Рішення № 34196665, 15.10.2013, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1155/13-ц

Номер провадження 2/699/396/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2013 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Побережної Н.П.,

за участю - секретаря Могильної І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсунь - Шевченківського цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до ОСОБА_3,

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,

суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач предявив у суд даний позов і просить стягнути з відповідача виплачену суму страхового відшкодування у розмірі 12502,02 грн. в порядку регресу. Мотивуючи позовні вимоги тим, що 14.12.2012 року о 18 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Л. Толстого вул. Жилянська трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «MAZDA 3», державний номерний знак - АА 0641 НН під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Nissan QASHQAI», державний номерний знак СА 6522 АМ під керуванням ОСОБА_3 Постановою Голосіївського районного суду м. Києва №2601/24245/12 від 26.12.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України. ОСОБА_3 страхову компанію не повідомив у триденний термін про ДТП. Позивач на виконання умов Договору страхування в порядку регресу виплатив ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», в якій застрахований автомобіль «MAZDA 3», страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитку в розмірі 11 721 грн. 30 коп., а також виплатив власнику автомобіля «MAZDA 3» ТОВ «ОСОБА_5 ОСОБА_1» суму матеріального збитку у розмірі 780 грн. 72 коп., у зв'язку з тим, що останні за власні кошти зробили доплату на ТОВ «ОСОБА_6 Моторз», яке здійснювало відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля. В зв'язку з викладеним Позивач звернувся до суду про відшкодування ОСОБА_3В в прорядку регресу виплачених ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» і ТОВ «ОСОБА_5 ОСОБА_1» грошових коштів за страховим договором.

У суд представник позивача зявився, надав пояснення відповідно до матеріалів справи та вказав, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання зявився, проти позову заперечив, мотивуючи тим, що позивачем не обґрунтований розмір виплаченого страхового відшкодування та відповідач не був присутній при складанні звіту оцінки пошкодженого автомобіля.

Суд, зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення.

У суді встановлено, що 14.12.2012 року о 18 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Л. Толстого вул. Жилянська трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «MAZDA 3», державний номерний знак - АА 0641 НН під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Nissan QASHQAI», державний номерний знак СА 6522 АМ під керуванням ОСОБА_3 Причиною ДТП стало те, що відповідач порушив правила проїзду перехресть та вчинив зіткнення із автомобілям «MAZDA 3», чим порушив Правила дорожнього руху. Відповідно до фактів, викладених у довідці ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 14.12.2012 року застрахований автомобіль отримав такі механічні пошкодження: задні ліві двері, заднє ліве крило (а.с.8).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.12.2012 року (справа № 2601/24245/12) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу (а.с.24).

Власником автомобіля «MAZDA 3» є ТОВ «ОСОБА_5 ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ААЕ 011296 від 27.11.2012 року (а.с.16).

Автомобіль «MAZDA 3» був застрахований відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту №3015/290/000634 від 29.11.2012 року між ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ТОВ «ОСОБА_5 ОСОБА_1» (а.с.11-15), відповідно до умов якого ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «MAZDA 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

02.01.2013 року був складений звіт про незалежну оцінку №2059 (а.с.19-29), відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «MAZDA 3», в результаті його пошкодження складає 12612,32 грн. Відповідач був запрошений на проведення незалежної оцінки, але телеграма йому не була вручена. (а.с.19 зворотня сторона).

Відповідно до рахунку фактури, наданого ТОВ «ОСОБА_6 Моторз» від 24.12.2012 року вартість відновлювального ремонту становить 12502,02 грн.(а.с.31).

Згідно страхового акту №12782/К/П від 17.01.2013 року сума до виплати страхового відшкодування встановлена в розмірі 11721,30 грн., із розрахунку вартості відновлювального ремонту 12502,02 грн. за мінусом франшизи по ризику 780,72 грн. (а.с.30).

ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» сплатила ТОВ «ОСОБА_6 Моторз» 11721,30 грн., згідно платіжного доручення №26724 від 10 січня 2013 р. (а.с.31).

Оскільки, 19 вересня 2012 року між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» і ОСОБА_3 був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/8241742, відповідно до умов якого ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» зобов'язувалося відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з настанням події, внаслідок якої заподіяно шкоду транспортному засобу чи дорожньо транспортної пригоди, яка сталася за участю транспортного засобу «Nissan QASHQAI», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.33), то ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» з заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вказаною вище ДТП (а.с.34).

Згідно наказу № 00106111/2 від 28.03.2013 р. позивач в порядку регресу виплатив ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» страхове відшкодування згідно розрахунку суми збитку в розмірі 11721 грн. 30 коп. (а.с.36), шляхом підписання Угоди №26-03/13 про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 26.03.2013 р. (а.с. 37-38).

07.02.2013 року до Позивача звернулось ТОВ «ОСОБА_5 ОСОБА_1» із заявою про виплату матеріального збитку у розмірі 780 грн. 72 коп. (а.с.39,40), у звязку з тим, що останні за власні кошти зробили доплату на ТОВ «ОСОБА_6 Моторз», яке здійснювало відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, на підтвердження чого надали рахунок № СМмС 0000414 від 30.01.2013 р. (а.с. 41), платіжне доручення №124286 від 06.02.2013 р. (а.с.12) та ОСОБА_1 виконаних робіт від 06.02.2013 р. (а.с.43).

25.02.2013 року позивач склав страховий акт № 00106111 (а.с.44), та виплатив ТОВ «ОСОБА_5 ОСОБА_1» страхове відшкодування у розмірі 780 грн. 72 коп., підтвердженням чого є платіжне доручення № 006147 від 26.02.2013 р. (а.с.46)

Відповідач заяву про відшкодування потерпілій стороні в звязку з ДТП до ПрАТ «Страхової компанії «УНІКА» подав 27.12.2012 року, що підтверджується заявою, зареєстрованою за № 00106111 від 27.12.2012 року у позивача та додатками до неї (а.с.76-79).

04.05.2013 року відповідач отримав заяву-вимогу про сплату страхового відшкодування №114 від 29.04.2013 року (а.с.48), але страхове відшкодування не сплатив.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини 1 ст. 1188 Цивільного Кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Відповідач подав заяву 27.12.2012 року, ДТП трапилось 14.12.2012 року, тобто понад триденний термін, доказів наявності поважних причин, що перешкоджали подачі заяви суду не надав.

Згідно з ч.1 ст.1191 цього Кодексу особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Оскільки, в даному випадку позовні вимоги ґрунтуються на наслідках ДТП при вчиненні адміністративного правопорушення, то встановлення винності особи розглядається в порядку КУпАП, так як саме згідно ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) з'ясовують: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інше.

Частиною 4 ст.61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Строк позовної давності не закінчився, оскільки відповідно до ст.257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно ч.6 ст.261 ЦК України за регресивними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання. Отже, страхове відшкодування виплачене 11.01.2013 року та 26.02.2013 року, позов предявлений 14.08.2013 року (дата здачі на пошту), а тому предявлений у межах строку позовної давності.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд стягує з відповідача шкоду завдану позивачу у розмірі 12502,02 грн.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах предявлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Оскільки позов задовольняється, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 229,40 грн.

На підставі ст.ст. 22, 993, ч.2 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188, ч.1 ст.1191, ст.1192 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», підпункту 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Керуючись ст.ст.1,10, 57-61, 88, 212-215, 223, ч.1 ст.294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, інші відомості про особу суду не відомі, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, код ЄДРПОУ 20033533 п/р 26500455 в ВАТ ОСОБА_7 ОСОБА_1", МФО 300335,) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 12502,02 грн. (дванадцять тисяч пятсот дві гривні 02 копійки) та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 18.10.2013 року

Суддя ОСОБА_8