Рішення № 34200711, 15.10.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

15.10.2013 Справа №5002-28/ 4536-2012За позовом Заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Севастополь в інтересах держави в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська, м. Севастополь.

до відповідача Приватного підприємства «Артек-Союз», м. Сімферополь.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Військова частина А0235, м. Севастополь.

про стягнення 101 091,58 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури - Абдуллаєв Х.К., витяг з наказу № 48к від 30.09.2013.

Від позивача - Кравець О.М., довіреність від 28.01.2013, представник.

Від відповідача - Кордончик О.В., довіреність від 28.05.2013, представник, Теплицький М.І., довіреність від 28.05.2013, представник.

Від третьої особи - не з'явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Заступник Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «Артек-Союз» про стягнення шкоди у розмірі 101 091,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки у зв'язку з визнанням недійсним договору № 67 від 03.04.2007 р, відповідач є особою, яка набула спірне майно (електроенергію) без достатньої правової підстави, і зобов'язаний сплатити його вартість позивачу, так як повернути це майно позивачу не можливо.

Ухвалою від 04.03.2013 р. суд призначив по справі експертизу та зупинив провадження у справі.

Ухвалою від 15.10.2013 суд поновив провадження по справі.

Представник позивача у поясненнях від 15.10.2013 зазначив, що висновок експерта для господарського суду є необов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами встановленими статтею 43 ГПК України. Позивач вважає, що посилання судового експерта у висновку на договір № 67від 03.04.2007 р. про надання послуг по забезпеченню відповідача електроенергією є необґрунтованим. Крім того, є необґрунтованим посилання експерта на додаткову угоду № 13 від 20.10.2011 до вказаного договору.

Крім того, позивач усно пояснив, що предметом позову є стягнення вартості електричної енергії, отриманої відповідачем без достатньої правової підстави.

Відповідач визнав позовні вимоги в сумі 32 883,35 грн., згідно з висновком експертизи № 59/393-2013 та просить витрати по експертизі розподілити пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України та строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд -

встановив:

03 квітня 2007 року між Військовою частиною А0235 (Виконавець), Приватним підприємством «Артек - Союз» (Замовник) та Севастопольською квартирно-експлуатаційної частини морська (Отримувач) був укладений договір № 67 про надання послуг по забезпеченню електроенергією (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених даним договором замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по забезпеченню електроенергією з «Розрахунком витрат електроенергії на один календарний рік», згідно показників приладів обліку.

Плата по наданню послуг згідно п. 1.1 проводиться замовником на розрахунковий рахунок отримувача за фактично спожиту електроенергію на підставі рахунків виписаних отримувачем, який відновлює лімітну статтю КЕКВ-1163 «Виконавець» (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору визначено, що замовник здійснює оплату за наданні послуги згідно п. 1.1 договору на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку отримувача.

Відповідно до п. 3.2.7 договору замовник 25 числа кожного місяця повинен отримувати у бухгалтерії отримувача рахунки для оплати за спожиту послугу (якщо 25 число випадає на неробочий день отримувати в наступний робочий день).

Розділом 7 договору визначено, що для оплати за спожиту послугу, згідно п. 1.1 договору, рахується період з 25 календарного числа попереднього розрахункового місяця до 1 календарного числа поточного місяця. Рахунок-акт за наданні послуги складається отримувачем на підставі наданої виконавцем та узгодженої замовником довідки про фактично спожиту електроенергії і направляється замовнику через представника або поштою. Замовник проводить 100 % оплату за спожиту електроенергію на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання рахунку.

20 жовтня 2011 року між Військовою частиною А0235 (Виконавець), Приватним підприємством «Артек - Союз» (Замовник) та Севастопольською квартирно-експлуатаційної частини морська (Отримувач) була укладена додаткова угода № 13 (а.с. 65).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за надані послуги були виставлені рахунки, а саме: рахунок - акт виконаних робіт № 549 від 22.09.2011 р. на суму 11 646,73 грн.; рахунок - акт виконаних робіт № 618 від 19.10.2011 р. на суму 10 822,72 грн.; рахунок - акт виконаних робіт № 29 від 05.01.2012 р. на суму 13 670,74 грн.; рахунок - акт виконаних робіт № 71 від 10.01.2012 р. на суму 15 584,83 грн.; рахунок - акт виконаних робіт № 115 від 03.02.2012 р. на суму 16 049,00 грн.; рахунок - акт виконаних робіт № 187 від 05.03.2012 р. на суму 16 481,87 грн. та рахунок - акт виконаних робіт № 239 від 18.04.2012 на суму 16 835,69 грн. (а.с.11-17), всього на суму 101 091,58 грн.

Проте, у порушення зобов'язань за договором відповідач не сплатив кошти за надані послуги, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість у розмірі 101 091,58 грн.

Позивачем на адресу відповідача булат направлена претензія № 9/16-1647 від 29.05.2012 р. (а. с. 20-21) з вимогою оплатити наявну заборгованість. Проте, дана претензія відповідачем залишена без відповіді, а борг не оплаченим.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2011 року у справі № 5002-21/3634-2011 позов задоволено, з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морська стягнуто 47 075,38 грн. заборгованості за договором № 67 від 03.04.2007 р.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року апеляційну скаргу ПП "Артек-Союз" задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним договір про надання послуг із забезпечення електроенергією №67 від 03.04.2007 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2012 р. у справі № 5002-21/3634-2011, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року у справі №5002-21/3634-2011 в частині скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим та відмови в задоволенні позову скасовано, в цій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.10.2011 року залишено без змін. В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2012 року у справі №5002-21/3634-2011 залишено без змін.

Вищий господарський суд України у постанові від 25.04.2012 р. у справі № 5002-21/3634-2011 зазначив: «Оскільки, в даному випадку підстава, на якій було набуте відповідачем спірне майно (електроенергія) відпала внаслідок недійсності договору, то, відповідач в силу приписів ст. 1212 ЦК України, є особою, яка набула спірне майно без достатньої правової підстави, і зобов'язаний сплатити його вартість позивачу, так як повернути це майно позивачу не можливо.

На підставі наведених норм права та з врахуванням того, що договір №67 від 03.04.2007 року є недійсним з моменту його укладення, судова колегія дійшла висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 47 075,38 грн. вартості спожитої та неоплаченої електроенергії є правомірними, а тому, у суду апеляційної інстанції не було правових підстав відмовляти в стягненні цих сум та скасовувати рішення місцевого господарського суду».

З посиланням на вказану постанову прокурор обґрунтовує позовні вимоги нормою ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема: повернення виконаного за недійсним правочином.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідач проти суми заборгованості у розмірі 101 091,58 грн. заперечував, у зв'язку з тим, що він частково погасив заборгованість та можливо вказана в позові сума частково утворилася в період дії іншого договору.

Ухвалою від 04.03.2013 суд призначив по справі економічну експертизу, проведення якої доручив судовому експерту Кострубі Анастасії Сергіївні, на вирішення експерта поставлено наступне питання:

Чи підтверджується документально заборгованість відповідача - Приватного підприємства «Артек-Союз» перед Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морська, якщо підтверджується, то в якій сумі та за який період?

Відповідно до висновку експерта № 59/393-2013 від 19.09.2013 р. за наданими документами бухгалтерського обліку Приватного підприємства «Артек - Союз» заборгованість за договором № 67 від 03.04.2007 та додаткової угоди до нього № 13 від 20.10.2011 перед Севастопольською квартирно - експлуатаційною частиною морська станом на дату подачі позову 20.05.2012 складає 32 889,35 грн. у зв'язку з тим, що на дослідження не надані документи від Севастопольської квартирно - експлуатаційною частиною морська, в якій сумі відображена заборгованість приватного підприємства «Артек - Союз» по договору № 67 від 03.04.2007 та додаткової угоди до нього № 13 від 20.10.2011 у бухгалтерському обліку Севастопольської квартирно - експлуатаційною частиною морська, встановити не надається можливим (а.с. 139-152).

Позивач проти висновку експертизи заперечує, оскільки вважає, що посилання судового експерта у висновку на договір № 67 від 03.04.2007 р. про надання послуг по забезпеченню відповідача електроенергією є необґрунтованим. Крім того, є необґрунтованим посилання експерта на додаткову угоду № 13 від 20.10.2011 до вказаного договору.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Стаття 34 ГПК України, передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

При проведенні експертизи, експертом застосовувалися методи документальної перевірки та зіставлення до методики за реєстраційним кодом 11.0.08 «Методики, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово - економічних експертиз», експертизу проводив судовий експерт Коструба Анастасія Сергіївна, яка має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій» стаж експертної роботи з 2011 року, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 1525 від 30.09.2011.

Дослідивши експертний висновок, суд приймає його як належний та допустимий доказ у даній справі, у зв'язку з відсутністю підстав для його відхилення.

Відносно доводів позивача про відсутність у нього оригіналу додаткової угоди № 13 від 20.10.2011 до договору № 67 від 03.04.2007, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 36 Господарського кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В матеріалах справи знаходить належним чином засвідчена, відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, копія додаткової угоди № 13 від 20.10.2011 до договору № 67 від 03.04.2007, що у свою чергу спростовує доводи позивача про необґрунтоване посилання на цю додаткову угоду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 32 889,35 грн., яка не заперечується відповідачем та підтверджується судовою експертизою.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору та витрат за проведення експертизи суд покладає на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (код ЄДРПО України 30741489) на користь Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська (код ЄДРПО України 22992545) вартість спожитої та неоплаченої електроенергії в сумі 32 889,35 грн. та судовий збір у розмірі 657,79 грн.

3. В частині позовних вимог про стягнення 68 202,23 грн. - у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська (код ЄДРПО України 22992545) на користь Приватного підприємства «Артек-Союз» (код ЄДРПО України 30741489) витрати у розмірі 4 148,20 грн. за проведення експертизи.

5. Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська (код ЄДРПО України 22992545) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 364,04 грн.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 15.10.2013р.

Повне рішення складено - 18.10.2013р.

Суддя С.О. Лукачов