Рішення № 34201034, 14.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15312/13 14.10.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інкомсервіс"

про стягнення 49 740,97 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Кравчик С.М. - представник за довіреністю

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інкомсервіс" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1541455 від 27.10.2005 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір) на виконання умов якого позивач поставив відповідачу теплову енергію, однак відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім за період з 01.01.2013 по 01.07.2013 рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 46 584,94 грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за отриману теплову енергію, позивач нарахував 2 598,05 грн. пені, 33,01 грн. збитків від інфляції, 524,97 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 року порушено провадження по справі № 910/15312/13, розгляд справи призначено на 23.09.2013 року.

В судове засідання 23.09.2013 року з`явився представник позивача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково, подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 року продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 14.10.2013 року.

В судовому засіданні 14.10.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою відповідача, що свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 26.09.2013 року.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважаються врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.10.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, 27.10.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як енергопостачальною організацією, та відповідачем - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Інкомсервіс» було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1541455 (далі Договір).

Згідно із п.п.1.1, 2.2.1, 2.3.1 вказаної угоди предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором. Постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору. Споживач, в свою чергу, зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Також сторонами договору № 1541455 від 27.10.2005 р. було погоджено:

- обсяги постачання теплової енергії (додаток № 2);

- тарифи на теплову енергію (додаток № 3);

- порядок розрахунків за теплову енергію (додаток № 4), відповідно до якого сторонами визначено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Виходячи зі змісту звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, підписаного позивачем та відповідачем відповідно до договору № 1541455 від 27.10.2005 р., сторони погодили постачання теплової енергії до об'єкту ОСББ «Інкомсервіс» за адресою: вул. Народного ополчення, 7.

Відповідно до п. 8.1 договору № 1541455 від 27.10.2005 р. договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2005р. При цьому, п.8.4 угоди передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, а також враховуючи пояснення позивача, які були надані у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою є чинними на теперішній час.

За умовами договору № 1541455 від 27.10.2005 р. позивачем за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 98 107,07 грн. Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку споживання теплової енергії за спірний період, копії яких надані до матеріалів справи.

Доводів, які б спростовували правильність визначення позивачем обсягу поставленої теплової енергії та її вартості відповідачем не наведено, внаслідок чого суд приймає зазначений вище розрахунок позивача як достовірний.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої теплової енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Київенерго» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості в сумі 46 584,94 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.2.3.2 договору № 1541455 від 27.10.2005 р. споживач зобов'язався, зокрема, виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку 4.

Одночасно, за змістом додатку 4 до вказаної угоди відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати в районному відділі теплозбуту №1 за адресою: вул.Жилянська, буд.63, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №311981 від 01.10.2003р. зобов'язання у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за отриману теплову енергію на загальну суму 46 584,94 грн.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що після подачі позову, відповідач сплатив частину заборгованості в розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію за період з липня 2013р. по вересень 2013 р. та поясненнями представника позивача.

Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 20 000,00 грн., відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання у розмірі 20 000,00, у зв'язку з чим з урахуванням пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд вважає за необхідне припинити провадження в цій частині згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у ОСББ «Інкомсервіс» на час розгляду даної справи заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді становить суму у розмірі 26 584,94 грн.

Крім суми основного боргу, у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором на постачання теплової енергії, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 524,97 грн., інфляційні втрати в сумі 33,01 грн. та пеню в сумі 2 598,05 грн. за період з січня 2013 р. по червень 2013 р.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п. 7 додатку № 4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних є такими, що заявлені правомірно.

За висновками суду, розрахунок суми пені, трьох відсотків річних та інфляційних є арифметично вірним та таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача, оскільки заборгованість в сумі 20 000,00 грн. була сплачена останнім після звернення позивача з указаним позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інкомсервіс" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7, ідентифікаційний код 33343125) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основний борг в сумі 26 584 (двадцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн.. 94 коп., пеню в сумі 2 598 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 05 коп., 3% річних в сумі 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн. 97 коп., інфляційні втрати в сумі 33 (тридцять три) грн. 01 коп. та судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

4. В частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інкомсервіс" заборгованості в сумі 20 000,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.2013.

Суддя О. А. Грєхова