Вирок № 34205320, 18.09.2013, Радехівський районний суд Львівської області

Справа №451/974/13-к

Провадження № 1-кп/451/65/13

ВИРОК

іменем України

18 вересня 2013 року

Радехівський районний суд Львівської області в складі колегії суддів:

головуючого - судді Семенишин О.З.

суддів - Мулявки О.В., Крета І.А.

секретаря - Табен Л.В.

з участю прокурора - Мазяра М.Т.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, житель АДРЕСА_1, середня освіта, не одружений, непрацюючий, раніше судимий 22.08.2011 року Кам"янка-Бузьким районним судом за ст.185 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт та 1.11.2012 року Кам"янка-Бузьким районним судом за ст.389 ч.2 КК України до 1 місяця 10 днів арешту,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289 КК, ч.2 ст. 185 України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_2, середня освіта, не одружений, непрацюючий, невійськовозобов"язаний, раніше несудимий,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

23 січня 2013 року приблизно о 00 годин 35 хвилин ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на залізничній станції «Колодно», що в с. Колоденці Кам'янка-Бузького району Львівської області, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, викликати автомобіль, що надає послуги транспортного перевезення (таксі). Приблизно о 1 годині 23 січня 2013 року ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 сіли в автомобіль марки ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_1, синього кольору, під керуванням ОСОБА_5, який надаючи послуги транспортного перевезення, під'їхав до зупинки громадського транспорту, розташованої на автодорозі сполученням Львів-Луцьк, що в селі Колоденці Кам'янка-Бузького району Львівської області. Після цього, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу спрямованого на незаконне заволодіння вказаним автомобілем, ОСОБА_3 за попередньою змовою в групі осіб з ОСОБА_4, перебуваючи в салоні вказаного автомобіля, який рухався в напрямку с. Новий Став по автодорозі сполученням Львів-Луцьк між селами Колоденці та Велике Колодно Кам'янка-Бузького району Львівської області, приставив до шиї, а ОСОБА_4 до живота ОСОБА_5 уламки скла, заздалегідь підготовлені, які є небезпечними для життя та здоров'я потерпілого, наказали останньому зупинити автомобіль і вийти з нього. ОСОБА_5, сприймаючи погрози як реальні, зупинив та вийшов з автомобіля. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне заволодіння автомобілем марки ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_1, синього кольору, ОСОБА_3, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4, сів за кермо автомобіля на якому останні поїхали в напрямку села Новий Став Кам'янка-Бузького району Львівської області. В подальшому, ОСОБА_3 який сів за кермо автомобіля, спільно з ОСОБА_4. рухаючись автомобілем, яким незаконно заволоділи, по дорозі, що веде у напрямку села Печихвости Кам'янка-Бузького району Львівської області з'їхали в кювет, так як ОСОБА_4 не впорався із керуванням. Спроби виїхати останніх були невдалі, тому під час залишення салону автомобіля марки ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_1, синього кольору, який належить ОСОБА_5, ОСОБА_3 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_4, продовжуючи злочинні дії таємно викрали з салону вказаного автомобіля мобільний телефон марки «Нокіа 101» з встановленими абонентськими номерами мобільного зв'язку НОМЕР_2 та НОМЕР_3 та автомагнітолу марки «SONY СDХ-GТ227ЕЕ». Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 незаконно заволоділи автомобілем марки ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_1, синього кольору, вартість якого, згідно з висновком експерта №9/111 від 1 квітня 2013 року, становить 11499 гривень 61 копійка, мобільним телефоном марки «Нокіа 101», вартість якого, згідно з висновком експерта № 9/110 від 13 березня 2013 року, становить 220 гривень, з встановленими абонентськими номерами мобільного зв'язку НОМЕР_2 та НОМЕР_3, вартістю згідно з довідкою виданою ПП «ОСОБА_11» по 10 гривень кожен та автомагнітолу марки «SONY СDХ-GТ227ЕЕ», вартість якої згідно з висновком експерта № 9/99 від 14 березня 2013 року, становить 280 гривень, спричинивши ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 12019 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст. 185 КК України визнав частково, та дав показання, що 22 січня 2013 року у нього було день народження, яке він з ОСОБА_4 та ще двома хлопцями святкували в село Колоденці Кам'янка-Бузького району. Заклад у якому відбувалося святкування закрили, вони вирішили піти в село Новий Став Кам'янка-Бузького району. У зв»язку з тим, що перебували в стані сильного алкогольного сп'яніння вирішили викликати таксі, при цьому знаючи, що коштів розрахуватись із таксистом немає, так як такі були витрачені під час святкування дня народження. 23 січня 2013 року біля 00 годин 30 хвилин ОСОБА_4 із свого мобільного телефону викликав таксі, яким вони хотіли доїхати до с.Новий Став Кам'янка-Бузького району. Намір заволодіти автомобілем у нього виник в той момент коли до них на зупинку в село Колоденці під'їжджало таксі, на що погодився ОСОБА_4. До приїзду таксі вони на зупинці знайшли уламки скла, взяли їх з собою в салон автомобіля, ОСОБА_4 сів на переднє сидіння біля водія, а він на заднє сидіння посередині. Під час руху автомобіля, з метою налякати водія - ОСОБА_5, ОСОБА_4 приставив до його живота, а він до горла уламки скла, наказали водієві таксі зупинити автомобіль, вийти з нього та відійти від автомобіля. Водій виконав їх вимогу зупинив автомобіль, вийшов із нього та відійшов на відстань близько 200 метрів, після чого він сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_4 поруч і поїхали у с. Новий Став Кам'янка-Бузького району. Уламки скла викинули по дорозі, де саме не пам'ятає, так як був в стані сильного алкогольного сп'яніння. Згодом помінялися і ОСОБА_4 сів за кермо, однак не впорався із керуванням, в результаті чого автомобіль з'їхав у кювет. Спроби виїхати були марними, тому вони залишили автомобіль та продовжували йти в напрямок с.Новий Став. Однак в салоні автомобіля подзвонив мобільний телефон і ОСОБА_4 вернувся до автомобіля та повернувся назад із мобільним телефоном і автомагнітолою. Тоді він забрав у ОСОБА_4 мобільний телефон та викинув його, а автомагнітофон ОСОБА_4 забрав із собою і вони пішли у напрямок села Новий Став Кам'янка-Бузького району. Насильства до потерпілого не застосовував, тому вважає, що таку кваліфікуючу ознаку як застосування насильства небезпечного для життя потерпілого слід виключити із кваліфікуючих ознак, так як така не знайшла свого підтвердження як на досудовому слідстві та і в судовому засіданні, в даному випадку його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.289 КК України, як заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб. Крім цього, просить звернути увагу, що досудовим слідством було допущено безліч недоліків, так як проведено мінімум слідчих дій, зокрема не було проведено очної ставки між потерпілим та обвинуваченими, не встановлено власника кафе «Вечірнє» та не проведено огляд місця події, не було вилучено розбитого скла - знаряддя злочину. Крім цього, просить врахувати, що він не здійснював заволодіння речами, які знаходилися в транспортному засобі, тому в цій частині його слід виправдати. Щиро кається у вчиненому, просить перекваліфікувати його дії ч.2 ст.2 89 КК України, а за ч.2 ст.185 КК України виправдати, суворо його не карати, врахувавши при цьому, що шкода потерпілому відшкодована в добровільному порядку.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст. 185 КК України визнав частково, та дав показання, що 22 січня 2013 року він святкував з ОСОБА_3 його день народження в селі Колоденці Кам'янка-Бузького району, через деякий час вони вирішили продовжити його святкувати в с.Новий Став Кам'янка-Бузького району. У зв'язку з тим, що перебувати в стані сильного алкогольного сп»яніння вирішили викликати таксі, при цьому не маючи коштів розрахуватись із таксистом. 23 січня 2013 року близько 00 годин 30 хвилин він із свого мобільного телефону викликав таксі, яким вони хотіли доїхати до села Новий Став Кам'янка-Бузького району. До приїзду таксі вони біля кафе «Вечірнє», яке знаходиться на відстані 5 метрів від зупинки знайшли уламки скла довжиною приблизно 15 сантиметрів, взяли їх з собою в салон автомобіля, він сів на переднє сидіння біля водія, а ОСОБА_3 на заднє сидіння посередині. Під час руху автомобіля, з метою налякати водія - ОСОБА_5, він приставив до його живота, а ОСОБА_3 до горла уламки скла, наказали водієві таксі зупинити автомобіль, вийти з нього та відійти від автомобіля. Водій виконав їх вимогу зупинив автомобіль, вийшов із нього та відійшов від автомобіля, після чого ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля, а на переднє сидіння поруч і поїхали у с. Новий Став Кам'янка-Бузького району. Уламки скла викинули по дорозі, де саме не пам'ятає, так як був в стані сильного алкогольного сп'яніння. Через деякий час вони помінялися, і він сів за кермо, а ОСОБА_3 поруч на переднє сидіння. Однак він не впорався із керуванням, в результаті чого автомобіль з'їхав у кювет. Спроби виїхати були марними, тому вони залишили автомобіль та продовжували йти в напрямок с.Новий Став. В цей час в салоні автомобіля подзвонив телефон, тоді він вернувся до автомобіля й повернувся із назад з мобільним телефоном і автомагнітолою. Після цього ОСОБА_3 забрав у нього мобільний телефон та розбив його, а автомагнітолу він забрав із собою і вони пішли у напрямок села Новий Став Кам»янка-Бузького району. Просить суд перекваліфікувати його дії ч.2 ст.289 КК України, так як насильства, погроз небезпечного для життя не вчиняв, тому його дії підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, як заволодіння транспортним засобом групою осіб. Також просить суд виключити із обвинувального акту, що ОСОБА_4 керуючись єдиним умислом таємно викрав автомагнітолу, так як остання є складовою частиною автомобіля, вона поглинає ст.289 КК України, тому дана кваліфікуюча ознака не може мати місце. Щиро кається у вчиненому, потерпілому збитки відшкодував, тому просить суворо не карати засудити без позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 23 січня 2013 року приблизно 00 годин 30 хвилин, до нього на мобільний телефон передзвонив чоловік та замовив таксі на зупинку в с.Колоденці Кам'янка-Бузького району. У нього окрім цього, були інші виклики. Він приїхав на цей виклик, двоє осіб сіли в салон автомобіля, один сів на переднє сидіння, інший на заднє. Під час руху, десь приблизно на відстані 50 метрів від автобусної зупинки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 представили уламки скла до горла і живота, наказали вийти з автомобіля. Погрозу сприйняв як реальну, тому вийшов з автомобіля та відійшов від нього, а обвинувачені сіли у автомобіль і поїхали. Він зразу ж зателефонував у міліцію із другого мобільного телефону, так як користується двома телефонами, згодом його машина була знайдена у кюветі, з неї викрадено мобільний телефон та автомагнітолу. Завдані збитки йому відшкодовано, претензій до обвинувачених не має, просить суворо їх не карати.

Розбіжності у показах на досудовому слідстві та в судових засіданнях, мають місце через те, що від вчинення кримінальних правопорушень пройшов значний проміжок часу, що визнали обвинувачені в судовому засіданні 16 вересня 2013 року.

Посилання сторони захисту на те, що досудовим слідством неправильно кваліфіковано злочинні дії обвинувачених за ч.3 ст.289 КК України, спростовуються матеріалами справи та показами самих обвинувачених в судовому засіданні, тому суд розцінює це як форму захисту обвинувачених з метою уникнення відповідальності.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, підтверджується також іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування та встановленими в судовому засіданні,зокрема:

- протоколом огляду місця події від 23.01.2013 року з таблицями, з якого вбачається, що місцем події являється частина кювету, яка знаходиться на відстані 115 метрів від другорядної дороги сполученням автодоріг Львів-Луцьк, в с.Печихвости Кам'янка-Бузького району, де виявлено автомобіль ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.6-10);

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 23.01.2013 року та його поясненнями в судовому засіданні, який підтвердив, що дійсно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи його автомобілем, представляючи уламки скла до горла і живота, погрозу сприйняв як реальну, тому виконав їх вимогу вийшов з автомобіля та відійшов від нього, а обвинувачені сіли у автомобіль і поїхали (а.с.21-22);

- протоколом огляду місця події від 2.03.2013 року, з якого вбачається, що ОСОБА_9 добровільно повернув автомагнітофон марки «SONY СDХ-GТ227ЕЕ» чорного кольору, який йому в лютому 2013 року йому віддали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, жителі с.Новий Став Кам'янка-Бузького району (а.с.44-44 зворот);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 2.03.2013 року разом з відео зйомкою, де ОСОБА_3 підтвердив, що мав умисел незаконно заволодіти транспортним засобом, підготувавши для цього уламки скла (а.с.84-87)

- проколом пред»явлення особи для впізнання від 4.03.2013 року та фототаблицею до нього, з якого видно, що ОСОБА_5 вказав, що особа, яка стоїть посередині - ОСОБА_3 причетний до незаконного заволодіння транспортним засобом ВАЗ 2104, яке мало місце 23 січня 2013 року о 1 годині вночі (а.с.92-93).

Вказані докази визнаються належними та допустимими.

Оцінюючи перевірені докази по справі, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого та таємне викрадення майна за попередньою змовою групою осіб, доведені, кваліфікація його злочинних дій за ч.3 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, вірна.

Пом'якшуючими вину обставинами, в діях обвинуваченого ОСОБА_3 судом визнається сприяння в розкриті кримінальних правопорушень, відшкодування збитків в добровільному порядку.

Щире каяття не приймається судом як пом'якшуюча обставина, оскільки обвинувачений вини повністю не визнав, а відтак щиро не розкаявся, так як поставив під сумнів кваліфікацію його злочинних дій.

Обтяжуючою вину обставиною в діях ОСОБА_3, судом визнається те, що кримінальні правопорушення вчинені у стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних, пом'якшуючі вину обставини, сприяння в розкриті кримінальних правопорушень, відшкодування збитків в добровільному порядку, особу обвинуваченого, який раніше судимий, на шлях виправлення не став, знову вчинив ряд кримінальних правопорушень, а також обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого - перебування в стані алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства.

Винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, підтверджується також іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування та встановленими в судовому засіданні,зокрема:

- протоколом огляду місця події від 23.01.2013 року з таблицями, з якого вбачається, що місцем події являється частина кювету, яка знаходиться на відстані 115 метрів від другорядної дороги сполученням автодоріг Львів-Луцьк, в с.Печихвости Кам'янка-Бузького району, де виявлено автомобіль ВАЗ 2104, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.6-10);

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 23.01.2013 року та його поясненнями в судовому засіданні, який підтвердив, що дійсно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи його автомобілем, представляючи уламки скла до горла і живота, погрозу сприйняв як реальну, тому виконав їх вимогу вийшов з автомобіля та відійшов від нього, а обвинувачені сіли у автомобіль і поїхали (а.с.21-22);

- протоколом огляду місця події від 8.03.2013 року, з якого вбачається, що мобільний телефон «LG LGIP - 430А» ІМЕІ НОМЕР_4 ОСОБА_4, разом із сім карткою виявлені та вилучені, оскільки ним останній здійснював виклик таксі до ОСОБА_5 (а.с.38-39 зворот);

- протоколом огляду місця події від 2.03.2013 року, з якого вбачається, що ОСОБА_9 добровільно повернув автомагнітофон марки «SONY СDХ-GТ227ЕЕ» чорного кольору, який йому в лютому 2013 року віддали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, жителі с.Новий Став Кам'янка-Бузького району (а.с.44-44 зворот);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 2.03.2013 року разом з відео зйомкою, де ОСОБА_4 підтвердив, що мав умисел незаконно заволодіти транспортним засобом, підготувавши для цього уламки скла (а.с.88-91)

- проколом пред'явлення особи для впізнання від 4.03.2013 року та фототаблицею до нього, з якого видно, що ОСОБА_5 вказав, що особа, яка стоїть посередині -ОСОБА_4 причетний до незаконного заволодіння транспортним засобом ВАЗ 2104, яке мало місце 23 січня 2013 року о 1 годині вночі (а.с.94-95).

Вказані докази визнаються належними та допустимими.

Оцінюючи перевірені докази по справі, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у незаконному заволодінні транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого та таємне викрадення майна за попередньою змовою групою осіб, доведені, кваліфікація його злочинних дій за ч.3 ст.289, ч.2 ст.185 КК України, вірна.

Пом'якшуючими вину обставинами, в діях обвинуваченого ОСОБА_4 судом визнається сприяння в розкриті кримінальних правопорушень, відшкодування збитків в добровільному порядку.

Щире каяття не приймається судом як пом'якшуюча обставина, оскільки обвинувачений вини повністю не визнав, а відтак щиро не розкаявся, так як поставив під сумнів кваліфікацію його злочинних дій.

Обтяжуючою вину обставиною в діях ОСОБА_4, судом визнається те, що кримінальні правопорушення вчинені у стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, пом'якшуючі вину обставини: сприяння в розкриті кримінальних правопорушень, відшкодування збитків в добровільному порядку, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, а також обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого - перебування в стані алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства.

Під час проведення досудового слідства було проведено ряд судових експертиз НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, вартість яких було оплачено УМВСУ у Львівській області на загальну суму 978 гривень, які відносяться до судових витрат і підлягають стягненню солідарно із обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Питання щодо речових доказів та документів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 100 КПК України, суд в складі колегії суддів,-

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст. 289 КК України - у виді 8 років позбавлення волі ;

за ч.2 ст.185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Термін відбуття покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_3 5 березня 2013 року.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_3 залишити попередньо обрану, тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.289, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст. 289 КК України - у виді 7 років позбавлення волі ;

за ч.2 ст.185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Термін відбуття покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_4 5 березня 2013 року.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_4 залишити попередньо обрану, тримання під вартою.

Речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2104, державний номерний знак НОМЕР_1, синього кольору та автомагнітолу марки «SONY СDХ-GТ227ЕЕ» залишити в користуванні власника ОСОБА_5; мобільний телефон марки «LG LGIP - 430А» ІМЕІ НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_4, конфіскувати.

Відеокасету із записами проведення слідчого експерименту з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 2.03.2013 року залишити в матеріалах кримінального провадження №12013150220000069.

Стягнути з солідарно із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області (отримувач платежу - ГУДКСУ у Львівській області, р/р 31259272210042, код отримувача 25575150, МФО 825014) - в розмірі 978 гривень вартості проведеної експертизи.

Вирок суду може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Радехівський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Засудженим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий-суддя Семенишин О. З.

Судді: Мулявка О.В.

Крет А.І.