Постанова № 34194252, 16.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа № 803/1905/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представників позивача Тарасюк Т.А., Сорокопуда М.О.,

представника відповідача Денісова С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинської обласної психіатричної лікарні №1 м. Луцька до Державної фінансової інспекції у Волинській області про часткове визнання нечинним та скасування вимоги від 05 серпня 2013 року №03-040-14-14/4758,

ВСТАНОВИВ:

Волинська обласна психіатрична лікарня №1 м. Луцька (далі - психіатрична лікарня) звернулася з позовом до Державної фінансової інспекції у Волинській області (далі - Держфінінспекція у Волинській області) та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила визнати нечинними та скасувати пункти 4, 11, 14 вимоги від 05 серпня 2013 року №03-040-14-14/4758 (а.с.120-126).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведеною Держфінінспекцією у Волинській області плановою ревізію фінансово-господарської діяльності психіатричної лікарні за період з 01 квітня 2009 року по 01 травня 2013 року встановлено ряд порушень, на усунення яких відповідачем надіслано вимогу від 05 серпня 2013 року №03-040-14-14/4758.

Згідно з пунктом 4 зазначеної вимоги психіатричну лікарню зобов'язано забезпечити відшкодування 241236,98 грн., спричинених покриттям лікарнею видатків, пов'язаних з наданням платних послуг з проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду (оплата праці із нарахуванням) за рахунок коштів загального фонду кошторису шляхом перерахування зазначеної суми з надходжень по спеціальному фонду в дохід обласного бюджету.

Вимогу у цій частині вважає безпідставною. Нормативні акти, якими керується психіатрична лікарня при проведенні обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, не регулюють порядок надання медичних послуг, а також питання, за рахунок якого саме фонду необхідно проводити нарахування та виплату заробітної плати та нарахування на неї, крім того, ними безпосередньо не врегульовано порядок надання платних медичних послуг та процедур оплати штатним працівникам медичного комунального закладу, які в межах робочого часу залучаються до роботи на виконання платних медичних послуг.

Позивач зазначив, що оплата праці працівникам, які проводили обов'язкові попередні та періодичні психіатричні огляди, здійснювалася із загального фонду згідно із штатним розписом та тарифікацією, що не суперечить нормам спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я «Про впорядкування умов оплати праці закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» від 17 жовтня 2005 року № 308/519, оскільки дані працівники є працівниками поліклінічного відділення психіатричної лікарні та у межах свого робочого часу проводили платні психіатричні огляди, безоплатні огляди, а також надавали психіатричну допомогу згідно з функціональними обов'язками. У ревізійному періоді у психіатричній лікарні не було окремого підрозділу та штатних одиниць для надання послуг з проведення зазначених оглядів, а тому до собівартості тарифу не включалися витрати на заробітну плату.

Правомірність дій психіатричної лікарні підтверджує також те, що у 2009 році в процесі погодження тарифу на платну послугу з проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів з Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, останнім надано рекомендації про припинення дій, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції: виключення з вартості проведення таких оглядів витрат на заробітну плату та комунальні платежі. Лише після виконання зазначених рекомендацій тариф погоджено зазначеним органом.

Безпідставними є висновки ревізії про порушення статей 13, 23, 51 Бюджетного кодексу України, якими визначено лише напрями використання коштів спеціального фонду, а послідовність планування видатків спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень визначає пункт 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зокрема, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (частково забезпечені) видатками загального фонду. Психіатричною лікарнею включено до проекту кошторису за спеціальним фондом всі джерела надходжень коштів та відповідні напрями їх використання, а розподіл видатків здійснено в межах надходжень, запланованих на цю мету, про що відсутні заперечення в акті ревізії.

Крім того, позивач не погоджується з пунктом 11 вимоги, згідно з яким його зобов'язано забезпечити надходження плати в сумі 10958,57 грн. за проведення судово-психіатричної експертизи у цивільних справах, яка проводилась безкоштовно. Однак у структурі психіатричної лікарні не було створено окремого кабінету для проведення судово-психіатричних експертиз в цивільних справах на платних засадах, не надавалась такого виду платна медична послуга, не було затверджено тарифу та не здійснювались розрахунки вартості таких послуг. Експертизи проводились лікарями - судово-психіатричними експертами в межах їх робочого часу. Відповідно до Переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 вересня 1996 року №1138, передбачено, що судово-психіатричні експертизи в цивільних справах можуть бути платними, однак це є право, а не обов'язок закладу охорони здоров'я.

В обґрунтування позову про скасування пункту 14 вимоги щодо зменшення в кошторисі на 2013 рік бюджетних асигнувань за загальним фондом за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2110 «Оплата праці» на 45133,67 грн. та за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» на 16383,52 грн. внаслідок включення недостовірних даних до розрахунків, складених до бюджетних запитів, та затвердження необґрунтованих бюджетних асигнувань позивач вказав, що оскільки психіатрична лікарня не включала недостовірних даних до розрахунків, а такий захід впливу як зменшення бюджетних асигнувань згідно чинного законодавства може застосовуватися лише у випадку виявлення порушень, що передбачені пунктами 24, 29, 38 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, однак під час перевірки таких порушень виявлено не було.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

В письмовому запереченні проти позову (а.с.146-153) Держфінінспекція у Волинській області його вимог не визнала з наступних причин. При визначенні потреби коштів на оплату праці за загальним фондом кошторису психіатричною лікарнею зайво враховані видатки на оплату праці (із урахуванням нарахувань на заробітну плату) на утримання лікаря-психіатра, медреєстратора та касира, залучених до надання платних послуг, що призвело до включення необґрунтованих даних до бюджетного запиту та затвердження завищених бюджетних асигнувань за загальним фондом кошторису на заробітну плату в сумі 176989,71 грн. та нарахування на оплату праці - 64247,27 грн., які профінансовані на загальну суму 241236,98 грн. Вказане порушення було встановлене відповідачем під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності психіатричної лікарні та зафіксоване в акті ревізії №040-22/011 від 29 липня 2013 року. Відповідач зазначив, що психіатрична лікарня при визначенні ціни послуги з проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду повинна була включити до її вартості всі витрати, пов'язані з її наданням, однак позивачем визначено вартість послуг без врахування витрат на оплату праці.

Таке порушення призвело до покриття витрат спеціального фонду за рахунок коштів загального фонду та відповідно нарахованих видатків на сум 241236,98 грн.

Включення до бюджетних запитів на 2010-2013 роки недостовірних даних згідно з пунктом 1 статті 116 Бюджетного кодексу України є бюджетним правопорушенням. Тому вважає правомірним пункт 11 вимоги від 05 серпня 2013 року №03-040-14-14/4758 (а.с.120-126) в частині зменшення в кошторисі на 2013 рік бюджетних асигнувань за загальним фондом на оплату праці на 45133,67 грн. та нарахувань на заробітну плату на 16383,52 грн., оскільки проведення витрат на оплату праці з нарахуванням працівників, задіяних до надання платних послуг, заплановано позивачем за рахунок коштів загального фонду, а не за рахунок спеціального.

Також відповідно до пункту 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, передбачено проведення на платній основі судово-психіатричних експертиз в цивільних справах. Проте такі експертизи психіатричною лікарнею проведено безоплатно, що призвело до недоотримання у 2009-2013 роках доходів спеціального фонду на 10958,57 грн. і порушення пунктів 17, 18 та 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228.

З наведених підстав відповідач вважає позов безпідставним та просив відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримують з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просять його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнає з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, просить у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що психіатрична лікарня є юридичною особою, заснована на майні, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ та міст області. Власником майна є Волинська обласна рада, а функції оперативного управління здійснює Волинська обласна державна адміністрація. Основним джерелом фінансування є кошти обласного бюджету; додатковими джерелами фінансування є інші джерела, не заборонені законом. Зазначені обставини підтверджуються копією Статуту та Положення про психіатричний заклад (а.с.23-29, 85-94).

Отже, позивач є підконтрольною органу державного фінансового контролю установою у розумінні статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю, в тому числі через інспектування. Як передбачено статтею 4 зазначеного Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

У період з 13 травня по 29 липня 2013 року Держфінінспекцією у Волинській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності психіатричної лікарні за період з 01 квітня 2009 року по 01 травня 2013 року. За результатами ревізії складено акт від 29 липня 2013 року № 040-22/01 (а.с.33-84, далі - акт ревізії).

Актом ревізії встановлено, що позивач є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Головним розпорядником коштів є управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації. Ревізією обґрунтованості потреби в бюджетних асигнуваннях за загальним фондом кошторису на 2010-2013 року встановлено, що в порушення пункту 4 статті 13 та пункту 4 статті 23 Бюджетного кодексу України, пунктів 19, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (далі - Прядок № 228) при визначенні потреби коштів на оплату праці за загальним фондом кошторису зайво враховані видатки на оплату праці (із врахуванням нарахувань до державних цільових фондів) на утримання штатної одиниці бухгалтера, медичного реєстратора та 0,5 штатної одиниці бухгалтера, яка виконувала функції касира, залучених до надання платних медичних послуг з проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду, що призвело до завищення обсягів бюджетних асигнувань за загальним фондом кошторису, які профінансовані, на суму 241236,98 грн. Крім того, відповідне порушення призвело до завищення в кошторисі на 2013 рік обсягів бюджетних асигнувань за загальним фондом кошторису за КЕКВ 2110 «Оплата праці працівників» та КЕКВ 2110 «Нарахування на заробітну плату», які не профінансовані на суму 45133,67 грн. та 16383,52 грн. відповідно (а.с.37).

В розділі 14 акта ревізії «Утворення та використання власних надходжень установи» вказано, що в ревізованому періоді психіатричною лікарнею надавалися платні послуги з проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду. Тариф на даний вид послуги в розмірі 13,98 грн. затверджений головним лікарем та введений в дію наказом від 21 липня 2009 року № 47/од. До розрахунку вартості послуги не включено заробітну плату працівників, задіяних для надання послуги населенню. Доходи від надання платної послуги зараховувались до спеціального фонду кошторису установи, при цьому заробітна плата з нарахуваннями лікарю-психіатру, медичному реєстратору, касиру, робота яких пов'язана з наданням платних послуг, виплачувалась за рахунок загального фонду кошторису (а.с.79-80).

Також ревізією встановлено, що в порушення вимог пункту 14 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року № 2542-ІІІ, пункту 9 частини другої статті 69 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VІ щодо додержання вимог утворення власних надходжень бюджетних установ по коштах спеціального фонду, пункту 25 Переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 (далі - Перелік № 1138) в періоді, що підлягав ревізії, судово-психіатричні експертизи у цивільних справах проводилися безкоштовно. Розрахунки вартості судово-психіатричних експертиз у цивільних справах не складались. Внаслідок допущеного порушення психіатричною лікарнею недоотримано власних надходжень на суму 10958,57 грн. (а.с.82).

Згідно з пунктом 7 статті 10 Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

05 серпня 2013 року в адресу психіатричної лікарні Держфінінспекцією у Волинській області сформовано вимогу № 03-040-14-14/4758, якою у зв'язку із виявленими ревізією порушеннями зобов'язано: забезпечити відшкодування видатків у сумі 241236,98 грн., спричинених покриттям лікарнею видатків, пов'язаних з наданням платних послуг з проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду (оплата праці з нарахуванням) за рахунок коштів загального фонду кошторису шляхом перерахування зазначеної суми з надходжень по спеціальному фонду в дохід обласного бюджету (пункт 4 вимоги); забезпечити надходження плати в розмірі 10958,57 грн. за проведення судово-психіатричної експертизи у цивільних справах, яка проводилась безкоштовно. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні власних коштів установи, шкоду в порядку та розмірі, встановленому трудовим законодавством (пункт 11 вимоги); зменшити в кошторисі на 2013 рік бюджетні асигнування за загальним фондом по КЕКВ 2110 «Оплата праці» на 45133,67 грн. та по КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» на 16383,52 грн. внаслідок включення недостовірних даних до розрахунків, складених бюджетних запитів та затвердження необґрунтованих бюджетних асигнувань (пункт 14 вимоги) - а.с.30-32.

Оскільки зазначена вимога містить вказівки, обов'язкові до виконання, то розглядаючи зазначений спір, суд перевіряв її на відповідність критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Проведення психіатричних оглядів передбачене Порядком проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служб), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1465 відповідно до статті 9 «Про психіатричну допомогу».

Проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів є одним із завдань психіатричної лікарні відповідно до Положення про психіатричний заклад (а.с.87).

Як передбачено пунктом 8 Переліку № 1138, періодичні профілактичні медичні огляди, що надаються згідно з функціональними повноваженнями державними і комунальними закладами охорони здоров'я, можуть надаватися платно. Однак зазначений акт безпосередньо не регулює правовідносини щодо оплати праці лікарів, що залучаються роботодавцем до робіт на виконання умов господарських договорів установи з надання платних медичних послуг, і тим більш не визначає порядок планування витрат на заробітну плату та нарахувань на зарплату при затверджені кошторису видатків із спеціального фонду, на який надходять кошти за сплату медичних послуг.

Судом встановлено, що психіатричною лікарнею у ревізований період дійсно надавалися послуги з проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів. У 2009 році психіатричною лікарнею на основі розрахунку вартості проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду (а.с.102) затверджено тариф за такий огляд, що становить 13,98 грн. (а.с.100). До розрахунку не включено витрати на оплату заробітної плати із нарахуваннями.

Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 659, та був чинний до 18 березня 2011 року (втратив чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2011 року № 208).

Відповідно до пункту 2, 3 Переліку № 659 плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, утворюють першу підгрупу першої групи власних надходжень бюджетної установи. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті. Вони використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг, а також за погодженням з Мінфіном витрат капітального характеру, пов'язаних з наданням послуг із створення умов для початку реалізації інфраструктурних проектів.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства врегульовані Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім пункту 2 частини другої статті 60 та пунктів 3 і 5 частини другої статті 61, які набирали чинності з 01 січня 2013 року. До прийняття Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року вказані відносини були врегульовані Бюджетним кодексом України від 21 червня 2001 року № 2542-III.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України 2010 року власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Групи власних надходжень бюджетних установ так само як і в Переліку № 659, складають надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством (перша група), до складу входить підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).

Згідно з частиною четвертою статті 23 Бюджетного кодексу України 2010 року витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Таким чином, Переліком № 659, як і статтями 13, 23 Бюджетного кодексу України визначено джерела формування власних надходжень і напрями їх використання. Разом з тим, зазначеними нормами не врегульовано питання виплати заробітної плати працівникам, які надають платні послуги.

Статтею 13 Закону України «Про оплату праці» визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. З метою упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за № 1209/11489) встановлено, що обов'язкові медичні огляди працівників бюджетних закладів та установ проводяться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 за рахунок коштів, передбачених у кошторисі закладів охорони здоров'я, що їх здійснюють. Оплата праці лікарів, які проводять ці огляди в межах свого робочого часу, здійснюється за рахунок зазначених коштів, виходячи з посадових окладів, установлених з урахуванням підвищень. Лікарям, які проводять обов'язкові медичні огляди категорій працівників (громадян) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти», оплата праці здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду закладу охорони здоров'я за фактично відпрацьований час, виходячи з посадових окладів (тарифних ставок), передбачених цими Умовами.

Ревізією встановлено та не заперечується позивачем, що оплата праці працівників, які були задіяні у проведенні обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду (лікар-психіатр, медичний реєстратор, головний бухгалтер, що виконував функції касира - 0,5 ставки), здійснювалася за рахунок загального фонду кошторису. За 2010-2012 роки та січень-квітень 2013 року на оплату заробітна плата цих працівників становить 176989,71 грн. нарахування на заробітну плату - 64247,27 грн., а всього 241236,98 грн. (а.с.133). Ці працівники є штатними працівниками, роботу, в тому числі з надання платних послуг, виконували в межах робочого часу (іншого ревізією не встановлено). У структурі психіатричної лікарні не створювався окремий підрозділ (посади), якими б забезпечено надання платних оглядів (а.с.89-90).

Тобто, медичні послуги, які надавались у вказаний період позивачем, були платними і безоплатними, мали змішаний характер та оплачувались із загального фонду згідно із затвердженим штатним розписом. Суд погоджується із доводами позивача, що такий порядок оплати праці не суперечить наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», оскільки не дозволяють відокремити фактично відпрацьований час для надання окремо платних та безоплатних послуг у кожному випадку. Зазначеним наказом також не визначено умови оплати праці лікарів, які отримують заробітну плату за рахунок бюджетних асигнувань і за наказом керівництва установи за графіком залучаються в межах їх робочого часу до проведення платних медичних оглядів.

Ревізією дотримання порядку розгляду та затвердження кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, наявності розрахунків потреби в асигнуваннях загального фонду бюджету та спеціального фонду кошторису на здійснення видатків за відповідними КЕКВ, порушень не встановлено (а.с.37).

Відповідно до пункту 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, встановлено, що кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) має такі складові частини: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Пунктом 18, 19, 20 вказаного Порядку № 228 встановлено, що у процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за групами та підгрупами відповідно до правил, визначених законодавством для цієї категорії доходів бюджету. Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Розподіл видатків або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді. Під час визначення обсягів видатків та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

У відповідності до пункту 23 Порядку № 228 видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.

Суд погоджується з доводами відповідача, що покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням платних послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, здійснюється за рахунок спеціального фонду. Проте зазначене положення свідчить лише про необхідність покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням таких послуг, і не свідчить про обов'язок складання штатного розпису по спеціальному фонду у випадку, наприклад, надання таких послуг штатними працівниками установи в межах норм робочого часу без їх перевищення.

Ревізією не встановлено, що кошти витрачено не у відповідності до визначених у кошторисах на 2009-2013 роки напрямами.

Крім того, відповідачем безпідставно не взято до уваги тієї обставини, що Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнятті рекомендації від 03 червня 2009 року, які є обов'язковими для розгляду позивачем (а.с.103-105), у яких вказано на безпідставне включення до розрахунку вартості проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду витрат на заробітну плату працівників, які беруть участь у наданні послуг, за відсутності штатних одиниць спецфонду, що має ознаки порушення конкуренційного законодавства. Відтак, при затверджені тарифу на проведення таких оглядів позивач виконав вказані рекомендації і після цього запропоновані розрахунки погоджено (копія листа Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24 липня 2009 року № 20-/1.23-1237 на ас. 106). Посадові особи позивача під час ревізії надавали відповідні пояснення (а.с.163-166), однак відповідач їх не врахував.

Суд не бере до уваги розрахунки вартості проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду на 2010-2013 роки (а.с.134-140), оскільки вони не затверджені, та вимога щодо недоутримання психіатричною лікарнею коштів за спеціальним фондом у зв'язку із ростом цін на товари і послуги, не висувалась і не є предметом даного спору (а.с.134-141).

Також суд зауважує, що відповідач зобов'язує забезпечити відшкодування видатків у сумі 241236,98 грн., що проведені за рахунок коштів загального фонду на оплату праці із нарахуваннями працівникам, задіяних до надання платних послуг з проведення обов'язкового попереднього (періодичного психіатричного) огляду, однак при цьому не вказує, яку кількість оглядів за ревізований період проведено, скільки часу витрачено для їх проведення такими працівникам, розмір заробітної плати (із нарахуваннями) за фактичний час, пов'язаний із платною послугою, а тому вимога про перерахування з надходжень по спеціальному фонду в дохід обласного бюджету зазначеної вище суми у повному обсязі ( а не пропорційно), у тому числі і за роботу, виконувану зазначеними працівниками у 2010-2012 роки, січні-квітні 2013 року, що не передбачала власні надходження психіатричної лікарні, є необґрунтованою.

Таким чином, у зв'язку із відсутністю у структурі позивача посад працівників, що утримаються за рахунок коштів спеціального фонду, та оскільки послуги, що надавались позивачем носили змішаний характер (як платні, так і безоплатні), то суд вважає хибним висновки відповідача про те, що оплата праці повинна здійснюватися лише за рахунок коштів спеціального фонду лікарні, а тому немає підстав для висновків, що позивач при проведені виплат з оплати праці за рахунок загального фонду працівникам, які перебувають на посадах і утримаються за рахунок коштів загального фонду, порушував вимоги частини четвертої статті 23, пунктів 1,2 частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України 2001 року, частини четвертої статті 13, частини четвертої статті 23, статті 46 Бюджетного кодексу України 2010 року, пунктів 19, 49 Порядку № 228, пункту 3 Прядку № 659.

З наведених вище підстав суд також вважає, що позивач обґрунтовано при формуванні бюджетного запиту на 2013 рік в розрахунку прогнозував заробітну плату з нарахуваннями однієї штатної одиниці лікаря-психіатра, медичного реєстратора та 0,5 одиниці бухгалтера-касира, які є штатними працівниками та в межах робочого часу задіяні в наданні послуг, що є платними. А тому безпідставно вважати, що мало місце включення позивачем недостовірних даних до розрахунків, складених до бюджетних запитів, та затвердження необґрунтованих бюджетних асигнувань на 2013 рік на оплату праці з нарахуваннями до державних цільових фондів таким працівникам. Склад правопорушення, визначеного пунктом 1 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України - включення недостовірних даних до бюджетних запитів - не знайшов свого підтвердження стосовно позивача у судовому засіданні.

Крім того, судом враховано, що наказом управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації від 15 липня 2013 року № 208-од створено госпрозрахунковий кабінет обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів та затверджено тимчасовий штатний розпис госпрозрахункового кабінету, про що повідомлено Держфінінспекцію у Волинській області листом від 07 серпня 2010 року № 4066/2-26.13 (а.с.154-157). Також Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 03 вересня 2013 року погоджено тариф на платну послугу з проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду у розмірі 20,60 грн., при розрахунку якого включено витрати на заробітну плату з нарахуваннями однієї штатної одиниці лікаря-психіатра, медичного реєстратора та 0,5 одиниці бухгалтера-касира (а.с.142). Видатки на оплату праці зазначених працівників передбачено по спеціальному фонду, про що свідчить звіт форми № 4-1м (а.с.188-190).

Отже, вимога про зменшення видатків за КЕКВ 2110 «Оплата праці» на 45 133,67 грн. та за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» на 16 383,52 грн. за загальним фондом кошторису на 2013 рік, які не були профінансовані на час ревізії, є непропорційною з урахуванням наслідків для установи, оскільки штатна чисельність працівників, які отримують заробітну плату із загального фонду, не змінилася, що підтверджується листом управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації від 16 жовтня 2013 року № 3737/13-2.13 копіями штатного розпису позивача, графіків виходу на роботу працівників поліклінічного відділення та окремо - госпрозрахункового кабінету за липень-жовтень 2013 року (а.с.175-187, 207-218). Така чисельність працівників обумовлена наказом Міністерства охорони здоров'я від 23 лютого 2000 року № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» і залежить від кількості населення на території обслуговування психіатричної лікарні, визначеної пунктом 1.10 Положення про цей психіатричний заклад (а.с.86). Зауважень до штатного розпису позивача ревізією не виявлено.

З урахуванням наведеного, безпідставними є пункти 4, 14 вимоги відповідача від 05 травня 2013 року №03-040-14-14/4758, а тому позов про їх скасування слід задовольнити.

Що стосується вимоги Держфінінспекції у Волинській області про забезпечення позивачем надходження плати в розмірі 10958,57 грн. за проведення судово-психіатричної експертизи у цивільних справах, яка проводилась безкоштовно (пункт 11 вимоги відповідача), суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах (Перелік № 1138) проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертизи у цивільних справах може здійснюватися платно. Доходи від надання платних послуг, як уже зазначалося вище, є власними надходженнями установи та плануються за спеціальним фондом кошторису, що передбачено Порядком № 659, статтями 13, 23 Бюджетного кодексу України 2010 року.

Як передбачено частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про судову експертизу», витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров'я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Статтею 86 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи. Якщо у справах окремого провадження призначення експертизи здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.

Тобто, судові експертизи у цивільних справах можуть проводитися на платній основі за рахунок сторін у справі, або за рахунок бюджету.

Як встановлено ревізією та не заперечується позивачем, судово-психіатричні експертизи, які призначені ухвалами судів, проведені у 2009-2012 році, січні-квітні 2013 року психіатричною лікарнею безоплатно. В додатку 116 до акта ревізії (а.с.152-153) зазначено, що у 2009 році проведено 11 таких експертиз, у 2010 році - 8, у 2011 році - 12, у 2012 році - 9, у січні-квітні 2013 року - 2 (тобто, всього 42 експертизи). З реєстру проведених експертиз вбачається, що за змістом і характером позивач проводив різні експертизи: посмертну, амбулаторну, комплексну, додаткову комплексну амбулаторну. Ревізією позивача встановлено, що розрахунки (калькуляції) вартості проведення експертиз психіатричною лікарнею також не складалися, що зафіксовано актом ревізії (а.с.82). Як встановлено судом у судовому засіданні, під час ревізії не досліджувалися ухвали судів про призначення судово-психіатричних експертиз, в тому числі, проведення їх на платній чи безоплатні основі. Розрахунки витрат на проведення експертиз (з урахуванням складності, обсягу, затраченого часу тощо) відповідач під час ревізії самостійно не проводив, а суму коштів, які він зобов'язує позивача відшкодувати у зв'язку із проведенням безоплатно таких експертиз, обраховано в ході ревізії економічною службою лікарні не за кожну експертизу, а примірно (а.с.82, 167-172). На думку суду, зобов'язання відшкодувати кошти у сумі 10958,57 грн. без проведення калькуляції витрат на окремо взяту експертизу в залежності від її виду та складності, та без встановлення обставин, чи підлягає ця експертиза оплаті стороною у справі відповідно до рішення суду, який її призначив, є необґрунтованим.

Фактично актом ревізії констатовано факт проведення судово-психіатричних експертиз у цивільних справах безоплатно, однак не встановлено і не перевірено підстав для проведення їх виключно на платній основі. Оскільки відсутнє обґрунтування пункту 11 вимоги відповідача від 05 серпня 2013 року №03-040-14-14/4758, то така вимога не відповідає критеріям, які ставляться до рішень суб'єкта владних повноважень (частина третя статті 2 КАС України), а тому вимога у цій частині не може вважатися правомірною та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням аналізу норм чинного законодавства та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність пунктів 4, 11, 14 вимоги від 05 травня 2013 року №03-040-14-14/4758, а відтак позов підлягає задоволенню повністю шляхом прийняти постанови про визнання протиправними та скасування зазначених пунктів вимоги відповідача як суб'єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 162 КАС України.

Оскільки спір вирішено на користь позивача, то за правилами частини першої статті 94 КАС України на його користь слід присудити з Державного бюджету України судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 34,41 грн. за подання адміністративного позову, що підтверджується квитанцією від 17 вересня 2013 року № 12119.129.1 (а.с.113).

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Бюджетного кодексу України, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», постанов Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання», від 28 лютого 2002 року № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ», від 17 вересня 1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти», наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати пункти 4, 11 та 14 вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області від 05 серпня 2013 року №03-040-14-14/4758.

Присудити з Державного бюджету України на користь Волинської обласної психіатричної лікарні № 1 м. Луцька (43008, м. Луцьк, вул. Теремнівська, 98, ідентифікаційний код 05384318) судові витрати у сумі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 18 жовтня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк