Постанова № 34194314, 11.10.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 р. 10 год. 45 хв. Справа № 821/3388/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про захист порушених прав,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні (далі - УПФУ у м. Херсоні, відповідач 1), відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі - ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні, відповідач 2), в якому просить захистити свої порушені права шляхом визнання протиправними дій УПФУ у м. Херсоні по передачі вимоги про сплату боргу № Ф-1735 від 30.07.2013 р. на примусове виконання до ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні та зобов'язання останнього повернути зазначену вимогу без виконання до УПФУ у м. Херсоні.

Позивач просив розглядати справу без його участі, відповідач 2 - без участі його представника, а відповідач 1 надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що УПФУ у м. Херсоні протиправно направило вимогу № Ф-1735 від 30.07.2013 р. до ВДВС на примусове виконання, оскільки вказана вимога оскаржується ним до суду, а отже не вважається узгодженою.

Позивач також вважає протиправними дії управління виконавчої служби по прийняттю до виконання вказаної вимоги, оскільки на його думку, є законодавча заборона здійснювати стягнення несплачених внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування державною виконавчою службою, яка встановлена ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач 1 надав суду письмове заперечення на позов, просить відмовити в його задоволенні, зазначає, що примусовому виконанню не підлягають лише рішення про застосування фінансових санкцій та адміністративних стягнень за несплату внесків, а не самих страхових внесків.

Відповідач 2 надав суду заяву, за змістом якої проти задоволення позову не заперечує та зазначає, що у разі вирішення питання щодо визнання дій УПФУ у м. Херсоні щодо передачі виконавчого документа (вимоги про сплату боргу) на виконання до ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні протиправними, не заперечує щодо зобов'язання відділу повернути виконавчий документ стягувачу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 оскаржує до суду дії УПФУ у м. Херсоні по передачі вимоги про сплату боргу № Ф-1735 від 30.07.2013 р. на примусове виконання до ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні. Проте, фактично мова йде про оскарження дій щодо передачі вимоги від 08.07.2013 р. № Ф-1735 про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 7 465,73 грн., що вбачається з доданих до позовної заяви документів, а саме копій самої вимоги та позовної про оскарження цієї вимоги до суду.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне взяти до уваги наступні обставини та приписи законодавства.

Згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2464-VI) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що вимога від 08.07.2013 р. № Ф-1735 про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 7 465,73 грн. отримана відповідачем 16 липня 2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У строк, визначений ст. 25 Закону № 2464-VI, а саме протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги позивач не сплатила зазначену у вимозі суму недоїмки, не узгодила вимогу з органом Пенсійного фонду та не оскаржила вимогу в судовому порядку.

У зв'язку з цим, на виконання вимог ст. 25 Закону № 2464-VI УПФУ у м. Херсоні правомірно направило вимогу про сплату недоїмки до ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні.

До суду з позовом про скасування вимоги позивач звернулась 30 серпня 2013 р., що підтверджується штампом на конверті, тоді як вимогу отримала ще 16 липня 2013 р., тобто через півтора місяця після отримання вимоги. Таким чином, позивач пропустила встановлений статтею 25 Закону № 2464-VI десятиденний строк для узгодження суми недоїмки.

Що стосується посилання позивача на ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою, на його думку, встановлено заборону здійснювати стягнення несплачених внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то суд вважає, що позивач помилково тлумачить цю правову норму.

Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

Правила наведеної норми стосуються лише заборони застосування фінансових санкцій (штрафу, пені) та адміністративних стягнень до фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування, за несплату внесків, а також примусових стягнень за несплату ними внесків, але жодним чином не встановлюють заборону на стягнення самих внесків.

За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підставі для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог. В свою чергу, підстави, на які посилається відповідач, та встановлені судом обставини свідчать про правомірність дій УПФУ у м. Херсоні щодо передачі вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску до ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні, підстави зобов'язувати ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні повернути зазначену вимогу без виконання до УПФУ у м. Херсоні - відсутні.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 161-163 КАС України,

постановив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 10.1