Постанова № 34202269, 02.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р. Справа № 804/8152/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДЕМ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000842220 від 14.06.2013 р.,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДЕМ» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 14.06.2013 року № 0000842220 з податку на додану вартість на загальну суму 357400,50 грн., в тому числі за основним платежем 238267,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 119133,50 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведем» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Герат Плюс» за період діяльності лютий 2013 року, за результатами якої, складено акт від 03.06.2013 року № 681/222/37861744. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року № 0000842220 де 238267,00 грн. - основний платіж, 1191433,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача та відповідач надали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ч. 6 ст.128 КАС України, в письмовому провадженні.

Під час розгляду справи, судом було здійснено заміну Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції ДПС її правонаступником Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДЕМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Герат Плюс» за період діяльності лютий 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- ст. 22, 185.1 ст.185, п.186.1, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого, ТОВ «ВЕДЕМ» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Герат Плюс» за лютий 2013 року встановлено завищення податкового кредиту на суму 238267,42 грн. та встановлено заниження податку на додану вартість до сплати за лютий 2013 року на суму 238267,42 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 03.06.2013 року № 681/222/37861744 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 14.06.2013 року № 0000842220 де 238267,00 грн. - основний платіж, 1191433,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з акту перевірки, між TOB «Герат Плюс» в особі директора Давиденко В.І., діючого на підставі Статуту (продавець) з іншої сторони та TOB «ВЕДЕМ» в особі директора Берестенко A.B., діючого на підставі Статуту (покупець) з другої сторони, уклали договір купівлі-продажу № ГП36П від 01.11.2011 року, згідно якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця припейд продукцію, що належить продавцеві (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у кількості і асортименті згідно з накладними, що є невід'ємною частиною цього договору і сплатити його в терміни, встановлені цим договором.

На виконання умов договору TOB «Герат Плюс» було передано припейд продукцію для TOB «ВЕДЕМ» на яку в ході перевірки було надано паперові носії податкових накладних та рахунків:

- рахунки між TOB «Герат Плюс» та TOB «ВЕДЕМ»: № 8 від 01.02.2013p, № 9 від 01.02.2013р, № 10 від 04.02.2013р, № 11 від 05.02.2013р, № 12 від 06.02.2013p, № 13 від 07.02.2013p, № 14 від 08.02.2013p, № 15 від 11.02.2013p, № 16 від 12.02.2013р, № 17 від 12.02.2013р, № 18 від 13.02.2013p, № 19 від 14.02.2013p, № 20 від 15.02.2013р, № 21 від 18.02.2013р, № 22 від 18.02.2013p, №23 від 19.02.2013р, № 24 від 20.02.2013р, № 25 від 20.02.2013p, № 26 від 21.02.2013р, № 27 від 22.02.2013p, № 28 від 25.02.2013р, № 29 від 26.02.2013р, № 30 від 27.02.2013р, № 31 від 28.02.2013р. - 24 аркуші;

- видаткові накладні між TOB «Герат Плюс» та TOB «ВЕДЕМ»: № 8 від 01.02.2013р., № 9 від 01.02.2013p, № 10 від 04.02.2013p, № 12 від 05.02.2013р, № 11 від 06.02.2013р, № 13 від 07.02.2013р, № 14 від 08.02.2013р, № 15 від 11.02.2013р, № 16 від 12.02.2013р, № 17 від 12.02.2013p, № 18 від 13.02.2013р, № 19 від 14.02.2013р, № 20 від 15.02.2013р, № 21 від 18.02.2013р, № 22 від 18.02.2013р, № 23 від 19.02.2013p, № 25 від 20.02.2013р, № 26 від 20.02.2013р, № 27 від 21.02.2013p, № 28 від 22.02.2013р, № 30 від 25.02.2013р,№ 31 від 26.02.2013p, №.32 від 27.02.2013р, № 33 від 28.02.2013р. -24 аркуші.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням, як платник податку.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках :

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів /послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

д) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку па додану вартість, - покупця (отримувача) товарів /послуг;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) ціну поставки без врахування податку:

ж) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

з) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Згідно пп.«а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування, є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких, розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 186.1 ст.186 Податкового кодексу України, місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" нього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі, якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі, якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого, відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних пін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності): в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми додатку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік, є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких, складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що в наданих позивачем видаткових накладних по взаємовідносинам з контрагентами відсутні посада і прізвище осіб, які підписували зазначені видаткові накладні.

Крім того, відсутні будь-які документи, що підтверджують транспортування (товарно-транспортні накладні, шляхові листи, та інші) товару по ланцюгу постачання від TOB «Герат Плюс» до покупця:

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕДЕМ", не повертаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДЕМ» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000842220 від 14.06.2013 р. - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили 02.10.13 Суддя І.О. Лозицька І.О. Лозицька