Рішення № 34205878, 02.10.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

ОСОБА_1

Справа № 369/5521/13-ц

провадженн 2/369/2638/13

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2013 року Києво Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Сохань Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_1 про визнання правочину удаваним, -

в с т а н о в и в :

У червні 2013 року позивач звернувся до Києво-Святошинскього районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 14 квітня 2010 року, у звязку з його виходом зі складу учасників ТОВ «Леді», між ним, відповідачем та третьою особою у справі було укладено договір про спільну діяльність №1. Предметом даного договору є зобовязання відповідача переоформити предмет іпотеки по іпотечному договору №12086 від 25 жовтня 2007 року, який укладено на забезпечення зобовязань третьої особи - ОСОБА_1 по кредитному договору №11241085000 від 25 жовтня 2007 року. Позивач в рамках дії договору про спільну діяльність №1 передав відповідачеві в борг грошові кошти в розмірі 121 747 дол. США, які відповідач зобовязався повернути у разі невиконання ним договору. Кошти передавались відповідачу в борг з метою звільнення з-під іпотеки нежитлового приміщення, яке передане ОСОБА_2 в якості оплати вартості його частки у майні товариства. На підтвердження одержання коштів ОСОБА_1В була надана розписка від 14 квітня 2010 року, яка посвідчує отримання ним в борг від ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 121747 дол. США. Передача коштів здійснювалась за згоди дружини відповідача - ОСОБА_4 та у присутності свідків. Відповідач не виконує умови договору, а саме: не обслуговує кредитний договір №11241085000 від 25 жовтня 2008 року, не погасив свої зобовязання за договором та не переоформив предмет іпотеки. Відповідно до п.3.2.1. договору про спільну діяльність №1 відповідач ОСОБА_1 у разі не виконання умов зобовязаний повернути позивачу надані йому кошти у розмірі 121747 дол. США. Просив суд, стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 121747 дол. США, що на день подання позову в еквіваленті по курсу НБУ становить 973123,77 гривень, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Під час розгляду справи представник відповідача подав зустрічний позов про визнання правочину удаваним. Свої вимоги обґрунтовував тим, що розписка до договору №1 від 14 квітня 2010 року не підтверджує наявності між сторонами договору позики. В даній розписці зазначено, що вона стосується саме договору про спільну діяльність №1 від 14 квітня 2010 року. Це підтверджується як назвою документу, так і текстом самої розписки, де зазначено, що розписка є невідємною частиною договору №1 від 14 квітня 2010 року та не може нести юридичні та фінансові наслідки окремо від договору. Стверджує, що відповідач (за основним позовом) не отримував від ОСОБА_2 такої суми грошових коштів. Вважає, що договір про спільну діяльність №1 від 14 квітня 2010 року не містить ознак договору позики, і не містить обовязку ОСОБА_2 передати, а ОСОБА_1 прийняти грошові кошти в розмірі 121747 дол. США. Стверджує, що насправді сторони вчинили удаваний правочин, а зазначену розписку слід розуміти як компенсацію у разі невиконання ОСОБА_1 зобовязань по договору про спільну діяльність №1 від 14 квітня 2010 року. Про це зазначено в договорі, а саме: в п. 3.2.1., згідно якого в разі невиконання ОСОБА_1 зобовязань, зазначених в п.п. 2.1.1, 2.1.2., 2.1.3. він зобовязується повернути ОСОБА_2 суму коштів, зазначену в розписці, яка є невідємною частиною договору. Просив суд визнати розписку до договору №1 від 14 квітня 2010 року, укладену між ним та позивачем удаваним правочином, зазначивши, що сторони насправді уклали зазначену розписку, як компенсацію за невиконання зобовязань за договором про спільну діяльність №1 від 14 квітня 2010 року, а також стягнути на його користь понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов. Проти позовних вимог за зустрічним позовом заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні. Вимоги за зустрічним позовом підтримали повністю, просили їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не зявився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надсилав.

Заслухавши доводи та пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що 25 березня 2010 року на зборах учасників ТОВ «ЛЕДІ» було прийнято рішення, оформлене протоколом №25-03-2010, про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_2 та передачу йому у власність, в якості оплати вартості його частки у майні товариства, нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, 21.

Вказане нежитлове приміщення, на момент проведення зборів учасників, було предметом іпотеки по іпотечному договору №12086 від 25 жовтня 2007 року, укладеному між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «ЛЕДІ» в якості забезпечення виконання грошових зобовязань по договору про надання споживчого кредиту №11241085000 від 25 жовтня 2007 року, укладеному між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1.

14 квітня 2010 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було укладено договір про спільну діяльність №1.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 був укладений договір про спільну діяльність, умови якого сторонами були погоджені, даний договір сторонами підписаний, а тому він має виконуватися у відповідності з його умовами.

Договором про спільну діяльність №1 визначено зобовязання відповідача. Зокрема, п.2.1.1. обслуговувати договір про надання споживчого кредиту №11241085000 укладений 25 жовтня 2007 року, між АКІБ «УкрСиббанк» та третьою особою ОСОБА_1; п.2.1.2. погасити зобовязання за договором про надання споживчого кредиту №11241085000 від 25 жовтня 2007 року. Залишок по тілу кредиту на момент укладення договору про спільну діяльність №1 становив 121747 дол. США.; п.2.1.3. переоформити предмет застави по договору іпотеки №12086 від 25 жовтня 2007 року на будь-який інший, при умові нормалізації кредитної ситуації в банківській системі України та наявності таких же або не гірших умов отримання кредитів в зазначеному банку або іншому, де відсоткова ставка буде не більше 16 відсотків річних. Переоформлення предмету застави, згідно п. 2.1.3. договору відповідач зобовязаний здійснити в строк до 02 квітня 2012 року.

ОСОБА_2, згідно п. 2.2.1. договору, зобовязаний сприяти в реалізації виконання умов даного договору, а саме: підписувати всі необхідні документи, які б сприяли переоформленню предмету іпотеки.

На виконання договору про спільну діяльність №1 від 14 квітня 2010 року ОСОБА_2 передав в борг відповідачеві - ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 121747 дол. США на обслуговування кредитного договору №11241085000, укладеного 25 жовтня 2007 року між третьою особою - ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк».

На підтвердження одержання коштів, ОСОБА_1 була надана розписка від 14 квітня 2010 року, яка посвідчує отримання ним в борг від ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 121747 дол. США. Передача коштів здійснювалась за згоди дружини відповідача - ОСОБА_4, та у присутності свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, що підтверджено їх підписами в розписці.

Умови повернення коштів визначені п.3.2.1. договору про спільну діяльність №1 від 14 квітня 2010 року, згідно якого у разі невиконання відповідачем, зобовязань, зазначених в п.п. 2.1.1, 2.1.2., 2.1.3. договору він зобовязаний повернути позивачеві суму коштів, зазначену в розписці, а саме - 121747 дол. США. У звязку з чим розписка про одержання коштів є невідємною частиною договору про спільну діяльність №1.

З аналізу договору про спільну діяльність №1 від 14 квітня 2010 року вбачається, що він містить в собі елементи двох договорів договору про спільну діяльність та договору позики, тобто є змішаним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором про спільну діяльність, відповідно до ст.1130 ЦК України, сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно статті 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неподаткового мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, встановлені договором.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Згідно з п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушення зобовязання у розумінні ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язання.

ОСОБА_1 не переоформив предмет іпотеки по іпотечному договору №12086 від 25 жовтня 2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №38091595 від 02 жовтня 2012 року, не здійснив погашення по кредитному договору №11241085000 від 25 жовтня 2007 року.

Вказані обставини підтверджується матеріалами справи та не спростовується самим відповідачем та його представником в судовому засіданні.

Оскільки, відповідач умови договору про спільну діяльність №1 від 14 квітня 2010 року не виконав, тому суд приходить до висновку, що на виконання п.3.2.1. договору про спільну діяльність №1 зобов'язаний повернути позивачеві отримані кошти у розмірі 121747 дол. США.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 235 ЦПК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

В пункті 25 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року роз'яснив, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів, що сторони, укладаючи договір позики у формі розписки, бажали приховати інший правочин, який вони насправді вчинили.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 не заперечував, що розписку він підписав власноручно, тобто факт підписання договору про спільну діяльність та розписки сторонами визнається, а відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Факт написання розписки, та особистий підпис відповідача на розписці відповідно до положень ч.2 ст. 1047 ЦК України є доказом передачі грошей від позикодавця до позичальника.

Разом з цим, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, оскільки відповідно до статті 1051 ЦК України, якщо договір позики має бути укладеним у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця.

Оцінюючи подані докази в сукупності суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів, щодо надання відповідачу в борг коштів в розмірі 121747 дол. США та щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про спільну діяльність. Разом з цим, відповідачем не було доведено, що вказаний договір був удаваним. Тому, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 121747 дол. США, що по курсу НБУ становить суму 973123,77 грн., підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 суд відмовляє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позовні вимоги задоволено, тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати згідно наданої квитанції в розмірі 3441грн.

Згідно ст.ст. 235, 509, 526, 530, 610, 625, 627, 628, 638, 1047, 1049, 1130 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та керуючись ст.ст.60, 61, 88, 208, 213-215, 294 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заборгованість в розмірі 973 123, 77 грн. (девятсот сімдесят три тисячі сто двадцять три грн. сімдесят сім коп.) та судовий збір в розмірі 3441 грн. (три тисячі чотириста сорок одна грн.).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_1 про визнання правочину удаваним відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С.Пінкевич