Постанова № 3420272, 19.06.2008, Одеський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                             Справа №2-а-5154/08

             19 червня 2008 року  Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого- судді Іванова Е.А.

при секретарі           Курбанової Г.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Інвестиційного сільськогосподарського підприємства „ЯНТАР” ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області звернулась до суду (надалі МДПІ) з позовом у якому просила стягнути з Інвестиційного сільськогосподарського підприємства „ЯНТАР” ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) заборгованість зі сплати штрафних санкцій на суму 61481,37грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, мотивуючи це тим, що станом на 15.02.2008р. ТОВ ‘’Янтар ЛТД’’ має заборгованість в сумі 61481,37грн. Заборгованість виникла за наслідками проведення перевірки відповідача, та прийняття рішення про застосування штрафних санкцій від 17.10.2007р. №0000192352/0 на суму 2731,37 грн. та №0000182352/0 від 17.10.2007р. на суму 58750,00грн., які не оскаржені до цього часу.

        Представник відповідача Сергєєв С.В. позовні вимоги не визнав та пояснив, що Закон України ‘’Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’ від 06.07.1995р. №265/95- ВР не є нормативним актом з питань оподаткування.  Згідно Закону України від 23.03.1996р. №98/96  „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” патентуванню підлягає торговельна діяльність за готівкові кошти. Торговельна діяльність передбачає систематичність її здійснення та отримання відповідного прибутку. Так як реалізація основних засобів та сировини здійснювалась несистематично та має разовий характер, автомашина була продана як металолом, так як інших покупців на неї не було, та її вартість надалі зменшується, а реалізація цукора відбулась в зв’’язку з тим, що кількість цукру у винограді в 2007 році була достатньою, тому виникли зайві залишки та за відсутністю можливості забезпечити їх зберігання  ще рік, було прийнято рішення реалізувати їх доки його тара та цукор не втратили привабливість для покупця, тому  така реалізація не може розглядатись як торговельна діяльність у розумінні Закону України про патентування. Крім  того просив суд застосувати строк позовної давності, так як він пропущений позивачем.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріли справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 У вересні –серпні 2007 року Роздільнянська МДПІ здійснило виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ у 2005-2007 роках, про що був складений акт №521/23-13914138  від 08.10.2007 р. (а.с.4-27) та на підставі нього 17.10.2007 року МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000182352/0, яким  нарахувала  штрафні санкції у сумі 58750 грн. (а.с.28), та №0000192352/0, яким нарахувала штрафні санкції у сумі 2731,37коп. Штрафні санкції були нараховані МДПІ за порушення п.1 ст.3 розділу ІІ Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. №265, та п.п.3.1 п.3 Постанови Правління НБУ „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.

З актом перевірки МДПІ головний бухгалтер ТОВ не погодилась (а.с.27).

Як вбачається з акту перевірки №521/23-13914138  від 08.10.2007 року основними видами діяльності ТОВ було вирощування зернових культур, плодів, ягід і винограду, комбікормова промисловість, виноробна промисловість(а.с.6).

Відповідачу було нараховані  штрафні санкції у сумі 58750грн. за реалізацію продукції не власного виробництва за готівку без використання РРО (а.с.22), а саме 11.04.2006 року отримано 500грн. за автомашину; 19.02.2007 року отримано 2500грн. за ємність; 28.04.2007 року отримано 8750грн. за цукор.

Штрафні санкції на суму 2731,37грн. були нараховані за відсутність  підтвердних документів у авансових звітах: №18 від 01.12.2006 року, на суму 2731,37грн.

        Статтею 1 Закону України від 06.07.1995р. №265/95 ‘’Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’ визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій або безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Відповідно до статті 1 Закону України від 23.03.1996р. №98/96  „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” патентуванню підлягає торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей.

     При цьому під торговельною діяльністю у цьому Закону слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій(громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Загальні умови провадження торговельної діяльності визначені „Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833 (надалі Порядок). Цим порядком встановлено, що торговельна діяльність провадиться суб’єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі.

У Порядку визначено, що терміни вживаються у значенні, наведеному у ДСТУ 4303-2004 „Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять” і ДСТУ 4281-2004 „Заклади ресторанного господарства. Класифікація”. Згідно з ДСТУ 4303-2004 роздрібна торгівля –вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу і надання йому торговельних послуг, оптова торгівля –вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання і надання пов’язаних з цим послуг.

   Суб’єкт господарювання під час здійснення підприємницької діяльності повинен керуватись також положеннями Господарського та Цивільного кодексів України, які встановлюють загальні норми провадження такої діяльності.

      Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб’ектами господарювання в таких формах: матеріально-техничне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів(послуг) у сфері обігу.

     Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

     Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва –підприємцями.

     В свою чергу ст.42 Господарського Кодексу встановлено, що підприємництво- це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

     Тобто торговельна діяльність, як  вид економічної та господарської діяльності передбачає систематичність її здійснення та отримання відповідного прибутку.

     У випадку, якщо реалізація основних засобів та сировини здійснюється несистематично та має разовий характер, то така реалізація не може розглядатись як торговельна діяльність у розумінні Закону України про патентування.

      Крім  того, згідно Постанови Верховного суду  України„Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності” №3 від 25.04.2003 року систематичною слід розуміти діяльність, яка здійснюється не менше 3-х разів на протязі календарного року. Стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій під час продажу основних засобів та сировини, то Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг’’ не надано визначення терміна  „сфера торгівлі’’.

      З системного аналізу вказаних норм законодавства суд приходить висновку, що при реалізації основних засобів та сировини ІСП „ЯНТАР” ЛТД мало право не застосовувати РРО та здійснювати таку реалізацію без придбання торгового патенту.

      Щодо рішення про застосування штрафних санкцій від 17.10.2007р. №0000192352/0 на суму 2731,37 грн. суд вважає, що позовні вимоги також не підлягають задоволенню, так як положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні не є податковим законодавством, тому не нього не поширюються строки стягнення штрафних санкцій встановлені Законом України №2181.

Згідно ч.1 ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. 

Відповідно до ст.241 ГК адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Ст.250 ГК визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що порушення відбулось 01.12.2006 року та 26.12.2006 року,  про що свідчить акт перевірки від 08.10.2007 року (а.с.23).

Рішення МДПІ про застосування штрафних санкцій прийнято 17 жовтня 2007 року, але до суду позов був поданий 05.03.2008 року, тобто з пропуском річного строку встановленого законом.

Враховуючи викладене суд приходить висновку щодо у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.7-9, 158,160,163КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Інвестиційного сільськогосподарського підприємства „ЯНТАР” ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості в сумі 61481,37грн. відмовити повністю.

   Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду  через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

     Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 24 червня 2008 року.

                 Суддя                                                                                     Е.А.Іванов