Постанова № 34207233, 30.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 вересня 2013 року 15 год. 45 хв. № 826/11801/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Мінідоходів у місті Києвіпро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року № 0002641720, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Мінідоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року № 0002641720.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він категорично не погоджується з правомірністю винесення ДПІ спірного податкового повідомлення-рішення від 17.07.2013р. за № 0002641720 на підставі Акта від 01.07.2013р. № 463/473/17-20/НОМЕР_2, оскільки висновки перевіряючого про порушення ОСОБА_1 норм пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (а саме: непідтвердження ОСОБА_1 сум витрат від операцій з придбання цінних паперів у розмірі 68 122 454, 00 грн. належними документами, якими, на думку податківців, можуть бути лише звіти торгівців цінних паперів, біржові звіти та договори на брокерське обслуговування) нормативно та документально не підтверджуються. Понесення ОСОБА_1 витрат на придбання цінних паперів в 2008 та 2012 роках засвідчується належними документами: договорами купівлі-продажу простих іменних акцій, платіжними дорученнями та актом заліку зустрічних однорідних вимог від 14.06.2012р. Крім того, позивач наголошує на тому, що ним взагалі не здійснювалися операції з інвестиційними активами на фондовій біржі, та за результатами 2012 року він фактично не отримав інвестиційного прибутку від операцій з продажу цінних паперів (натомість був наявний від'ємний фінансовий результат), внаслідок чого база оподаткування податком з доходів фізичних осіб - відсутня.

Щодо обов'язку подання ОСОБА_1 декларації про отриманні доходи за 2012 рік, позивач вважає, що правових підстав для подання такої декларації та нарахування податкових зобов'язань на отримані суми доходів від продажу цінних паперів в розмірі 15 430 000, 00 грн. у нього не було з причини відсутності прибутку за вказаний період.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення б/н і б/д та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення працівником податкової інспекції документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (Акт від 01.07.2013р. № 463/473/17-20/НОМЕР_2) встановлено придбання платником податків (в т.ч. в попередніх роках) цінних паперів в кількості 6 502 783 шт. на загальну суму 68 122 454. 00 грн. та продаж протягом 2012 року цінних паперів покупцям (фізичним особам) в кількості 3 981 556 шт. на загальну суму 15 430 000, 00 грн. При цьому в порушення вимог пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України ОСОБА_1 не надав перевіряючому відповідних необхідних документів (звітів торговців цінними паперами, біржових звітів та договорів на брокерське обслуговування) для врахування сум понесених витрат при розрахунку податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік. Також, в порушення норм пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України ОСОБА_1 декларацію про отримані доходи за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. до податкової інспекції не подав та відповідно дохід в сумі 15 430 000, 00 грн., отриманий за цей період, не задекларував. Як наслідок, відповідач нарахував позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням від 17.07.2013р. № 0002641720 податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2 622 885, 40 грн.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 12 серпня 2013 року, заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

17 вересня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Протягом періоду з 12.06.2013р. по 18.06.2013р. працівником ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС на підставі норм ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 11.06.2013р. № 1122 була проведена позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений Акт від 01.07.2013р. № 463/473/17-20/НОМЕР_2 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів, що були використанні працівником ДПІ в ході проведення перевірки, наведений на стор. 4 Акта перевірки.

В результаті дослідження наданих до перевірки документів фінансово-господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) перевіряючим встановлено придбання платником податків цінних паперів у кількості 6 502 783 штук на загальну суму 68 122 454, 00 грн. на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів (простих іменних акцій) від 26.12.2008р. (з урахуванням укладеного попереднього договору від 16.09.2008р.), від 29.12.2008р., від 21.08.2008р., від 21.02.2012р. та від 29.02.2012р.

Одночасно працівником ДПІ було виявлено здійснення ОСОБА_1 протягом 2012 року операцій з продажу цінних паперів фізичним особам у кількості 3 981 556 шт. на загальну суму 15 430 000, 00 грн., а саме:

- ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в кількості 417 556 шт. на суму 1 618 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р № 25/12 БВ;

- ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) в кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 24/12 БВ;

- ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 23/12 БВ;

- ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 20/12 БВ;

- ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 22/12 БВ;

- ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 21/12 БВ;

- ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 гри. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 19/12 БВ.

Виходячи зі змісту норми пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, працівник ДПІ під час перевірки прийшов до висновку, що в порушення зазначеної норми податкового законодавства, ОСОБА_1 не надав до перевірки документальні підтвердження витрат за операціями з інвестиційними активами на загальну суму 68 122 454, 00 грн., а саме: звіт торговця цінними паперами, біржовий звіт та договір на брокерське обслуговування. З наведених підстав перевіряючим не були враховані витрати платника податків на суму 68 122 454, 00 грн. на кінець 2012 року.

На підставі вище викладеного, працівник податкової інспекції прийшов також до висновку, що ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду отримав суми доходів, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Однак, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 в порушення пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України декларація про отримані доходи за 2012 рік (по терміну подачі 07 травня 2013 року) до податкової інспекції не подавалася та отриманий дохід в загальній сумі 15 430 000, 00 грн. - не декларувався.

Таким чином, за результатами документальної перевірки ОСОБА_1 ДПІ донарахований податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 2 622 885, 40 грн. (458 309, 40 грн. ((15 430 000, 00 грн. - 10 730)х17% = 2 621 275, 90 грн. + 1 609,50(1*0730x15%)).

Будь-які посилання на фіктивність операцій з інвестиційними активами та/або вчинення операцій з інвестиційними активами між пов'язаними особами в тексті цього Акта перевірки відсутні.

В розділі ІІІ «Висновок» перевірки відповідач встановив наступні порушення ОСОБА_1 норм податкового законодавства: вимог пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого була визначена сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік у розмірі 2 622 885, 40 грн.;

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, що полягає у неподанні ОСОБА_1 декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.

Не погоджуючись із правомірністю та об'єктивністю висновків ДПІ, викладених у згаданому вище Акті перевірки, позивач подав 05 липня 2013 року до канцелярії податкової інспекції письмові заперечення до Акта перевірки.

Відповідач своїм листом від 12.07.2013р. № 4511/Т/17-225 залишив заперечення платника податків без задоволення, та одночасно виклав висновки Акта перевірки в іншій редакції: «пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся, на суму 2 828 223, 20 грн., в тому числі по податкових (звітних періодах: за 2012 рік - 2 622 885, 40 грн. ((15 430 000, 00 грн. - 10 730)х17% = 2 621 275, 90 грн. + 1 609,50(1*0730x15%)=2 622 885, 40 грн.); за 2011 рік - 205 337, 80 грн. ((203 896,30 грн. - 9 610, 00)х17% = 1 199 390, 00 грн. + 1 441,50 (9610,00х15%) = 205 337, 80 грн.).

За результатами перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 донарахований податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2 828 223, 20 грн.

п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями - неподача декларацій про майновий стан і доходи за 2011р. та 2012р. (термін подачі декларації про отримані доходи за 2011 рік - 03.05.2012; за 2012 рік - 07.05.2013 рік. Станом на 12.07.2013р. декларації до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС не подані).

В іншій частині «Висновки» до акту перевірки залишити без змін».

17 липня 2012 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 00026441720, яким нарахувало ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3 535 619, 00 грн., в т.ч. 2 828 223, 20 грн. - основного платежу, 707 395, 80 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В ході огляду податкового повідомлення-рішення від 17.07.2012р. № 00026441720, судом не виявлено в тексті цього спірного рішення ДПІ жодних посилань на відповідні норми Податкового кодексу України, згідно яких відповідачем була розрахована сума штрафних санкцій в розмірі 707 395, 80 грн.

Розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, передбачений нормою абз. 3 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, відповідач суду не надав.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні норми пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (що набрав чинності з 01 січня 2011 року)(далі - ПК України) «доходи» - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

У відповідності до пп. 163.1.1 і 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначено ст. 168 розділу IV Кодексу.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року (абз. 1 - 3 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу)

При цьому пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 зазначеного Кодексу визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно з пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПК України, зокрема, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається в тому числі інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

У пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 вказано, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку в терміни, передбачені пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку врегульований спеціальними нормами ПК України - нормами п. 170.2 ст. 170 цього Кодексу.

При цьому згідно із пп. «а» 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПК України для цілей п. 170.2 цього Кодексу термін «інвестиційний актив» трактується як пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Абзацом першим пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм підпункту 170.2.9 цього пункту податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів (абз. 2 пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів - учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування (абз. 9 пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України).

Згідно пп. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПК України якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

В силу норм пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами визначається платником податку. При цьому платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Обмеження щодо врахування інвестиційного збитку платником податків або податковим агентом під час обрахунку загального фінансового результату за операціями з інвестиційними активами визначенні у п. 170.2.4, 170.2.5 п. 170.2 ст. 170 ПК України.

Згідно із пп. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 цього ж Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а саме: спільними Наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011р. № 1484 та рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011р. № 1689 «Про затвердження Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента» (далі - Методика), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.01.2012 року за № 100/20413 та набрали чинності 13 лютого 2012 року.

Відповідно до пункту 1.3 розділу I Методики «інвестиційний прибуток» - це інвестиційний прибуток, нарахований (виплачений) платнику податку у складі доходу податковим агентом - торговцем цінними паперами згідно з пунктом 170.2 статті 170 з урахуванням підпункту 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 Кодексу та норм Методики за операціями з цінними паперами та/або за операціями з деривативами; «податковим агентом» є торговець цінними паперами (його філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), який діє на підставі договору, укладеного з платником податку, та повинен виконати всі функції, покладені на податкового агента, у порядку, визначеному чинним законодавством, а «платник податку» - вживається у значеннях, наведених у підпунктах 162.1.1, 162.1.2 пункту 162.1 статті 162 розділу IV Податкового кодексу України, та одночасно означає фізичну особу, для якої операції з інвестиційними активами здійснюються торговцем цінними паперами на підставі договору, укладеного торговцем цінними паперами з такою фізичною особою.

Об'єктом оподаткування для цілей Методики є інвестиційний прибуток, отриманий у розрахунковому періоді платником податку за операціями з інвестиційними активами з використанням послуг торговця цінними паперами, який обчислюється як сума інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів, та інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на такому ринку (п. 2.1 розділу II Методики).

Загальні положення щодо порядку визначення бази оподаткування доходу у формі інвестиційного прибутку за операціями з інвестиційними активам та особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами, передбачені розділами II, III Методики.

Так, відповідно до п. 2.5 - 2.6 розділу II цієї Методики результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операції з кожним окремим пакетом цінних паперів розраховується як різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого пакета цінних паперів, та його вартістю, що визначається як сума витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого окремого пакета цінних паперів з урахуванням розділу III цієї Методики.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Якщо за результатами звітного податкового року об'єкт оподаткування має від'ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податку у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами.

При цьому в п. 2.13 розділу II Методики зазначено, що витрати на придбання інвестиційного активу включають документально підтверджені первинними документами суми компенсації вартості інвестиційного активу (у тому числі витрати, понесені шляхом обміну на інший інвестиційний актив) та інші витрати з урахуванням норм цієї Методики. Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для платника податку, є звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору.

Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами, що здійснюються за договором з податковим агентом, розрахунок бази оподаткування та суми податку, а також сплата податку здійснюються таким податковим агентом самостійно, відокремлено від доходів і витрат такого податкового агента, окремо за кожним платником податку (п. 2.21 розділу ІІ Методики).

Податковий агент щокварталу подає у встановленому порядку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (пункти 2.21, 2.22 Методики).

Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (пункт 2.24 розділу II Методики).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом у порядку, передбаченому підпунктами 168.4.1 - 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Кодексу (пункт 2.25 розділу II Методики).

Таким чином, відповідно до вищевикладених положень п. 170. 2 ст. 170 ПК України не оподатковуються під час нарахування чи виплати платникам податків такі доходи (прибутки) як інвестиційний прибуток, крім випадку, передбаченого пп. 170.2.9 ст. 170, яким встановлено, що податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податок сплачується за наслідками року.

Також, зазначеною Методикою встановлено визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента, відповідно до п. 2.6 якої, якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

При цьому якщо за результатами звітного податкового року об'єкт оподаткування має від'ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податку у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого від операцій з інвестиційними активами.

Пунктом 2.7 Методики передбачено, що інвестиційний збиток від продажу інвестиційного активу не враховується під час визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами у випадку, якщо: платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп; платник податку продає інвестиційний актив пов'язаним з ним особам; платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину.

Таким чином, професійний торговець цінними паперами, виконуючи функції податкового агента при визначенні інвестиційного прибутку, не враховує інвестиційний збиток. При цьому платник податку - фізична особа під час формування загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами враховує суму інвестиційних збитків за результатами річного декларування.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом встановлено, що у 2008 та 2012 роках позивачем на підставі письмових договорів були придбані цінні папери - прості іменні акції Відкритого акціонерного товариства «ТММ-Банк» (ідентифікаційний код 19193869) у загальній кількості 6 502 756 шт. на загальну суму коштів 68 122 453, 50 грн. поза межами біржі, в тому числі:

- відповідно до попереднього договору про купівлю-продаж простих іменних акцій ВАТ «ТММ-Банк» восьмої емісії від 16.09.2008р. та договору купівлі-продажу простих іменних акцій ВАТ «ТММ-Банк» від 29.12.2008р., укладених між ВАТ «ТММ-Банк» (Продавець), в особі Голови правління Шульгіна О.В., та ОСОБА_1 (Покупець), на придбання простих іменних акцій ВАТ «ТММ-Банк» (на умовах, викладених у «Проспекті восьмої емісії акцій ВАТ «ТММ-Банк», що опублікований у відповідному офіційному друкованому виданні Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку) в кількості 3 500 000 шт., бездокументарна форма, номінальною вартістю по 10, 00 грн. кожна. Загальна вартість акцій становить 40 670 000, 00 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на придбання вказаних цінних паперів позивач надав суду копії платіжних доручень від 16.09.2008р. № 6 на суму 8 700 000, 00 грн., від 17.09.2008р. № 9 на суму 1 575 000, 00 грн., від 18.09.2008р. № 10 на суму 18 609 709, 00 грн., від 29.12.2008р. № 17 на суму 11 785 291, 00 грн., всього на суму 40 670 000, 00грн., з відмітками банку про проведення відповідних розрахункових операцій;

- відповідно до договору купівлі-продажу акцій від 26.08.2008р. № Б-21/08-2008-1, укладеного між ТОВ «Науково-виробнича фірма «Сінтал'Д» (Продавець, який діє через Повіреного - Фірму «ДЕНІТ» у формі ТОВ - професійного торгівця цінних паперів), та ОСОБА_1 (Покупець), на придбання простих іменних акцій ВАТ «ТММ-Банк» в кількості 936 824 шт., бездокументарна форма, номінальною вартістю по 10, 00 грн. кожна. Загальна вартість акцій становить 9 427 453, 50 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на придбання вказаних цінних паперів позивач надав суду копії платіжних доручень від 27.08.2008р. № 4 на суму 9 368 240, 00 грн. та від 15.12.2008р. № 14 на суму 59 213, 50 грн., з відмітками банку про проведення відповідних розрахункових операцій;

- відповідно до договору купівлі-продажу акцій від 27.12.2008р. № Б-26/12-2008-1, укладеного між ТОВ «ТММ-Холдинг» (Продавець, який діє через Повіреного - Фірму «ДЕНІТ» у формі ТОВ - професійного торгівця цінних паперів), та ОСОБА_1 (Покупець), на придбання простих іменних акцій ВАТ «ТММ-Банк» в кількості 255 413 шт., бездокументарна форма, номінальною вартістю по 10, 00 грн. кожна. Загальна вартість акцій становить 2 595 000, 00 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на придбання вказаних цінних паперів позивач надав суду копію платіжного доручення від 29.12.2008р. № 18 на суму 2 595 000, 00 грн., з відміткою банку про проведення розрахункової операції;

- відповідно до договору купівлі-продажу акцій від 21.02.2012р. № БВ12020101, укладеного між АТЗТ «Інвестиційна компанія «НПК-Інвест» (Продавець - професійний торгівець цінних паперів, який діє від імені Довірителя - ТОВ «Куа «Союз ІНВЕСТ» (ЗНВПІФ «Практик»)), та ОСОБА_1 (Покупець), на придбання простих іменних акцій ПАТ «ТММ-Банк» в кількості 297 472 шт., бездокументарна форма, номінальною вартістю по 10, 00 грн. кожна. Загальна вартість акцій становить 60 000, 00 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на придбання вказаних цінних паперів позивач надав суду копії платіжного доручення від 24.02.2012р. № 3 на суму 60 000, 00 грн., з відміткою банку про проведення розрахункової операції, та акта приймання-передачі цінних паперів від 25.02.2011р.;

- відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 29.02.2012р. № 17/12 БВ, укладеного між ТОВ «ТММ-Холдинг» (Продавець, який діє через Повіреного - Фірму «ДЕНІТ» у формі ТОВ - професійного торгівця цінних паперів), та ОСОБА_1 (Покупець), на придбання простих іменних акцій ПАТ «ТММ-Банк» в кількості 1 513 047 шт., бездокументарна форма, номінальною вартістю по 10, 00 грн. кожна. Загальна вартість акцій становить 15 370 000, 00 грн.

На підтвердження факту понесення витрат на придбання вказаних цінних паперів позивач надав суду копію акта заліку зустрічних однорідних вимог від 14.06.2012р. Згідно тексту цього Акта від 14.06.2012р. сторони домовилися про залік наступних зустрічних однорідних вимог: вимог ТОВ «ТММ-Холдинг» до ОСОБА_1 по сплаті вартості цінних паперів (акцій) згідно з договором купівлі-купівлі продажу цінних паперів № 17/12 БВ від 29.02.2012р. в сумі 15 370 000, 00 грн. та вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ТММ-Холдінг», пов'язаних із зменшенням статутного капіталу Товариства з урахуванням внесення змін до Статуту, в сумі 15 351 911, 00 грн.

За результатами дослідження зазначених вище документів позивача суд приходить до висновку, що вони складенні у відповідності до вимог чинного законодавства та цілком підтверджують факт понесення ОСОБА_1 витрат у сумі 68 104 364, 50 грн. на придбання цінних паперів.

Також, з наявних матеріалів справи вбачається проведення ОСОБА_1 протягом 2012 року операцій з реалізації цінних паперів (простих іменних акцій ВАТ «ТММ-Банк») в загальній кількості 3 981 556 шт. на загальну суму 15 430 000, 00 грн. (фактично по 3, 88 грн. за кожну акцію) покупцям-фізичним особам, а саме:

- ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в кількості 417 556 шт. на суму 1 618 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р № 25/12 БВ;

- ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) в кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 24/12 БВ;

- ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 23/12 БВ;

- ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 20/12 БВ;

- ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 22/12 БВ;

- ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 грн. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 21/12 БВ;

- ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9) у кількості 594 000 шт. на суму 2 302 000, 00 гри. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2012р. № 19/12 БВ.

При укладанні вказаних договорів купівлі-продажу цінних паперів від імені Продавця цінних паперів (ОСОБА_1.) діяла Фірма «ДЕНІТ» у формі ТОВ - професійний торговець цінних паперів (за наявності відповідної ліцензії).

Факт продажу позивачем цінних паперів в кількості 3 981 556 шт. на загальну суму 15 430 000, 00 грн. на підставі вказаних вище письмових договорів також підтверджується Фірмою «ДЕНІТ» у формі ТОВ в своєму листі від 26.06.2013р. № 34, наданого у відповідь на запит ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Фактичні обставини щодо отримання позивачем суми доходів в розмірі 15 430 000, 00 грн. в результаті продажу цінних паперів в 2012 році визнаються представниками обох сторін.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на вищевикладене, та, враховуючи наявні матеріали справи, суд приходить до висновку щодо хибності позиції ДПІ в частині неврахування при визначенні загального фінансового результату за операціями з інвестиційними активами (цінними паперами) позивача в 2012 року сум витрат в розмірі 68 104 364, 50 грн. як документально підтверджених.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем норм пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України внаслідок неподання до ДПІ декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік, то суд погоджується з їх правомірністю у зв'язку з наступним.

Відповідно до абз. 3 пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту

Таким чином, вказані вище доходи відповідно до пп. 168.1.3 ст. 168 Кодексу відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та відповідних додатках до неї та оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Також відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 Кодексу платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Термін подачі податкової декларації про майновий стан і доходи, яка подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників податку на доходи фізичних осіб визначено пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу.

Згідно п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 179.2 статті 179 зазначеного Кодексу передбачено, що відповідно до цього розділу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу; у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу; зазначені у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167 цього Кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу; зазначені у підпункті «є» пункту 176.1 статті 176 цього Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

В силу норми п. 179.9 ст. 179 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, виходячи, зокрема, з таких умов: розрахунки окремих видів доходів (витрат) мають міститися в додатках до податкової декларації, що заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат); податкова декларація та додатки до неї мають складатися з використанням загальновживаної термінології, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення; податкова декларація та додатки до неї мають ідентифікувати платника податку та містити інформацію, необхідну для визначення суми його податкових зобов'язань або суми податку, що підлягає поверненню у разі використання платником податку права на податкову знижку.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи фізичних осіб на 2012 рік затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1395 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1532/20270.

У відповідності до п. 2 і 3 розд. 1 Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Інструкція) подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація) передбачено Конституцією України, Кодексом. Фізична особа - платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Кодексом строки до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в органі державної податкової служби).

Положеннями розд. ІІ «Порядок оформлення декларації» цієї Інструкції визначено наступне. Декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).

Додатки до декларації є складовою частиною декларації і без декларації не дійсні. Додатки до декларації заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках.

У декларації та додатках до неї (в т.ч. у додатку 3 до декларації «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами») зазначаються всі передбачені в ній відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках до неї. Якщо будь-який рядок декларації та/або додатка до неї не заповнюється через відсутність інформації (операції, суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації та/або додатках до неї.

Безпосередньо порядок заповнення додатку 3 до декларації «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами» встановлений у розд. IV «Порядок заповнення додатків до декларації».

Як вбачається з наявних матеріалів справи та заперечується представниками обох сторін, ні податковим агентом (Фірма «ДЕНІТ» у формі ТОВ), ні самим позивачем, результати операцій з продажу цінних паперів за звітний період 2012 рік не декларувалися та відповідна податкова звітність (розрахунок/податкова декларація) за вказаний період до податкової інспекції не подавалася.

Таким чином, в будь-якому випадку (тобто навіть за наявності інвестиційного збитку) позивач як платник податку (отримувач відповідного доходу) був зобов'язаний подати до податкового органу за встановленими формами та заповнені у встановленому законодавством порядку податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік разом із доданим до неї додатком 3 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами».

Одночасно, за результатами огляду тексту спірного податкового повідомлення-рішення, судом не виявлено в ньому посилань на визначення податковим органом ОСОБА_1 суми штрафної санкції за порушення норм пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Також, суд критично ставиться до нарахування відповідачем у спірному податковому повідомленні - рішенні позивачу суми основного платежу в розмірі 205 337, 80 грн. за 2011 рік на підставі Акта перевірки.

Оскільки, як визначено п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

При цьому, положеннями п. 1. 4 - 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013р. № 395, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за № 607/23139, визначено наступне.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

В тексті Акта перевірки викладені лише обставини діяльності платника податків - ОСОБА_1, що стосуються правильності формування та достовірності визначення ним об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб від операцій з купівлі-продажу цінними паперами за звітний період 2012 рік (перевіряємий період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.), та відповідно повноти і своєчасності сплати ним цього податку саме за 2012 рік. Натомість аналогічні обставини діяльності позивача за 2011 рік перевіряючим взагалі не досліджувалися, посилання на інші документи платника податків (окрім письмових договорів з купівлі-продажу цінних паперів за 2008 рік) за попередні періоди, як і розрахунки суми доходів і витрат за звітний період 2011 рік з метою визначення розміру оподатковуваної суми доходу ОСОБА_1, - відсутні.

Більш того положеннями загаданого Порядку (розд. ІV «Підписання акта (довідки) документальної перевірки, порядок його реєстрації та зберігання») не передбачено внесення контролюючим органом змін до тексту Акта перевірки шляхом встановлення нових обставин діяльності платника податків та відповідно порушень за інші періоди, що не входили предмету перевірки, за результатами якої був складений Акт перевірки.

Крім того, в силу норм п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення не містить жодних посилань на норми ПК України , відповідно до яких ДПІ платнику податків - ОСОБА_1 були розраховані суми штрафних санкцій в розмірі 707 395, 80 грн.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що правомірність визначення відповідачем позивачу грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 535 619, 00 грн. (в т.ч. 2 828 223, 20 грн. - основного платежу, 707 395, 80 грн. - штрафних санкцій) згідно спірного податкового повідомлення-рішення нормативно та документально не підтверджується.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 2 294, 00 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_10 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Мінідоходів у місті Києві від 17 липня 2013 року № 0002641720.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 03146, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова