Постанова № 34207095, 17.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 жовтня 2013 р. № 820/8919/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Хмелівській Н.М.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Масіюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про накладання штрафних санкцій гривень від 02.09.2013 року № 52/44 на суму 25500,00 грн. та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 вересня 2013 року № 049.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем була проведена перевірка характеристики продукції позивача, за результатами якої складено акт від 28 серпня 2013 року № 141, у якому зазначено порушення позивачем вимог п. 17, 23 постанови КМУ від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження технічного регламенту мийних засобів" згідно детального опису виявленого порушення відповідач вказав в Акті, що поз 1,2 - мило господарче 72% та мило відбілюючи 72% масою 200 грамів, виробником якого є ТОВ Слобожанський миловар" введено в обіг вищезазначену продукцію без декларації про відповідність мийного засобу та на маркуванні (етикетці) відсутній національний знак відповідності. 02.09.2013 року відповідачем постановлена Постанова № 52-44 про накладення штрафних санкцій у розмірі 25 500, 00 гривень з кваліфікацією порушення позивача згідно п. 2 ч.2 ст. 44 Закону України від 02.12.2010 року № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та прийнято проект Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.09.2013 року. Проте, позивач не погоджується з вказаними висновками, так як орієнтовний перелік продукції, на яку поширютьєся дія Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717 (обов'язкове застосування з 01.01.2012р.) під дію підпадають мийні засоби (крім МИЛА). Таким чином мило відноситься до продукції, на яку не потрібно наносити Національного знака відповідності. Враховуючи викладене, позивач просив позов задовольнити та скасувати постанову про накладення стягнення та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

У судовому засіданні 17.10.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, у судове засідання 17.10.2013 року не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, письмових заперечень на адресу суду не надсилав.

Враховуючи положення ст. 35 та ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, враховуючи думку позивача, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджають розгляду даної справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідачем у період з 28.08.2013 року по 30.08.2013 року була проведена позапланова поєднана невиїзна перевірка з питання дотримання законодавства про державний ринковий нагляд (далі - Перевірка) з посиланням на ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно наказу від 20 серпня 2013 року № 87, направлення від 20.08.2013 року № 0152, на підставі згоди, що викладена у листі Держспоживінспекції України від 16 серпня 2013 року № 3712-3-7/6 .

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції від 28 серпня 2013 року № 141 (а.с. 12-15).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 17, 23 постанови КМУ від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" згідно детального опису виявленого порушення Відповідач вказав у Акту, що поз 1,2 - мило господарче 72% та мило відбілюючи 72% масою 200 грамів виробником якого є ТОВ Слобожанський миловар" введено в обіг вищезазначену продукцію без декларації про відповідність мийного засобу та на маркуванні (етикетці) відсутній національний знак відповідності (а.с. 14).

На підставі висновку акту перевірки, відповідачем складено протокол № 056 від 30 серпня 2013 року про виявлене порушення вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 15 Закону України " Про загальну безпечність нехарчової продукції" з зазначенням, що порушення Позивача полягає у порушенні п. 17, 23 постанови КМУ від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" згідно детального опису виявленого порушення поз 1,2 - мило господарче 72% та мило відбілюючи 72% масою 200 грамів, виробником якого є ТОВ "Слобожанський миловар," введено в обіг вищезазначену продукцію без декларації про відповідність мийного засобу та на маркуванні (етикетці) відсутній національний знак відповідності (а.с.20-21).

Як вбачається із матеріалів справи, 02 вересня 2013 року відповідачем прийнято проект Рішення про приведення продукції у відповідність від 02.09.2013 року, якою прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних ) заходів, а саме приведення продукції у відповідність згідно вимог діючого законодавства (а.с.16-17).

За результатами розгляду справи, акту перевірки характеристик продукції від 28.08.2013 року № 141, проекту рішення про приведення продукції у відповідність, відповідачем постановлена Постанова від 02.09.2013 року № 52-44 про накладення штрафних санкцій у розмірі 25 500, 00 гривень з кваліфікацією порушення позивача згідно п. 2 ч.2 ст. 44 Закону України від 02.12.2010 року № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"), а саме введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с. 18-19).

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Як встановлено судом, під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог приписів п. 17 та 23 Технічного регламенту мийних засобів, а саме, що згідно п. 17 Технічного регламенту мийних засобів національний знак відповідності згідно з описом і правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188), наноситься на мийний засіб, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом. За результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту за формою згідно з додатком та наносить в установленому порядку національний знак відповідності ( п. 23 Технічного регламенту мийних засобів).

Суд вказує, згідно із Правилами застосування Національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року № 1599 передбачено, що Національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах.

Згідно Указу Президента України від 31.05.2011 року № 634/2011 "Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України" на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України покладено функцію державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю); розроблення і узгодження технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" від 20.08.2008 № 717 мийний засіб - будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення. Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо.

Саме виходячи з того, що мийні засоби є синтетичним продуктом (у склад якого може входити також і мило) з врахуванням того, що такий продукт може мати негативний вплив на довкілля та людину, з урахуванням Регламенту № 648/2004 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 31 березня 2004 р. про мийні засоби, було розроблено Технічний регламент мийних засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717.

Міністерством промислової політики України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів Украйни від 15 березня 2006 р. N 151-р "Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2006 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" розроблено Технічний регламент на мийні засоби на основі Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу 648/2004 від 31березня 2004 року про мийні засоби.

Вищезазначений Технічний регламент поширюється на мийні засоби, які підлягають обов'язковому оцінюванню відповідності, та встановлює терміни на мийні засоби та їх визначення, процедури продажу на ринку, обмеження, які базуються на здатності до біологічного розкладання поверхнево-активних речовин, інформацію, яка повинна надаватися виробниками мийних засобів, заходи з контролю, оцінювання відповідності, правила маркування і введення продукції в обіг, методи випробування на здатність до біологічного розкладання поверхнево-активних речовин в складі мийних засобів, а також регламентує нагляд за дотриманням вимог цього Технічного регламенту.

Згідно Додатку № 8 листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.12.2011 року № 3432-25/15936-07 "Щодо надання інформації стосовно технічних регламентів", яким затверджено орієнтовний перелік продукції на яку поширютьєся дія Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року № 717 (обов'язкове застосування з 01.01.2012р.) під дію підпадають мийні засоби (крім мила).

Згідно Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року N 28 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за N 466/10746 мило господарське не підпадає під обов'язкову сертифікацію продукції в Україні (система УкрСЕПРО).

Але виробник продукції має право добровільно пройти процедуру сертифікації та отримати сертифікат відповідності на продукцію та відповідно до ДСТУ 2296-93 наносити національний знак відповідності на етикетці продукції.

Згідно п. 3.1. та п. 3.2. ДСТУ 2296-93 підприємство (організація) має право використовувати знак відповідності після одержання зареєстрованого сертифіката відповідності на продукцію. Знак відповідності для сертифікації продукції наносять на неземну частинку виробу і (або) на тару, упаковку, експлуатаційну та товаросупровідну документацію. Місце нанесення знаку відповідності на продукцію тару, упаковку та документацію встановлює підприємство, що одержало право на його застосування.

Знак відповідності призначений для позначення сертифікованої продукції з метою інформування споживачів про те, що продукцію сертифіковано згідно з правилами системи сертифікації продукції УкрСЕПРО.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримав сертифікат відповідності на мило господарське тверде 72% № 812800 Серія ДЕ терміном дії з 03 грудня 212 року по 02 грудня 2013 року згідно протоколу № 5589/С від 27.11.12 року, ДВЛ ДП "Харківстандартметрологія", м. Харків, № 2Н545 від 03.02.12 року; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України № 05. 03.02-32559 від 17.04.2012 року, МОЗ України, м. Київ, акт аналізу документації від 28.11.2012 року.

Таким чином, при нанесенні на маркування товару мило господарче, що перевірялося, позивач правомірно наніс на упаковку мила господарського національний знак відповідності відповідно до вимог ДСТУ 2296-93.

Крім того, суд зазначає, що позивач ТОВ "Слобожанський миловар" звернувся до розробника Технічного регламенту мийних засобів, а саме ТОВ "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ" з листом № 117 від 09.08.2012 року.

Наказом Міністерства промислової політики від 08 вересня 2008 року № 569 " Щодо впровадження Технічного регламенту мийних засобів" на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.08 року № 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" та плану заходів з його застосування призначено ТОВ "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ" - головну організацію Мінпромполітики України з стандартизації мийних засобів - консультаційно-методичним центром з питань застосування Технічного регламенту мийних засобів.

Згідно Наказу № 569 директору ТОВ "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ" - МИГОЛЬ В.І. було наказано разом з іншими заходами розробити організаційно-методичні документи з застосування Технічного регламенту мийних засобів.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.08.2012 року листом № 27/312 від ТОВ "Науково-технічний центр "ВНДІХІМПРОЕКТ" позивачу надана відповідь, де зазначено, що згідно з кодом державного класифікатору промислової продукції мило не відноситься до мийних засобів та косметичної продукції, а складає самостійну групу товарів та мило тверде господарче не підпадає під дію Технічного регламенту мийних засобів.

Щодо твердження відповідача про відсутність на вказане мило декларації про відповідність мийного засобу суд зазначає, що отримання декларації про відповідність для мила не передбачена законодавством України. Порядок складання (отримання) декларації про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту та нанесення в установленому порядку національного знаку відповідності регламентовано Технічним регламентом мийних засобів, який не поширюється на продукцію - мило.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Харківській області не доведено факт вчинення позивачем порушення вимог п. 17, 23 постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів", а тому у відповідача не було підстав для накладення на позивача штрафних санкцій передбачених ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Щодо позовних вимог позивача про скасування рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 вересня 2013 року № 049 суд зазначає наступне.

Відповідно до. ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті: 1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону; 2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону; 3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб'єктами господарювання відповідно до частин третьої і четвертої статті 8 цього Закону; 4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб'єктами господарювання відповідно до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Згідно ч. 11. ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи, 02 вересня 2013 року відповідачем прийнято проект Рішення про приведення продукції у відповідність від 02.09.2013 року, якою прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних ) заходів, а саме приведення продукції у відповідність згідно вимог діючого законодавства (а.с.16-17).

Згідно ч. 12. ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було надіслано заперечення до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 02.09.2013 року, проте відповідач не погодився з доводами позивача викладеними у запереченні та прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 вересня 2013 року № 049, яким ухвалено привести продукцію у відповідність згідно вимог діючого законодавства у строк до 28 жовтня 2013 року.

Однак, враховуючи вищевикладене, та оскільки в діях позивача не вбачається порушень вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. N 717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів", то відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 вересня 2013 року № 049.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про накладення штрафних санкцій від 02.09.2013 року № 52-44 на суму 25500,00 грн. та рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.09.2013 року № 049 не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги про її скасування підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про накладення штрафних санкцій від 02.09.2013 року № 52-44 на суму 25500,00 грн.

Скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.09.2013 року № 049.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (вул.Свердлова, буд. 53, с.Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, 62371, код ЄДРПОУ 30357250) судовий збір у розмірі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 41 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 18.10.2013р.