ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 жовтня 2013 р. 15:03 Справа №801/7516/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
при секретарі Баценко А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор»ОРГ»
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АРКрим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
за участю представників:
від позивача - Компанейцев С.В. - пред-к, дов.від 28.08.2013р.
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор»ОРГ»
(далі позивач ) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АРКрим ( далі відповідач) № 00000672200 від 29.04.2013р. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення податковим органом документальної позапланової перевірки було помилково встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, в наслідок чого неправомірно прийняте рішення про нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість та протиправно застосовані штрафні санкції.
У судовому засіданні, яке відбулось 07.08.2013р., представником відповідача надані заперечення на позов (вих. № 170/9/10.0 від 07.08.2013р.), .
Розгляд справи відкладався з причин неявки представника позивача, необхідності надання часу позивачу для підготовки додаткових доказів по справі, виклику та допиту свідків.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 14.10.2013р. не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення не надав, представник позивача наполягав на задоволенні позову, вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Суд , вислухавши думку представника позивача , приймаючи до уваги повідомлення учасників процесу про день та час розгляду справи, відсутність клопотання про перенос судового засідання, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, свідків , суд
ВСТАНОВИВ
Працівниками Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС, правонаступником якої є відповідач, проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ «Бренд Строй» за період з 27.07.2009р. по 31.03.2012р, за результатами якої 16.04.2013 р. складено акт № 262/22-00/36598500 . У зазначеному акті зафіксоване порушення позивачем , зокрема, пп.п 3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 64921 грн.
Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки податковим органом відповідачем 29.04.2013р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000672200, згідно з яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 64921 грн. , застосовані штрафні санкції у розмірі 16230,25 грн.
На час проведення позивачем господарських операцій у 2009 - 2010 р.р. платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».
Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.
У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).
Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.
У п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього Закону було визначено,що не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
На час проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.
У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення ,зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).
Згідно з п. 198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У п. 198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).
Відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
У п.201.6 ст.201 ПК України визначено,що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п.201.7. ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту ( п.201.10 ст.201 ПК України).
Працівники відповідача в акті перевірки № 262/22-00/36598500 від 16.04.2013 р. зазначили, що позивач зависив податковий кредит за жовтень 2010р. на 64921,36 грн. в наслідок безпідставного віднесення до його складу сум податку, сплаченого під час проведення розрахунків за послуги надані ТОВ «Бренд Строй» . Зазначені висновки ґрунтуються на тому ,що на думку податкового органу діяльність вказаного контрагенту позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямована на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, укладені з ним договори не мали реального товарного характеру.
До матеріалів справи залучені копії оформлених ТОВ «Бренд Строй» податкових накладних №1656, №1657 від 30.09.2010р., що підтверджують виконання робіт на суми відповідно 177087 грн. ( в тому числі ПДВ 29514,63 грн.), 212440,37 грн. (в тому числі ПДВ 35406,73 грн.) , докази перерахування йому вартості робіт, довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2010р.
На вимогу суду позивачем надані копії договорів оренди приміщень , ремонт яких був за його твердженнями проведений ТОВ «Бренд Строй» , копія договору підряду № 21 , укладеного 10.08.2010 р. з ТОВ «Бренд Строй», предметом якого було виконання робіт по ремонту магазина, офісу та складу ( с ремонтом фасаду) позивача.
Судом встановлено,що договір підряду №21 від 10.08.2010 р., податкові накладні №1656, №1657 від 30.09.2010р. від ТОВ «Бренд Строй» підписані ОСОБА_2, від позивача зазначений договір підряду підписаний директором ОСОБА_3
За клопотанням відповідача у судовому засіданні 30.09.2013 р. була допитана свідок ОСОБА_2, яка пояснила,що ані договір підряду №21 від 10.08.2010 р., ані податкові накладні №1656, №1657 від 30.09.2010р. ніколи не підписувала, на цих документах стоїть не її підпис, з керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор»ОРГ» ніколи не зустрічалась .
За ініціативою суду 10.10.2013р. був допитаний свідок ОСОБА_3, який у 2010р.обіймав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор»ОРГ» .Свідок зазначив ,що особисто зустрічався з директором ТОВ «Бренд Строй» ОСОБА_2, яка підписувала договір підряду №21 від 10.08.2010 р., податкові накладні №1656, №1657 від 30.09.2010р. За твердженнями свідка ОСОБА_2 є жінкою похилого віка , яка була одягнута в хустинку. Зазначені вище пояснення ОСОБА_3 не відповідають дійсності.
Проаналізувавши пояснення свідків, суд дійшов висновку,що відповідно до наведених вище положень Закону України «Про податок на додану вартість» та ПК України договір підряду №21 від 10.08.2010 р., податкові накладні №1656, №1657 від 30.09.2010р. не можуть бути документами , яки підтверджують правильність формування позивачем податкового кредиту за жовтень 2010р. на 64921,36 грн.
За таких обставин суд вважає, що під час розгляду справи були спростовані твердження позивача про те,що висновки податкового органу, викладені у акті перевірки № 262/22-00/36598500 від 16.04.2013 р. відносно безпідставності формування позивачем суми податкового кредиту за жовтень 2010р. не відповідають дійсним обставинам справи.
В силу викладено відсутні підстави для задоволення позову.
Під час судового засідання, яке відбулось 14.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 18.10.2013 р.
Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ
Відмовити у задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.
Судове рішення № 34202143, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 801/7516/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: