Рішення № 34201179, 16.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18058/13 16.10.13

За позовом Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка"

до Фізичної особи-підприємця Поліщук Ярослава Валентиновича

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про стягнення 5 855,93 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Шевель І.П. - представник за довіреністю б/н від 27.12.12 р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: Коваленко Ю.І. - представник за довіреністю № 34 від 23.09.13

В судовому засіданні 16.10.13. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Поліщука Ярослава Валентиновича про стягнення 5 855,93 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3162 від 26.05.2006.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належно виконує свої обов'язки в частині внесення плати балансоутримувачу за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3162 від 26.05.2006, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 5 855,93 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2013 порушено провадження у справі № 910/18058/13, розгляд справи призначено на 16.10.2013 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

У судове засідання, призначене на 16.10.13, з'явилися представники позивача та третьої особи.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав документи для долучення до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи надав письмові пояснення по суті спору, що залучені до матеріалів справи.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 02098 м. Київ, вул. Шумського, 4 А, кв. 98, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

26.05.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Поліщуком Ярославом Валентиновичем (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3162 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 92,0 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, корпус № 6 (частина 1-го поверху), що перебуває на балансі Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення аптеки.

Згідно п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2006 року - 2303,58 грн. Оренда плата за перший місяць оренди - травень 2006 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2006 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.3. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 5.2 Договору визначено обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

На виконання умов договору сторонами 26.05.2006 р. було підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого РВ ФДМУ передало, а відповідач прийняв в користування нерухоме майно загальною площею 92,00 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1.

30.01.2007 р. між орендарем та орендодавцем укладено Додатковий договір № 2 про внесення змін до договору оренди № 3162 від 26.05.06, згідно п. 2 якого сторони дійшли згоди викласти абзац 1 п. 3.1 в наступній редакції « 3.1. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і становить без ПДВ за перший базовий місяць розрахунку - січень 2007р. - 2010,80 грн.».

Відповідно до додаткового договору № 03 до договору оренди нерухомого майна № 3162 від 26.05.06 сторони дійшли згоди встановити строк дії договору з 02.07.07 по 02.06.10.

30.11.10 відповідач за актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна повернув орендодавцеві нерухоме майно загальною площею 92,0 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 1, корпус 6 (частина 1-го поверху).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 26.05.2006 р., акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 3.11.2010 р., довідка позивача про наявність боргу у відповідача перед позивачем станом на 15.10.2013 р., за підписом в.о. генерального директора підприємства та головного бухгалтера) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 5 855,93 грн., яка утворилась за період дії договору, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.3 договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Позивач звертався до відповідача листами від 21.01.2013 р. № 35 та від 20.08.2013 р. № 286 в яких просив погасити існуючу заборгованість.

Факт наявності суми основної заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 5 855,93 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Поліщук Ярослава Валентиновича (02098 м. Київ, вул. Шумського, буд. 4-А, кв. 94, ідентифікаційний код 2824300451) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1, ідентифікаційний код 22928085) заборгованість з орендної плати у розмірі 5 855 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судових витрат.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.2013 року.

Суддя Пукшин Л.Г.