Ухвала суду № 34196939, 14.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/791/2320/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Скорик С.А.

Категорія: 27 Доповідач: Склярська І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця 14 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого: Склярської І.В.

суддів: Слюсаренко О.В.

Вейтас І.В.

при секретарі: Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 31 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц - Україна" до ОСОБА_3, треті особи: приватне сільськогосподарське підприємство "Тонус", ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2008 року Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц - Україна" (надалі Банк) звернулось до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 07.03.2006 року між Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц - України» в особі Херсонської філії Приватному сільськогосподарському підприємству «Тонус» надано кредит в розмір 750 000,00 грн., строк повернення кредиту встановлено до 06.11.2006 року зі сплатою 22% річних. Додатковою угодою № 1 від 02.06.2006 року до Кредитного договору загальний ліміт заборгованості за кредитом встановлений 1 400 000,00 грн. Відповідно до договору про надання овердрафту № 06-03-06 від 03.03.2006 року ПСП «Тонус» наданий кредит у формі овердрафту, строк дії Договору встановлено до 03.03.2007 року. Додатковою угодою від 21.08.2006 року загальний ліміт овердрафту встановлено 2 000 000,00 грн., зі сплатою 22% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними між ним та ПСП "Тонус", ОСОБА_3, за договором іпотеки від 31 березня 2006 року, надала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: 82/100 частини домоволодіння, яке в цілому складається із двох жилих будинків -літ. "А", літ. "Б", гаражів літ. "В", "Г", огорожі №1,2,3 і розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки ПСП "Тонус" свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 15.01.2013 року має заборгованість в розмірі 8 771 730,57 грн., а саме: за кредитним договором № 07-03-06 від 07.03.2006 року: 1 400 000,00 грн. - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 1 967 864,67 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом; 248 247,72 грн. - пеня за неналежне виконання зобов'язань за період з 16.07.2012 року по 15.01.2013 року; за договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 06.03.2006 року: 1 998 560, 29 грн. - прострочена заборгованість за основною сумою кредиту; 2 803 132,13 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом; 353 925,76 грн. - пеня за неналежне виконання зобов'язань за період з 16.07.2012 року по 15.01.2013 року, після уточнення позовних вимог просив суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 07-03-06 від 07.03.2006 року, договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03.03.2006 року, звернути стягнення на предмет іпотеки: 82/100 частин домоволодіння, яке в цілому складається з двох житлових будинків - літ. «А» житловою площею 24,0 кв.м, загальною площею 62,8 кв.м., літ. «Б» житловою площею 62,2 кв.м., загальною площею 244,6 кв.м., гаражів літ «В», «Г» огорожі № 1,2,3 що знаходиться на земельній ділянці площею 774 кв.м. та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3 шляхом реалізації з прилюдних торгів та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги ПАТ «Банк Петрокоммерц -Україна» за кредитним договором № 07-03-06 від 07.03.2006 року та Договором про надання овердрафту № 06-03-06 від 03.03.2006 року у розмірі 8 771 730,57 грн.

Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 31 травня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, представник банку вважає рішення суду законним та обґрунтованим .

Треті особи в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що в силу ч.2 ст. 305 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, представника позивача, апелянта та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ст. 33 Закону України «Про іпотеку», а також з підстав дійсності договору іпотеки, за яким звертається стягнення та належності на праві власності спірного майна відповідачу.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 березня 2006 року між ОСОБА_3 та Банком був укладений договір іпотеки для забезпечення виконання підприємством ПСП «Тонус» боргових зобов'язань зі сплати кредитних коштів за договором від 07 березня 2006 року (т.1 а.с.16-17). Предметом іпотеки за укладеним договором є 82/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_3 на праві приватної власності. Боргові зобов'язання за кредитними правовідносинами позичальником не виконуються.

За апеляційною скаргою ОСОБА_3, рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 02.11.2009 року про визнання укладеним договору купівлі-продажу 82/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, укладеного між ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» та ОСОБА_6 та визнання за ОСОБА_6 права власності на зазначену частину домоволодіння, скасовано( т.1 а.с.264, 265-266, т.2 а.с.129).

До скасування зазначеного рішення суду ОСОБА_6 зареєстрував право власності на частину будинку, що є предметом іпотеки, в ХДБТІ (т.1 а.с.267).

Внаслідок скасування рішення суду втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають.

Виходячи з норми ст..2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація права власності - це не виникнення самого права, а визнання і підтвердження такого права. Реєстрація права власності є похідною від встановленого факту виникнення, переходу або припинення права.

Сам по собі факт наявності реєстрації права власності на частину будинку за ОСОБА_6 згідно рішення суду, яке в наступному було скасовано та втратилися ті правові наслідки, які з нього випливали, обмежує саме права ОСОБА_3, як власника, однак з урахуванням особливості та характеру спірних правовідносин такий факт не є підставою для відмови в зверненні стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, і сторонами визнається, що ОСОБА_6 втратив процесуальний інтерес до предмета іпотеки, залишивши після скасування рішення суду, свою позовну заяву про визнання укладеним договору купівлі-продажу укладеного між ним та Банком та визнання за ним права власності на 82/100 частин домоволодіння , без розгляду.

ОСОБА_3 за наявності судових рішень не використовує своє право на поновлення державної реєстрації права власності в установленому законом порядку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем по справі внаслідок продажі Банком предмету іпотеку ОСОБА_6, реєстрації останнім права власності в установленому законом порядку, яка не скасована і власником залишається ОСОБА_6, колегією суддів не приймаються до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки основне зобов'язання не виконано, ОСОБА_3 є власником та іпотекодавцем 82/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Незалучення судом першої інстанції до участі у справі ОСОБА_6, на думку колегії суддів, не призвели до неправильного вирішення спору, оскільки як вбачається з заяви Банку, обов'язок по сплаті коштів після державної реєстрації права власності ОСОБА_6 не виконав, права власності на 82/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 не набув, ОСОБА_3 не позбавлена права поновити реєстрацію свого права власності на вказану частину будинку.

Доводи апеляційної скарги про неправомірне стягнення з відповідача пені поза скороченого строку позовної давності, спростовуються матеріалами цивільної справи, з яких вбачається, що пеня нарахована в межах строку позовної давності, встановленого п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України (а.с. 137-139,141-148).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі і належних доказах, висновки суду першої інстанції не спростовують та підлягають відхиленню.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, ч.1 п.1 ст. 307, ст.ст.308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 31 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: