилися, надіслали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

З огляду на приписи статей 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Указом Президента України № 212/2007 від 17 березня 2007 року "Про призначення суддів" відповідно до статті 127 та частини першої статті 128 Конституції України ОСОБА_1 призначений на посаду судді господарського суду Полтавської області строком на п'ять років.

Постановою Верховної Ради України № 4578-VІ від 22 березня 2012 року "Про обрання судді" відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України ОСОБА_1 обрано на посаду судді господарського суду Полтавської області безстроково.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 27/вп-12 від 16 жовтня 2012 року на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України вирішено відсторонити ОСОБА_1 від посади судді господарського суду Полтавської області у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Із пояснень відповідача у письмових запереченнях встановлено, що наказом господарського суду Полтавської області від 16 жовтня 2012 року № 26-ос/с ОСОБА_1 припинено здійснення автоматичного розподілу справ на період відсторонення його від посади судді господарського суду Полтавської області. За період до відсторонення від посади судді Тимченку Б.П. проведені відповіді донарахування та виплати.

Позивач у судовому засіданні підтвердив, що до 16 жовтня 2012 року ним отримані всі відповідні виплати. Однак, після відсторонення позивача від посади судді відповідачем не здійснювалася виплата суддівської винагороди та допомоги по тимчасовій втраті працездатності, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Частиною 1 статті 129 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

На даний час, вказані Закони не містять відповідних положень, які б врегульовували порядок виплати суддівської винагороди відстороненому від посади судді.

Частиною 2 статті 129 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

За приписами статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, обов'язковою умовою нарахування та виплати суддівської винагороди є перебування судді на робочому місці та фактичне виконання ним роботи, у тому числі, не пов'язаної зі здійсненням правосуддя.

Вказаний висновок узгоджується з роз'ясненням, наданим листом Державної судової адміністрації України від 17.04.2013 № 8-2271/13, за змістом якого обов'язковою умовою нарахування та виплати суддівської винагороди є належно заповнений табель обліку використання робочого часу, форма якого затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці", що зумовлює необхідність перебування судді на робочому місці.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 27/вп-12 від 16 жовтня 2012 року на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України вирішено відсторонити ОСОБА_1 від посади судді господарського суду Полтавської області у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності /а.с. 13-14/.

Із письмових пояснень відповідача встановлено, що за період з 16 жовтня 2012 року по теперішній час ОСОБА_1 на робоче місце в господарському суді Полтавської області не з'являвся, не виконував ніякої роботи, як пов'язаної, так і не пов'язаної із здійсненням правосуддя, не надавав до господарського суду Полтавської області листків непрацездатності та інші докази поважності причин неявки на роботу /останній зданий листок непрацездатності АБН 317876, в якому зазначено про звільнення з роботи на період з 01.10.2012 по 05.11.2012/.

Згідно табелів обліку використання робочого часу за період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року ОСОБА_1 на робочому місці не з'являвся, у графах "відпрацьовані дні та години" вказано "0" /а.с. 50-61/.

Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження доводів про перебування ним у вказаному періоді на робочому місці у господарському суді Полтавської області та виконання будь-якої роботи, не пов'язаної із здійсненням правосуддя.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Крім того, частиною 1 статті 51 цього Закону передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Позивач на підтвердження направлення листа від 20.06.2013 з листками тимчасової непрацездатності на 2 арк. надав до суду копію листа від 20.06.2013 та копію фіскального чеку Дільниці кур'єрської доставки "Укрпошти" № 6835 від 25.06.2013 /а.с. 17/. Однак, із копії фіскального чеку не можливо встановити вміст поштового відправлення.

Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Позивачем не надано суду опису вкладення, який може бути належним доказом фактичного надіслання позивачем листків непрацездатності на адресу відповідача.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги доводи позивача про направлення листів непрацездатності відповідачу листом від 20.06.2013. Зі змісту листа від 20.06.2013 неможливо встановити також реквізити листків непрацездатності.

Натомість, відповідачем у письмових запереченнях проти позову зазначено, що після відсторонення від посади позивач не надавав до господарського суду Полтавської області листків непрацездатності /останній зданий листок непрацездатності АБН 317876, в якому зазначено про звільнення з роботи на період з 01.10.2012 по 05.11.2012/.

Оскільки ОСОБА_1, який був відсторонений від посади судді господарського суду Полтавської області, на робочому місці у господарському суді Полтавської області не з'являвся, не виконував ніякої роботи, не надавав до господарського суду Полтавської області листків непрацездатності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги по тимчасовій втраті працездатності за період з 16.10.2012 по 01.10.2013.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що до 16 жовтня 2012 року ним були отримані всі відповідні виплати, відтак, позовні вимоги як в частині стягнення суддівської винагороди та допомоги по тимчасовій втраті працездатності за період з 01.10.2012 по 15.10.2012, так і в частині стягнення суддівської винагороди та допомоги по тимчасовій втраті працездатності за період з 16.10.2012 по 01.10.2013 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги по тимчасовій втраті працездатності, у зв'язку з чим позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А. задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі трьох мільйонів гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Судом порушень законодавства України та прав позивача з боку господарського суду Полтавської області не встановлено, дії або бездіяльність відповідача протиправними не визнавались.

З огляду на вищевикладене, вимоги про стягнення з господарського суду Полтавської області моральної шкоди в розмірі три мільйони гривень задоволенню не підлягають.

Таким чином позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні позивача) - Державна судова адміністрація України до господарського суду Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні відповідача) - Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суддівської винагороди, допомоги по тимчасовій непрацездатності та моральної шкоди - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2013 року.

Суддя С.С. Сич