Рішення № 34197535, 16.10.2013, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/2944/13-ц

Номер провадження 2/229/720/2013

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого-судді Гонтар А.Л.

при секретареві Костенко В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бикової М.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Дружківського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк '"Приватбанк" про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарного стягнення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 17 липня 2013 р. звернулася до Дружківського міського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційний банк '"Приватбанк" про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарного стягнення.

В позовній заяві позивачка вказала, що з 05 травня 2005 року вона працює у ПАТ КБ "Приватбанк" на посаді спеціаліста по обслуговуванню клієнтов у Дружківському відділенні Краматорської філії Приватбанку. Наказом № ZAKL-2013/1-6640518 (6640607) від 09 квітня 2013 року її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання у строк наданого завдання та з метою посилення виконавчої дисциплини. На підставі цього наказу вона була позбавлена преміі.

Позивачка вважає даний наказ незаконним з наступних підстав.

Так підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності стало те, що 27 лютого 2013 року вона не вийшла на роботу, зазделегідь не попередивши керівника. Але це не відповідає дійсності, оскільки вона 27 лютого 2013 року була викликана судовою повісткою до Донецького апеляційного суду. На прикінці робочого дня 26 лютого 2013 року вона попередила керівника відділення про відсутність 27 лютого 2013 року на роботі, про що зробила відповідний запис в "органайзере". По прибіттю з місця Донецьку, вона надала керівництву виправдувальний документ відсутності на робочому місті.

Щодо другого вказаного у наказі випадку, він також не відповідає суті. В грудні 2012 року до неї було доведено персональний графік роботи, закріплений наказом по Краматорському філіалу, а саме: 2 години на день, з 08.30 год. до 10.30 год. Тому відсутність її на нараді за 30 хвилин до початку робочого часу не може бути визнано, як порушення трудової дисциплини.

Крім того, дисциплінарне стягнення було застосовано до неї після спливу місячного строку для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ № ZAKL-2013/1-6640518 (6640607) від 09 квітня 2013 року, а також просить стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Позивачка ОСОБА_1 з'явилась у судове засідання свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та пояснила, що вважає наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності незаконним та не обгрунтованим, просить скасувати наказ та стягнути на її користь моральну шкоду у сумі 5000 гривень.

Представник відповідача Бикова М.А. з'явилися у судове засідання, позовні вимоги не визнали та пояснили, що наказом № ZAKL-2013/1-6640518 (6640607) від 09 квітня 2013 року до позивачки було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Підставою для застосування стягнення стало вчинення дисциплінарного проступку, який полягав у невиконанні працівникоми трудових обов"язків.

Конкретними порушеннями трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 стали: невиконання нормативу фінансової культури, передбаченого внутрішніми банківськими документами та завданням безпосерднього керівника, так ОСОБА_1 було поставлено завдання на 28 січня 2013 року та на 31 січня 2013 року - виконати обов"язковий норматив з фінансової культури за січень 2013 року, проте працівником не було внесено звіт про виконання завдання і не було надано поясненя щодо причин невиконання; невихід на роботу 27 лютого 2013 року без попереднього повідомлення працівника; неявка на планову нараду 29 січня 2013 року проведення якої, передбачено наказом № СП-2012-6730506 від 24 травня 2012 року, згідно якого затверджено порядок проведення тижневих планових нарад у відділеннях: щовівторка, за 30 хвилин до відкриття відділення тривалістю 15 хвл. 26 лютого 2013 року на вимогу керівника ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення про причину відсутності на нараді, про що було складено відповідний акт. Ввважає, що трудове законодавство порушено не було та позивачку обгрунтовано притягнуто до дисципліарної відповідальності. Просить у задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

Заслухавши сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 з 05 травня 2005 року працює у ПАТ КБ "Приватбанк" на посаді спеціаліста по обслуговуванню клієнтів , що підтверджується трудовим договором № 660

09 квітня 2013 року на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення за порушення трудової та виконавчої дисципліни, що підтверджується наказом № ZAKL-2013/1-6640518 (6640607) (а.с.4)

Підставою для притягнення позивачки до дисциплінарного стягнення стало наступне.

Невиконання нормативу фінансової культури та завдання безпосерднього керівника, яке ОСОБА_1 було поставлено на 28 січня 2013 року та на 31 січня 2013 року; невихід ОСОБА_1 на роботу 27 лютого 2013 року без попереднього повідомлення працівника; неявка позивачки на планову нараду 29 січня 2013 року.

Згідно ст. 139 КЗпП України працівник зобов'язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Отже, трудовою дисципліною передбачено не тільки додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, а й своєчасне і точне виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, додержання технологічної дисципліни.

Зі змісту трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та адміністрацією ПАТ КБ "Приватбанк", убачається, що позивач зобов'язувалася добросовісно виконувати свої трудові обов"язки, виконувати вимоги "Правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників ПриватБанку", підтримувати та удосконалювати свій професійний рівень відповідно до виконуваної роботи, при неможливості виконання яких-либо функцій, завдань, негайно доводить до безпосереднього керівника у письмовому вигляді.

Відповідно п.7 Кодекса Корпоративної етики співробітників ПАО КБ "Приватбанку" для забезпечення ефективних внутрішних комунікацій, відлучуючись з офісу обов"язково повідомляємо керівника, де ідемо і коли (приблизно) повернемось. Якщо є можливість, залишаємо номер телефону, по якому можливо буде зв"язатися у випадку необхідності.

Із поясненнь представника відповідача у судовому засіданні, вибачається, що ОСОБА_1 було поставлено завдання на 28 січня 2013 року та на 31 січня 2013 року - виконати обов"язковий норматив з фінансової культури за січень 2013 року, проте працівником не було внесено звіт про виконання завдання і не було надано поясненя щодо причин невиконання.

Позивачка заперечує щодо наданих доводів, посилаючись на те, що їй не були встановлені строки завдання.

Відповідно до роздруку електроної системи контролю ОСОБА_1 29 січня 2013 року було надано завдання "Нарада співробітників. Планова щотижнева нарада співробітників". 31 січня 2013 року ОСОБА_1 надано завдання: виконати обов"язковий норматив по фінансової культурі за 2012 р.(липень-грудень 2012р.); підключити у січні 2012 р. до послуг "Регулярні платежі" шість активних клієнтів. Завдання значаться як невиконані та прийнято рішення покарати (а.с.37-38).

Таким чином, судом встановлено, що позивачка дійсно 29 та 31 січня 2013 року не виконала завдання, яке їй було надано керівництвом.

Представник відповідача пояснила у судовому засіданні, що 29 січня 2013 року позивачка нез"явиалсь на планову нараду проведення якої, передбачено наказом № СП-2012-6730506 від 24 травня 2012 року, згідно якого затверджено порядок проведення тижневих планових нарад у відділеннях: щовівторка, за 30 хвилин до відкриття відділення тривалістю 15 хвл. 26 лютого 2013 року на вимогу керівника ОСОБА_1 відмовилась надати пояснення про причину відсутності на нараді, про що було складено відповідний акт.

Згідно наказу № СП-2012-6730506 від 24 травня 2012 року ПАТ КБ "Приватбанку" щовівтора за 30 хвл. до відкриття відділення проводити нараду (а.с.42).

Як пояснила позивачка у судовому засіданні, що нарада проводиться до початку робочого часу, її робочий час з 08.30 год до 10.30 год., тому те, що вона не з"явилась на 30 хвл. раніше початку робочого часу не може бути визнанно порушення трудової дисципліни.

Судом встановлено, та не спростовано представником відповідача, що позивачка працює з 08.30 год. до 10.30 хвл.

Відповідно до акту про відмову дати пояснення позивачкою, акт складено про те, що 26 лютого 2013 року о 08.25 хвл. ОСОБА_1 відмовилась від дачі поясненнь про причину запізення на нараду (а.с.43).

Таким чином, позивачку було наказано за те, що вона не з"явилась раніше на 30 хвл. до початку свого робочого часу.

Суд встановив, що ОСОБА_1 27 лютого 2013 року була відсутня на робочому місці протягом усього робочого дня.

Даний факт не спростовує сама позивачка.

Представник відповідача посилається на те, що позивачка 27 лютого 2013 року покинула місце роботи заздалегідь не попередив безпосереднього керівника.

Як вибачається із матеріалів справи 27 лютого 2013 року позивачка була судовою повісткою викликана до Донецького Апеляційного суду для участі в судовому засіданні для розгляду справи за її позовом до ПАТ КБ "Приватбанк", так само для участі у справі було викликано і представника відповідача (а.с.6). Таким чином, керівництву відповідача не могло бути невідомо, що позивачку на цей день викликано до суду.

Крім того, відповідно до запису в органайзере, позивач також повідомила безпосереднього керівника, про виклик її до суду на 27 люте 2013 року до Донецького Апелляційного суду (а.с.7).

Таки чином, суд вважає, що позивачка була відсутня 27 лютого 2013 року на роботі з поважних приични та заздалегідь керівництву відповідача було відомо про причини відсутності позивачки на роботі.

Відповідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника.

Згідно трудового договору ОСОБА_1 була прийнята на роботу директором Краматорської філіі ПАТ КБ "Приватбанк" і це входить до його компетенції і він же наклав стягнення на позивача, що підтверджується наказом № № ZAKL-2013/1-6640518 (6640607) від 09 квітня 2013 року (а.с.4-5)

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачка не виконала завдання 29 та 31 січня 2013 року і це було виявлено негайно, позивачка не вийшла на роботу 27 лютого 2913 року та не з"явилась на нараду 29 січня 2013 року, а наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності було видано 09 квітня 2013 року, тобто за межами місячного строку.

Таким чином, суд, вважає, що позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності після спливу строку, встановленного для застосування дисциплінарного стягнення, що є порушенням трудового законодавства.

Згідно зі ст. 149 КЗпП України встановлено певний порядок застосування дисциплінарних стягнень, а саме: до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Яу вибачається із матеріалів справи позивачці не було запропоновано надати пояснення щодо невиконання наданого завдання 29 та 31 січня 2013 року, 26 лютого 2013 року позивачка відмовилась надавати пояснення про неявку на нараду, 22 березня 2013 року позивачка надала пояснення щодо невиходу на роботу 27 лютого 2013 року (а.с.43)

Крім того, суд вважає, що при обрані виду стягнення позивачці та притягнення її до дисциплінарної відповідальності не було враховано ступінь тяжкості вчиненого нею.

Представник відповідача надала суду заяву з клопотанням про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що позивачкою пропущено трьох місячний строк для звернення за захистом своїх прав до суду (а.с.21).

Але, суд не може погодитись з даними доводами з наступних підстав.

Згідно ст.. 233 КЗпП працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позивачка була притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу від 09 квітня 2013 року.

Про порушення своїх прав вона узнала 09 квітня 2013 року, отримавши відповідний наказ.

Згідно реєстрації вхідної кореспонденції Дружківського міського суду позовна заява надійшла 17 липня 2013 року, але відповідно до штампу поштового відділення на конверті, позивачка надіслала позовну заяву 09 липня 2013 року, тобто в межах передбаченого законодавством строку (а.с.8).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженою їм особою робітнику проводиться у випадку, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втратам нормальних життєвих стосунків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації життя.

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст.. 237-1 КЗпП за наявності порушень прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодувати моральну (немайнову) шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскільки судом встановлено порушення відповідачем прав позивача, то суд, вважає, що вона має право на відшкодування моральної шкоди.

Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, вплив незаконного притягнення її до дисциплінарної відповідальності на її душевний стан, неможливість жити повноцінним життям, та стягує на відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. 10,11,58,59,60,84,86,88,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), на підставі ст. 139,147-1,148,149,237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк '"Приватбанк" про визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарного стягнення задовольнити.

Визнати незаконим наказ № ZAKL-2013/1-6640518 (6640607) від 09 квітня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк '"Приватбанк" ідентифікаційний код 14360570 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча гривен).

В інший частині позові відмовити. .

Рішення набирає законної сили: через 10 днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга, у разі подання апеляційної скарги, після розгляду її апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А.Л. Гонтар