Ухвала суду № 34201084, 18.10.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 жовтня 2013 року № 912/1626/13

Суддя господарського суду Кіровоградської області Коваленко Н.М., розглянувши матеріали за позовною заявою Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк", м. Київ, вул. Драгомирова, 2, оф. 1,

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Телеком", 27507, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, 4,

2. товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлика Морозова, 3,

про визнання результатів торгів від 23.03.2012 року та від 24.05.2012 року по продажу майна банкрута - ТОВ "Олімп-Телеком", визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна банкрута в межах провадження у справі № 2/66

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Телеком" (далі - ТОВ "Олімп-Телеком"), 27507, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, 4,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з вимогами визнати результати торгів від 23.03.2012 року по продажу майна банкрута - ТОВ "Олімп - Телеком": нежитлової будівлі технологічного корпусу № 23б, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, 4б, недійсним; визнати результати аукціону від 24 травня 2012 року з продажу майна банкрута ТОВ "Олімп - Телеком": лінії з виробництва металопластикових труб в монтажі LSG6545-16-32 (22 складові) недійсними; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі технологічного корпусу № 23б, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська, 4б, за ціною 110 000,00 грн. без ПДВ, укладений між ТОВ "Олімп - Телеком" та ТОВ Спільне Українсько - Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест"; визнати недійсним договір купівлі-продажу лінії з виробництва металопластикових труб в монтажі LSG6545-16-32 (22 складові), за ціною 8 800,00 грн. без ПДВ, укладений між ТОВ "Олімп - Телеком" та ТОВ Спільне Українсько - Польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест".

Вимоги позивача, зокрема, ґрунтуються на ст. 91-95 ГПК України, ст. ст. 16, 25, 29, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без зазначення редакції такого закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. За ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Стаття 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) визначає право ліквідатора з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подати до господарського суду заяву про визнання недійсними угод боржника.

Стаття 12 ГПК України визначає, що господарським судам, зокрема, підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Стаття 54, 57 ГПК України визначають, форму, зміст позовної заяви, а також перелік документів, що додаються до позовної заяви.

При цьому ст. 58 ГПК України визначає, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Так, відповідно до ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Пунктом 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Окрім того, п. 2.11 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року встановлює, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення до господарського суду з позовною заявою немайного характеру сплачується судовий збір у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому із заяв про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі банкрутство сплачується судовий збір у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, остання містить вимоги немайнового характеру, які позивачем об'єднані в одній заяві.

Оскільки в одній заяві об'єднано декілька вимог немайнового характеру, то судовий збір підлягає сплаті окремо з кожної з таких вимог.

Натомість, заявником до поданої позовної заяви додано платіжне доручення № 547 від 25.09.2013 року про сплату судового збору в сумі 1 147, 00 грн., тобто, як за одну вимогу немайнового характеру, що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Оскільки судовий збір у встановленому Законом розмірі за звернення до суду з іншими вимогами заявником не сплачений.

Пункт 4 частини 1 статті 63 ГПК України визначає, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Окремо судом приймається до уваги, що ст. 16 Цивільного кодексу України, як один з способів захисту цивільних прав та інтересів визначає визнання правочину недійсним.

Стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) визначає підстави та наслідки визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника у межах провадження у справі про банкрутство.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить спеціальних вимог до заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника, а тому до них застосовуються загальні правила встановлені зазначеним Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За таких обставин, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на ту обставину, що з 19.01.2013 року набрала чинності нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Підвідомчість суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, усіх майнових спорів з вимогами до боржника визначена ст. 10 зазначеної редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з абз. 1 п. 1-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року № 4212-VI положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено після набрання чинності цим Законом.

У зв'язку з набранням чинності нової редакції Закону Вищий господарський суд України 28.03.2013 року, для врахування у розгляді справ про банкрутство, видав Інформаційний лист №01-06/606/2013.

Відповідно до п. 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212- VІ) положення Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013 року. Наведене стосується й вирішення спорів, зазначених у частині четвертій статті 10, статті 20 та частині восьмій статті 23 Закону.

При цьому абзац 2 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" виключено на підставі Постанови Вищого господарського суду № 3 від 16.01.2013 року.

Відповідно, положення зазначених статей Закону не можуть бути застосовані до розгляду спорів, де відповідачем є боржник, стосовного якого порушено справу про банкрутство до 19.01.2013 року.

Згідно п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви.

Отже, судовий збір в сумі 1147, 00 грн., сплачений згідно з платіжним доручення № 547 від 25.09.2013 року, підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ч. 4 ст. 10, розділом Х Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній з 19.01.2013 року), ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 12, 54, 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву № 2016 від 11.10.2013 року та додані до неї документи повернути без розгляду Акціонерному комерційному банку "Східно-Європейський банк".

Повернути з Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Кіровоград, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ідентифікаційний код: 38037409, рахунок: 31211206783002, код: 22030001) Акціонерному комерційному банку "Східно-Європейський банк" (м. Київ, вул. Драгомирова, 2, оф. 1, ідент. код 19364130) 1 147, 00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 547 від 25.09.2013 року, яке повертається заявнику.

Примірники цієї ухвали направити всім кредиторам, включеним до реєстру вимог кредиторів (п. 1 ухвали від 10.02.2010 року), кредитору - АКБ "Східно-Європейський банк" (за адресою: 01103, м. Київ 103, вул. Драгомирова, 2, оф. 1), ліквідатору - арбітражному керуючому Ткаченко Н.В., банкруту, ТОВ Українсько-польському підприємству "Ай.Ті.Джі-Інвест" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлика Морозова, 3 - для відома).

Суддя Н.М. Коваленко