Ухвала суду № 34203192, 18.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Полтавець Н.З.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року справа №252/8345/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки від 21 серпня 2013 року по справі №252/8345/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо відмови провести перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2013 року на підставі довідки ТУ ДСУ в Донецькій області №76 від 09.02.2013 року.

В обґрунтування позову зазначила, що отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці. Відповідно до ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розмір призначеного їй раніше щомісячного довічного грошового утримання підлягав перерахунку у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Проте відповідач відмовив проводити перерахунок з урахуванням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до ч.3 ст.138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»

Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки від 21 серпня 2013 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача розглянути заяву ОСОБА_3 про перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2013 року з прийняттям рішення відповідно до пенсійного законодавства.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФУ у Микитівському районі м. Горлівка просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції безпідставно послався на норми ст.45 Закону №1058, оскільки цією статтєю регулюються строки призначення (перерахунку) та виплати пенсій, призначених за нормами вказаного закону, які не розповсюджуються на виплати, призначені за Законом «Про судоустрій і статус суддів».

Позивачем судове рішення не оскаржується.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З квітня 2003 року позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

12.06.2013 року ОСОБА_3 звернулася до УПФУ у Микитівському районі м. Горлівка з заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку зі зміною заробітної плати суддів без обмеження 10 прожитковими мінімумами відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року, надала довідку ТУ ДСА в Донецькій області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.7-9)

На зазначене звернення ОСОБА_3 отримала письмову відповідь УПФУ, в якій зазначено про відсутність підстав для перерахунку щомісячного грошового утримання із заробітної плати працюючого судді станом на 01.01.2013 року (а.с.4-5)

З 01.01.2012 року змінилася система оплати праці суддів, в зв'язку зі зміною складу грошового утримання (суддівської винагороди), як це передбачено ст. 129 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» в ред. 28.04.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.138 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІ) передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" (3723-12), або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Частиною третьою зазначеної статті спеціального закону встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Тобто, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути обмежена в зв'язку з тим, що органи влади не встановили порядок, за яким призначена гарантія повинна бути отримана.

Відтак, за нормами Закону № 2453-VІ позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".

Відповідно до статті 8 КАС України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Оскільки перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивач просить провести з часу, коли Закон № 2453-VІ вже діяв, на ці правовідносини повинні розповсюджуватись норми зазначеного закону, що передбачають і прикінцеві положення Закону № 3668-VІ.

Крім того, постановою пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», роз'яснено, що гарантії незалежності і недоторканості суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначено Конституцією та законами України. Такими гарантіями, зокрема, є: здійснення правосуддя виключно судами; особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; особливий порядок фінансування та організаційного забезпечення судів; належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів. Тобто, належне матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, є однією із гарантій незалежності і недоторканості суддів.

Крім цього, рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від -3.06.2013 року (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції (е неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453 в редакції ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року №3668.

При цьому в рішенні зазначено, що визначений Законом № 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.

Отже, частина третя статті 138 Закону № 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України.

Стосовно обмеження максимального розміру грошового довічного утримання судді у відставці, визначеного ч.5 ст.138 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" Конституційний Суд зазначив, що в Рішенні від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 Конституційний Суд України вже вирішував питання про недопустимість встановлення в законі максимального розміру пенсії суддів або їх щомісячного довічного грошового утримання, наголошуючи, що це обмежить їх обсяг, а також зазначав, що‚ залишивши незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, закон звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких виплат суддям (абзац шостий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).

Враховуючи, що однією з гарантій незалежності суддів є заборона при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг визначених Конституцією України таких гарантій, Конституційний Суд України вважає, що положення третього речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453, статті 2 Закону № 3668 стосовно встановлення максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів суперечать частині першій статті 126 Основного Закону України.

Відповідно до пп.3,4,5 Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від -3.06.2013 року положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI та Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Враховуючи те, що відповідно до довідки ТУ ДСУ в Донецькій області заробітна плата працюючого судді на відповідній посаді станом з 01.01.2013 року складає 19499 грн., розмір довічного утримання, який призначено та виплачується судді у відставці розраховується із розміру грошового утримання працюючого судді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися розмір довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження максимального розміру грошового довічного утримання судді у відставці, визначеного ч.5 ст.138 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки саме рішення пенсійного органу породжує для позивача певні правові наслідки, висновки цього рішення є обов`язковими для позивача, суд не може вирішувати питання, які входять до компетенції відповідного органу, надана відповідачем письмова відповідь в межах звернення громадян не встановлює для позивача прав та обов'язків в межах спірних правовідносин щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання відповідача реалізувати свої владні повноваження, визначені пенсійним законодавством, а саме - розглянути заяву ОСОБА_3 про перерахунок довічного грошового утримання з 0-1.01.2013 року шляхом прийняття рішення відповідно до ч.5 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судова колегія не приймає доводи пенсійного органу, що норми ст.45 Закону №1058 не розповсюджуються на пенсії, призначені за нормами ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», оскільки саме Законом №1058 визначено загальний порядок розгляду пенсійним органом документів про призначення (перерахунок) пенсії та термін прийняття рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

З огляду на наведене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду, не вбачається

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки від 21 серпня 2013 року по справі №252/8345/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Микитівського районного суду м. Горлівки від 21 серпня 2013 року по справі №252/8345/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Суддя-доповідач І.Д.Компанієць

Судді В.А.Шальєва М.В.Бишов