Рішення № 34201459, 15.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2013 р.Справа № 916/2267/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА"

до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця"

про стягнення 8791,30грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Невінчана Н.С., довіреність №05/юр від 15.05.2013р.;

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 24.09.13р. по справі було оголошено перерву до 15.10.13р. о 10:15., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 8791,30грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.13р. порушено провадження у справі №916/2267/13.

24.09.13р. відповідач надав до канцелярії господарського суду Одеської області клопотання (вх.№28562/13 від 24.09.2013р.), згідно якого зазначає, що в зв'язку з необхідністю витребувати додатково документи із структурних підрозділів Одеської залізниці і неможливістю надати письмовий відзив на позовну заяву просить суд відкласти розгляд справи та продовжити строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Надане судом клопотання розглянуто, в частині відкладення розгляду справи задоволено, а в частині продовження строку розгляду справи, відмовлено, у зв'язку з тим, що строк розгляду справи закінчується 27.10.2013р., а відповідно до ч.ч.1,3 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами та доп.) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Отже, підстави для продовження строку розгляду справи відсутні та суд дійшов висновку за можливе розглянути справу в двомісячний строк за наявними в матеріалах справи документами.

15.10.2013р. в судовому засіданні представник позивача надав клопотання(вх.№30847/13 від 15.10.13р.) про залучення до матеріалів справи копії рішення від 16.09.2013р. по справі №916/2260/13 та копії рішення від 16.09.2013р. по справі №916/2261/13, в якості наведення практики вирішення спорів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" та Державним підприємства "Одеська залізниця" щодо спорів стосовно стягнення вартості за нестачу вантажу.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

Відповідач у судове засідання 15.10.2013р. не з'явився, про підстави відсутності не повідомив, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином про місце та час судового засідання, про що свідчить особистий підпис на повідомленні про перерву.

Поряд з цим, 15.10.2013р. відповідач надав до канцелярії господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву (вх.№30796/13 від 15.10.2013р.), відповідно до якого Одеська залізниця проти позову заперечує та просить суд у позові відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відзиву ДП „Одеська залізниця" посилається на те, що відповідно до записів у залізничній накладній №4860912 завантаження вагону №67898163 проводилося засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вугілля перед відправленням вагону, без участі представника залізниці. В технічному відношенні, як зазначено акті №75 від 12.03.2013р., станції Знам'янка Одеської залізниці, вагон №67898163, справний, але не підготовлений для перевезення даного виду вантажу, а саме вугілля, що є порушенням ст. 31 Статуту залізниць України вантажовідправником. Вказаний факт також підтверджується актом загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №6502 від 12.03.2013р. „Інструкція по підготовці вантажних вагонів до перевезень" від 07.05.2002р., п.6.6.6., зазначає, що особливу увагу звертати на дотримання установлених розмірів конструктивних зазорів площини прилягання кришок люків до балок вагона, щоб запобігти присипанню вантажів дрібних фракцій. Кришки люків повинні закриватися щільно. Місцеві зазори між кришкою люка і площиною її прилягання допускаються не більше 5мм. В даному ж випадку, вантажовідправник цього не зробив що призвело до втрати вантажу в процесі перевезення. Також відповідача зазначає про те, що втрата вантажу можлива, вантажовідправник до навантаження вагону вугіллям щілини бачити міг, але заходів по його усуненню не зробив, що є порушенням ст. 31 Статуту залізниць України. Втрата вантажу виникає через його витікання (просипання) з причини нещільного прилягання люків до кузова вагона, це мало бути помічено відправником ще до початку навантаження, але відправник від навантаження не відмовився і ним не було вжито заходів спрямованих на усунення названих обставин та попередження втрати вантажу. Також відповідно до ст. 31, 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов. Згідно п. 6 „Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу": у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках маркується, розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

10.03.2013р. Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА") відправило на адресу вантажоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансінвестсервіс" (станція призначення - Чорноморська (експ. Для ТІС) Од) по залізничній накладній №48604912 в ПВ№67898163 вугілля антрацит.

13.03.2013р. на станції Знам'янка Одеської залізниці, на підставі актів загальної форми №6502 від 12.03.2013р. та №6508 від 12.03.2013р., у зв'язку з виявленням в вагоні №67898163 недостачі вантажу під час перевезення, згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України, було проведене комісійне переваження в цьому вагоні. В ході перевірки в спірному вагоні була виявлена недостача вантажу в розмірі 8200кг, у зв'язку з чим, згідно ст.129 Статуту залізниць України, було складено комерційний акт АА№023212/100 від 13.03.2013р.

У комерційному акті зазначено, що переваження вантажу в вагоні здійснювалось на підставі актів загальної форми у зв'язку з виявленням у вагоні ознак недостачі вантажу - над 1, 2 люками воронкоподібне заглиблення довжиною 2500мм, каток не застосовувався.

Відповідно до переуступочного напису зробленого директором ТОВ „Трансінвестсервіс" та головним бухгалтером ТОВ „Трансінвестсервіс", та скріпленого печаткою вантажоодержувача на залізничній накладній №4860491 від 10.03.2013р. ТОВ „Трансінвестсервіс" передав право на пред'явлення претензій та позовів Товариству з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА".

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що перед відправкою вантажу в пункт призначення станція Чорноморська Одеської залізниці вагон був завантажений засобами вантажовідправника, маркован вапном жовтого кольору, завантажено нижче рівня бортів, висота завантаження відмічена барвами з внутрішнього боку вагону. Проте, 13.03.2013р. на станції Знам'янка Одеської залізниці на підставі актів загальної форми №6502 від 12.03.2013р. та №6508 від 12.03.2013р. було складено комерційний акт АА№023212/100, з якого вбачається, що на поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення за ходом поїзда над 1, 2 люками довжиною 2500мм, шириною на всю ширину вагону, глибиною до пола, просипання вантажу відсутнє, маються старі сліди просипання вантажу, щілини між кришками 1, 2 люків і поперечними балками зліва за ходом поїзда шириною 40 мм, на всю довжину кришок люків, закладені дошками і паклею. В Вагоні глухі торцеві стінки, інші люка щільно закриті. Каток не застосовувався, зважування вагону здійснювалось 13.03.2013р. на 150 тонних вагонних вагах ст. Знам'янка Одеської залізниці (держповірка вагів 09.11.2012р.). При зважуванні виявилось брутто 84400кг, тара з документа 22400кг, нетто 62000кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 8200кг, зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась, наростаючий вантаж в вагоні вміститись міг.

З урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто нестача вугілля в піввагоні №67898163 складає 8,2 тонни вугілля.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" вартість однієї тони вугілля, який було відправлено за залізничною накладною складала 1293,60 грн. з ПДВ.

Отже, відповідно до розрахунку вартості нестачі, який здійснений позивачем, з урахуванням норми недостачі, згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вартість нестачі становить 8791,30грн., виходячи із вартості вугілля антрациту марки АМ 1293,60грн. за 1 тону.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вугілля антрациту марки АМ у сумі 8791,30грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна - є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно залізничної накладної №48604912 маса вантажу у вагоні №67898163 прийнятого до перевезення залізницею, становила 70200кг.

За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд, дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем за нестачу вантажу у вагоні №67898163 повинна покладатись на Державне підприємство "Одеська залізниця", як перевізника вантажу, з огляду на наступне.

З комерційного акту серії АА №023212/100 від 13.03.2013р. вбачається, що відправником було завантажено вантаж вугілля антрацит марки АМ, а на момент огляду вагону виявлено, що на поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення за ходом поїзда над 1, 2 люками довжиною 2500мм, шириною на всю ширину вагону, глибиною до пола, просипання вантажу відсутнє, маються старі сліди просипання вантажу, щілини між кришками 1, 2 люків і поперечними балками зліва за ходом поїзда шириною 40 мм, на всю довжину кришок люків, закладені дошками і паклею. В Вагоні глухі торцеві стінки, інші люка щільно закриті. Каток не застосовувався, що свідчить про навмисне вилучення вантажу в процесі перевезення.

В свою чергу, ДП "Одеська залізниця" не довела суду належними доказами, що нестача у вагоні №67898163 виникла з незалежних від неї причин. Звідси, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на ДП "Одеська залізниця" у розмірі 8791,30грн., обов'язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час його перевезення.

На думку суду обставини, які встановлені в комерційному акті АА №023212/100 від 13.03.2013р. свідчать про доступ до вантажу, що в свою чергу, призвело до незбереження вантажу при його перевезенні та відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на Одеську залізницю.

В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За таких умов, суд вбачає вину Державного підприємства "Одеська залізниця" у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують докази наявні в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, розрахунок вартості недостачі вантажу, наданий позивачем до матеріалів справи, здійснений ним загалом правомірно та обґрунтовано, у зв'язку з чим, суд, приймає його до уваги та погоджується з розрахунком позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" та визначенням вартості нестачі вантажу у розмірі 8791,30грн.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позов, оскільки зазначені твердження спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 8791,30грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "НАГОЛЬЧАНСЬКА" (94638, Луганська обл., м. Антрацит, пос Дубовськой, вул.Гагаріна, 51, код ЄДРПОУ 00179648, т/р 260073100773701, філія АБ „Південний", м. Луганськ, МФО 304999) вартість нестачі вантажу у розмірі 8791(вісім тисяч сімсот дев'яносто одну)грн.30коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.10.2013р.

Суддя Гут С.Ф.