Постанова № 34206588, 17.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 908/1434/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:С.Могил, Є.Борденюк, І.Вовка,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна"на постановувід 30.07.2013 Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 908/1434/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Розагропродукт" провитребування майна з чужого незаконного володіння В судове засідання прибули представники сторін:позивачаБорис В.Б. (дов. від 04.03.2013)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивач та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" заявлені позовні вимоги до ТОВ "Розагропродукт" про витребування майна з чужого незаконного володіння: зернозбирального комбайну NEW HOLLAND CSX 7080 із жниваркою, 2008 року випуску, заводський № 371632064, шляхом вилучення в натурі та передання ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна".

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.07.2008 між ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" та ТОВ "Розагропродукт" укладений договір № F 239, предметом лізингу якого є зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 із жниваркою, рік виробництва 2008, ціна предмету лізингу - 1420000 грн з ПДВ, термін поставки - серпень 2008 р. 05.08.2008 між ТОВ "Бізон-Імпорт" (постачальник), ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" (покупець) та ТОВ "Розагропродукт" (лізингоодержувач) укладений договір поставки № 239, відповідно до якого постачальник передав, а лізингоодержувач отримав зернозбиральний комбайн NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, заводський (серійний) номер № 371632064, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.08.2008 та видатковою накладною № 135 від 07.08.2008. Однак, відповідач не виконав усіх зобов'язань за договором лізингу, оскільки за 5 (п'ятий) період, згідно з рахунком-фактурою № 2326/5/F239 від 05.12.2008 - на відшкодування вартості предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний був сплатити лізингодавцю суму 175352,01 грн. в термін до 10.12.2008. Згідно з випискою банку, платіжним дорученням № 1018 від 22.12.2008 - на 12 днів пізніше, лізингоодержувач, на відшкодування вартості предмету лізингу, згідно з вказаним рахунком № 2326/5/F239 сплатив лізингодавцю лише 30000 грн, що на 145352,01 грн менше. Крім того, позивач зазначає, що строк лізингу скінчився 07 січня 2011 р. відповідно до договору №F 239 від 31.07.2008, тому на підставі п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний, у разі закінчення строку лізингу, повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.06.2013 (суддя К.Науменко), яке залишене постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 (колегія суддів: Н.Ломовцева, Н.Принцевська, О.Скакун), у задоволені позову відмовлено з посиланням на таке.

31.07.2008 між ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" (Лізингодавець) та ТОВ "Розагропродукт" (Лізингоодержувач) укладений договір № F239.

На виконання умов договору № F239 та договору поставки № 239 від 05.08.2008, постачальник - ТОВ "Бізон-імпорт" здійснило поставку зернозбирального комбайну NEW HOLLAND CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер: 371632064, ТОВ "Розагропродукт", що підтверджується актом прийому-передачі від 07.08.2008 та видатковою накладною № 135 від 07.08.2008. Вартість цієї техніки - 1420000 грн.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивач вважає, що в порушення закону, після закінчення строку лізингу, лізингоодержувач ТОВ "Розагропродукт" не повернув лізингодавцю ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" предмет лізингу, тобто заволодів майном незаконно.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.06.2010 у справі № 28/85/10 та рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 у справі № 30/5009/693/11 встановлено факт відсутності порушень зобов'язань ТОВ "Розагропродукт" за договором № F239 щодо внесення лізингових платежів.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-3/7980-2012 первісний позов ТОВ "Розагропродукт" задоволений повністю. Зобов'язано ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" підписати акт прийому-передачі предмета лізингу у власність ТОВ "Розагропродукт" відповідно до п. 11.2. договору лізингу № F239 від 31.07.2008 та надати підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу ТОВ "Розагропродукт". Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2013 вказане судове рішення залишене без зміни.

Відповідно до п.11.2 договору № F239 сторони погодили, що в кінці строку дії договору лізингоодержувач після виконання усіх зобов'язань за цим договором здійснює придбання у власність предмета лізингу за ціною придбання, що дорівнює вартості викупу предмета лізингу (залишковій вартості), розмір якої визначається розділом 2 цього договору. Факт переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача засвідчується підписанням між сторонами окремого акта прийому-передачі предмета лізингу у власність лізингоодержувача.

Таким чином, позивачем не доведений факт порушення умов договору №F239 з боку ТОВ "Розагропродукт" під час дії договору, що б давало підстави для передання предмету лізингу відповідачем позивачеві після закінчення строку договору № F239, а тому в задоволенні позову суд відмовив.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд.

При цьому, заявник касаційної скарги вважає залишеним поза увагою судами попередніх інстанцій факту наявності заборгованості з лізингових платежів за п'ятий період лізингу.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

З огляду на встановлення у справах №30/5009/693/11 та №28/85/10 факту відсутності порушень лізингоодержувачем умов договору щодо внесення лізингових платежів, у відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України господарські суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позову.

Більш того, за наявності судового рішення у справі № 5011-3/7980-2012 про зобов'язання лізингодавця підписати акт прийому-передачі предмета лізингу у власність лізиноодержувача на підставі п. 11.2. договору лізингу №F239 від 31.07.2008 звернення лізингодавця з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння є безпідставним.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2013 у справі №908/1434/13 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк