Постанова № 34194355, 16.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2013 року Справа № 812/8251/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мирончук Н.В.

при секретарі судового засідання: Стройній О.О.

за участю представників сторін:

позивача: Костіна Д.І., Басовської С.Ю.,

відповідача: Птіцина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 1929574,57грн.,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 1929574,57грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 року за реєстраційним № 1 382 120 0000 000520 та взятий на податковий облік в СДПІ у м.Луганську, про що видана довідка від 30.01.2013 року № 8/18-212.

Станом на 31.08.2013 року за ДП «Луганськвугілля» лічиться податковий борг з ПДВ у розмірі 1929574,57 грн., який склався з несплачених сум по розстроченому платежу, згідно договору про реструктуризацію податкового боргу від 30.03.2006 року №13/24.

Так, 30.06.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №13/24 про реструктуризацію податкового боргу з ПДВ у сумі 26462737,00грн., що облікується за даними карток особових рахунків з 01.01.2005 року.

Відповідачем порушено умови договору від 30.03.2006 року №13/24 та не сплачено розстрочені суми податкового боргу. Станом на 31.08.2013 року сума несплаченого розстроченого податкового боргу з ПДВ складається з щомісячних нарахувань за період з 31.01.2013 року по 31.07.2013 року та становить 1929574,57 грн.

Зазначені суми податкового боргу з ПДВ підтверджуються актом від 31.08.2013 року №69-11.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, на адресу відповідача були надіслані першу податкову вимогу - 30.07.2003 року №1/16 та другу податкову вимогу - 05.09.2003 року №2/22.

На підставі викладено позивач просить стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1929574,57 грн.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за №13821200000000520 (а. с. 5), про що було внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (а. с. 6-7), є платником податків та зборів. Взятий на податковий облік до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів 06.06.2003 за №13 (а. с. 8).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №16033049 від 24.06.2003 (а. с. 9).

Станом на 31.08.2013р. відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1929574,57 грн.

Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок порушення умов договору від 30.03.2006 року №13/24 про реструктуризацію податкового боргу з ПДВ (а. с. 25)

Заборгованість підтверджується актом звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2013р. по 31.08.2013р. №69-11 від 31.08.2013 року, підписаного без заперечень представниками контролюючого органу та підприємства (а. с. 22), довідкою розрахунків з бюджетом станом на 31.07.2013 (а. с. 27), обліковою карткою платника (а. с. 27).

СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме - посадовій особі відповідача були особисто вручені перша податкова вимога від 30.07.2003 № 1/6 (а. с. 16) та друга податкова вимога від 05.09.2003 № 2/22 (а. с. 15), що не були виконані.

Враховуючи наявність податкового боргу позивачем, відповідно до вимог Податкового кодексу України, були передані у податкову заставу рухоме майно і майнові права відповідача, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05.04.2011 №30936146 (а. с. 20).

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідач ДП «Луганськвугілля» є платником податку на додану вартість та зобов'язано подавати податкову звітність.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, проводиться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні судом встановлено, що по відношенню до відповідача були винесені податкові вимоги. Проте зазначені вище вимоги не були виконані та у встановленому законом порядку не оскаржувалися. З вищевикладеного випливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Оскільки, податкові вимоги є чинними, доказів про їх відкликання суду не надано, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що ДП «Луганськвугілля" станом на дату розгляду та вирішення справи, податкового боргу не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення заборгованості з ПДВ в сумі 1929574,57 грн., визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління міндоходів до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках на загальну суму 1929574,57грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" (ід.код 32473323, адреса: 91055, Луганська область, м.Луганськ, вул. Лермонтова, 1-в) кошти з рахунків в банках, обслуговуючих платника в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1929574,57 грн. (один мільйон дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні 57 коп.) на р/р 31111029799002 відкритий у ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач УДКСУ у м.Луганську, і.к.37991503.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 16 жовтня 2013 р.

Суддя Н.В. Мирончук