Рішення № 34201676, 18.10.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

17жовтня2013 року справа № 927/1115/13

За позовом: публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Чернігівської

філії , м. Чернігів, пр. Миру,28

до державної фіто санітарної інспекції Чернігівської області,

м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 41

3-я особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

управління Державної казначейської служби України у Чернігівському

районі, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 27

про стягнення 9496,02грн.

Суддя С.І.Михайлюк

Представники сторін:

Представники сторін, 3-ї особи :

позивача : юрисконсульт Прохоренко М.М.

відповідача: Лаврентьєв С.В.

3-ї особи: головний спеціаліст юрисконсульт Довгаль С.М.

Заявлений позов про стягнення з відповідача 9332,62грн. заборгованості за телекомунікаційні послуги за період з 01.03.2013р. по 31.07.2013р. на підставі договору від 26.02.2013р. № 1170, 38,5грн. пені, 118,25грн. 3%річних, 6,65грн. інфляційних у зв'язку з порушенням грошового обов'язку.

Заявою від 17.09.2013р. № 11-14/341 позивач повідомив про надходження 9332,62грн., у зв'язку з чим просить в цій частині припинити провадження у справі.

Заявою від 01.10.2013р. № 11-14/530 позивач зменшив розмір позовних вимог щодо стягнення пені до 32,63грн., 3%річних до 115,9грн.

Відповідач надав заперечення, вказує, що своєчасно і в повному обсязі подав в управління Державної казначейської служби у Чернігівському районі до оплати доручення на здійснення платежу позивачеві, однак казначейська служба не здійснила своєчасну оплату. Державна казначейська служба у Чернігівському районі 13.09.2013р. оплатила основну суму боргу 9332,62грн. відповідно до платіжних доручень від 27.05.2013р., 12.06.2013р., 19.07.2013р., 13.08.2013р. Відповідач також зазначає, що борг виник не з його вини, відсутність умисного діяння позбавляє від відповідальності, не має затвердженого кошторису витрат на оплату трьох відсотків річних, інфляційних нарахувань та державного мита. Відповідач просить припинити провадження у справі, судові витрати покласти на позивача.

Згідно з клопотанням від 11.10.2013р. № 24/1316/01-02, в якому затримка термінів оплати пояснюється діями УДКС у Чернігівському районі, відповідач просить припинити провадження у справі, сплату штрафних санкцій та судового збору покласти на управління Державної казначейської служби України у Чернігівському районі.

Третя особа надала письмові пояснення, зазначила, що відповідач ніяких претензій та вимог щодо порушення зобов'язань, визначених у договорі на здійснення розрахунково-касового обслуговування, до управління не ставив і не звертався у передбаченому законом порядку щодо порушення умов договору і несвоєчасності проведення перерахунків.

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

26.02.2013р. між сторонами укладений договір № 1170 про надання послуг бізнес-мережі, відповідно до умов якого оператор (позивач) надає телекомунікаційні послуги бізнес-мережі бізнес-абоненту (відповідач), який отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість (п. 1.1.). Згідно з пунктами 3.2.3., 4.4., 4.5. договору бізнес-абонент зобов'язався оплатити рахунок на послуги, який виставляє оператор, не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим (кожний календарний місяць року, в межах якого надавалися послуги), шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

Стаття 193 ГК України (ч.ч. 1, 7) встановила, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» споживач телекомунікаційних послуг зобов'язаний, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Оператор надав телекомунікаційні послуги та виставив рахунки-акти за березень (8833,35грн.), квітень (2181,18грн.), травень(2187,14грн)., червень (2203,2грн.), липень (2761,10грн.) 2013р. Згідно з поясненнями позивача від 01.10.2013р. № 11-14/531 до рахунку за березень 2013р. включено заборгованість на дату укладення договору в сумі 5853,11грн. Як вбачається з цього рахунку у березні 2013р. надано телекомунікаційних послуг на суму 2980,24грн.

28.08.2013р. позивачеві надійшли 8833,35грн. 02.09.2013р. позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.

До матеріалів справи відповідач приклав платіжні доручення про перерахування коштів позивачеві, зокрема від 27.05.2013р. № 196 за надані в квітні 2013р. року послуги на суму 2181,18грн., від 12.06.2013р. № 296 за надані послуги в травні 2013р. на суму 2187,14грн., № 365 від 19.07.2013р. за надані послуги в червні 2013р. на суму 2203,2грн., № 447 від13.08.2013р. . за надані послуги в липні 2013р. на суму 2761,10грн.

Зазначені платіжні доручення оплачені управлінням Державної казначейської служби України у Чернігівському районі лише 13.09.2013р. Позивач підтвердив надходження 13.09.2013р. 9332,62грн. За таких обставин предмет спору щодо стягнення 9332,62грн. заборгованості відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Разом з тим, відповідач є таким, що допустив прострочення виконання грошового обов'язку. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначає платіжне доручення як розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача. Відповідно до ст. 30 цього Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Тому вчасне оформлення платіжних доручень про перерахування коштів не може ототожнюватися з виконанням зобов'язання, яким є фактичне одержання оператором коштів за надані послуги.

Згідно з ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», п. 5.2. договору оператор нарахував до сплати відповідачеві 270,04грн. пені, з яких відповідачем сплачено 237,41грн. Позивач просить стягнути пеню в розмірі 32, 63грн., яка є різницею між нарахованою і сплаченою. Проте, з розрахунку пені, прикладеного до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.10.2013р.№ 11-14/530, вбачається, що пеня за прострочення оплати по рахунку за березень 2013р. нарахована як на прострочену суму до оплати за надані телекомунікаційні послуги в березні 2013р. (2980,24грн.), так і на включену заборгованість на дату укладення договору (5853,11грн.). Враховуючи, що: згідно з пунктом 8.1. договір набуває чинності з моменту підписання сторонами, договором не встановлено, що його умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення (ст. 631 ЦК України), нарахування пені на суму 5853,11 грн. з посиланням на договір від 26.02.2013р. є безпідставним. Окрім того, не вказано періодів виникнення заборгованості на суму 5853,11грн., з чого вона складається (основний борг, пеня тощо). Розмір пені, не включаючи нарахування на 5853,11грн., становить 138,08грн., яка на час звернення до суду вже сплачена відповідачем (платіжні доручення № 366 від 19.07.2013р., № 470 від 13.08.2013р., № 297 від 12.06.2013р., оплачені управлінням ДКСУ у Чернігівському районі 28.08.2013р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував до сплати відповідачеві 115,9грн. 3%річних. При цьому нарахування здійснено і на суму заборгованості на дату укладення договору (5853,11грн.), тому розмір 3%річних становить 60,32грн.

Також позивачем нараховані інфляційні в розмірі 6,65грн. Проте за період травень-серпень 2013р. (період розрахунку позивача) становив 99,2999007%..

Відповідач не довів, що ним вжиті всі вичерпні заходи по недопущенню порушення зобов'язання, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності. Не є предметом спору питання, пов'язані із виконанням УДКСУ у Чернігівському районі платіжних доручень відповідача.

За таких обставин провадження у справі щодо стягнення 9332,62грн. боргу підлягає припиненню, з відповідача на користь позивача слід стягнути 60,32грн. 3%річних, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на останнього у повному обсязі.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державної фітосанітарної інспекції Чернігівської області (м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 41, код 38509957) на користь публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Чернігівської філії ПАТ „Укртелеком" (Чернігів, пр. Миру,28, код 01189425) 60,32грн. 3%річних, 1720,5грн. судового збору.

Провадження у справі щодо стягнення 9332,62грн. боргу припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення виготовлене 18.10.2013р.

Суддя С.І. Михайлюк