Рішення № 34205937, 09.10.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-2740\13

(№ 760\7160\13-ц)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09. 10. 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровник О. В.

при секретарі: Волковій В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора - про визнання права власності на 1\4 частину житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора - про визнання права власності на 1\4 частину житлового будинку.

Позивач при зверненні до суду мотивує свої вимоги тим, що вона є власником частини житлового будинку у АДРЕСА_1, яку подарувала позивачу її мати -ОСОБА_4

Вказаний будинок є двоквартирним і знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Квартира №1 загальною площею 154,1 кв.м належить позивачу, а квартира № 2 загальною площею 65,8 кв.м належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позивач стверджує, що відповідно до договору дарування від 04 червня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, їй належить 1\2 частина будинку, хоча вона є власником і займає 3\4 частини будинку.

Позивач вважаючи своє право власності на 1\4 частини будинку порушеним, просить суд позов задовольнити, визнати за позивачем право власності на 1\4 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на 1\4 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину № 6 ДН-2126; визнати недійсним свідоцтво про право на власність № 6 ДН-2124.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Від представників позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у їхню відсутність, в яких також зазначено, що представники позивача не заперечують проти ухвалення по справі заочного рішення.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, свого представника до суду не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач про причини своє неявки суду не повідомила, жодних заяв чи клопотань не подавала.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, свого представника до суду не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач про причини своє неявки суду не повідомила, жодних заяв чи клопотань не подавала.

Третя особа - Дев'ята Київська державна нотаріальна контора в судове засідання свого представника не направила, заздалегідь надавши до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника третьої особи (а.с. 75).

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником частини житлового будинку у АДРЕСА_1, яку подарувала позивачу її мати - ОСОБА_4, що підтверджується копією договору дарування частини житлового будинку від 04. 06. 2010 року (а.с. 19).

Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, будинок є двоквартирним, і знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Вбачається, що квартира №1 загальною площею 154,1 кв.м належить позивачу ОСОБА_1, а квартира № 2 загальною площею 65,8 кв.м належить відповідачам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до договору дарування від 04 червня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вбачається, що позивачу належить 1\2 частина будинку, однак позивач є власником і займає 3\4 частини будинку, в зв'язку з чим позивач вважає своє право власності на 1\4 частину будинку порушеним та просить суд позов задовольнити, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вбачається, що право власності позивача на 3\4 частини будинку підтверджується наступними фактами й обставинами.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 26 квітня 2006 року по справі № 2-120/06 року виділено в натурі квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 154,1 кв.м, а саме:

1 тамбур, площею 1,6 кв.м;

1-1 передпокій 20,1 кв.м;

1-2 ванна 3,8 кв.м;

1-3 туалет 2,9 кв.м;

1-4 житлова 13,2 кв.м;

1-5 столова 8,6 кв.м;

1-6 житлова 38,1 кв.м;

1-7 житлова 20,1 кв.м;

1-8 коридор 6,8 кв.м;

1-9 житлова 13,5 кв.м;

1-10 кухня 8,8 кв.м;

1-11 сіни 6,8 кв.м;

1-12 сіни 9,8 кв.м

та надвірні будівлі: гараж літ «Ж», сарай літ «Е» та вбиральню літ «Д».

Вбачається, що рішення суду ґрунтується на результатах висновку № 10971/10972 судової будівельно-технічної експертизи від 02. 06. 2006 року.

У експертизі зазначено, що квартира №1 складає 3\4 будинку.

Згідно частини 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до висновку №25-11/250-11 експертного будівельно-технічного дослідження від 29 листопада 2011 року державного підприємства «Київська обласна багатопрофільна лабораторія науково-дослідного експертно-криміналістичного центру» ОСОБА_1 належить 3\4 частини в будинку АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1\4 частини в будинку АДРЕСА_1.

Вищенаведене підтверджує право власності позивача на 3\4 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Право власності на 1\2 частини будинку підтверджено договором дарування від 04 червня 2010 року, право власності на 1\4 частину не визнається.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Добудова «а2» до квартири АДРЕСА_1 була виконана за власні кошти ОСОБА_1 - правонаступницею ОСОБА_4, яка здана в експлуатацію за Розпорядженням Солом'янської райдержадміністрації №325 від 22. 02. 2007 року (а.с. 38).

Вбачається, що свідоцтво про право власності №6 ДН-2124» ОСОБА_2 отримала 12. 10. 1995 року, тобто раніше ніж було видане Розпорядження Залізничної райдержадміністрації № 1091 від 06. 11. 1996 року, яким ОСОБА_4 погодила добудову та переобладнання приміщення, а також отримала згоду зареєструвати в БТІ право власності на неї.

Ухвалою Солом'янського районного суду від 28. 07. 2004 року (справа №2-339/04) були вирішені мировою угодою всі питання по квартирі №2, яку займає сім'я ОСОБА_2, а саме визнана власність 4/100 - ОСОБА_2, 10/100 - ОСОБА_3, що в сумі складає 14/100, і залишилася 11/100 частина на праві власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №6 ДН-2123 (а.с. 41).

Таким чином, квартиру №2 можна визнавати як 1\4 частину житлового будинкуАДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст.. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст.. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин та враховуючи зазначене вище суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням задоволення позову, суд вважає за доцільне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 415 грн. 31 коп.

З урахуванням наведеного, керуючись, ст. ст. 15, 16, 364, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Дев'ята Київська державна нотаріальна контора - про визнання права власності на 1\4 частину житлового будинку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\4 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на 1\4 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину № 6 ДН-2126.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності № 6 ДН-2124.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 415 грн. 31 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: