увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| "28" січня 2009 р. | Справа № 16/246
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/246 за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Світловодськ Кіровоградської області до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат", м. Світловодськ Кіровоградської області про стягнення 20 777,20 грн.,
Представники сторін: від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 122 від 27.01.09 р.; від відповідача - участі не брали.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" суми основного боргу в розмірі 20 777,20 грн., понесених витрат на послуги адвоката у розмірі 600,00 грн., суми сплаченого державного мита в розмірі 213,77 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. 14.01.09 р. на адресу господарського суду від позивача надійшли зміни і доповнення до позовної заяви. Згідно змісту надісланих позивачем змін і доповнень до позовної заяви позивач: по-перше, відмовляється від позовних вимог в частині стягнення суми боргу в розмірі 0,40 грн.; по-друге, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 754,50 грн. та 3% річних в розмірі 124,66 грн. (а.с. 61, 62). Зі змісту поданих до суду позивачем змін і доповнень до позовної заяви вбачається, що позивач фактично доповнив викладені в позові позовні вимоги новими вимогами майнового характеру, зокрема вимогами про стягнення інфляційних втрат в розмірі 754,50 грн. та про стягнення 3% річних в розмірі 124,66 грн. Відповідно ст. 22 Господарського кодексу України позивачу належить право змінювати підставу або предмет позову, зменшувати або збільшувати розмір позовних вимог, відмовитись від позову. Подані позивачем до суду зміни і доповнення до позовної заяви не відповідають ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки поряд з раніше заявленими вимогами про стягнення суми основного боргу в розмірі 20 776,80 грн., позивачем фактично пред'явлені інші окремі позовні вимоги, зокрема про стягнення інфляційних втрат в розмірі 754,50 грн. та про стягнення 3% річних в розмірі 124,66 грн.. Враховуючи те, що доповнення позовних вимог новими окремими позовними вимогами Господарським процесуальним кодексом України не передбачено, господарський суд не приймає до розгляду подані позивачем до суду зміни і доповнення до позовної заяви в частині доповнень новими вимогами майнового характеру та розглядає позовні вимоги, викладені в позовній заяві від 02.12.08 року. При цьому господарський суд враховує, що позивач не позбавлений можливості окремо звернутися до суду з даними вимогами в загальному порядку. Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, представник відповідача в судовому засіданні 28.01.09 р. участі не брав, однак про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 521873 від 25.12.08 р. (а.с. 60). На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне. 01.06.08 р. між відкритим акціонерним товариством "Світловодський маслосиркомбінат" (далі - Замовник) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - Перевізник) укладено договір № 08-218 (далі - Договір, а.с. 11, 12). Відповідно до умов Договору Перевізник зобов'язується прийняти, а Замовник пред'явити до перевезення вантаж на підставі Договору та поданих Замовником разових замовлень, які є невід'ємною частиною цього Договору. Перевізник виконує для Замовника, за його замовленнями транспортно-експедиційні операції та послуги, пов'язані з перевезенням вантажу. Замовник зобов'язується оформити на перевезення всі необхідні документи, згідно з вимогами Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та оплатити Перевізнику вартість зроблених йому транспортно-експедиційних послуг (п. 1.1., п. 1.2. та п. 1.3. Договору). Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.08 р. (п. 7.2. Договору). 01.06.08 р. Договір підписаний сторонами та скріплений відповідними круглими печатками. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з подорожних листів, зведених товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт від 31.10.08 р. свої зобов'язання за Договором позивач виконав, надавши відповідачу послуги у перевезенні вантажів на загальну суму 20 776,80 грн. (а.с. 13-43). У відповідності до п. 4.2. Договору, приймання робіт здійснюється на підставі акта виконаних робіт. Пунктом 4.3. Договору передбачено, що суми, які належить сплатити Перевізнику за перевезення вантажів сплачуються Замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт. Акт виконаних робіт від 31.10.08 р. на суму 18 741,60 грн. та акт виконаних робіт від 31.10.08 р. на суму 2 035,20 грн. підписані сторонами 31.10.08 р. (а.с. 42, 43). Отже, позивачем виконані роботи на загальну суму 20 776,80 грн. Однак, всупереч п. 4.3. Договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, за отримані послуги не розрахувався, в зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Заборгованість відповідача в розмірі 20 776,80 грн. також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний представниками сторін та скріплений круглими печатками (а.с. 44). Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Доказів оплати заборгованості в сумі 20 776,80 грн. відповідачем до суду не подано. За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за отримані послуги з перевезення в сумі 20 776,80 грн. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 0,40 грн., господарський суд приймає викладену в заяві від 12.01.09 р. відмову позивача від позову в цій частині та припиняє провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що представнику позивача роз'яснено наслідки відмови від позову, а також те, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. 28.01.09 р. на адресу господарського суду від відповідача надійшла вдруге телеграма, яка містить клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане клопотання обгрунтоване відсутністю представника відповідача Садовнікової М.П. та неможливістю замінити її через брак часу. На підтвердження викладених у клопотанні доводів відповідачем жодного доказу не надано. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню, з огляду на наступне. Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 04.12.2008 р. порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначений на 23.12.08 р. та зобов'язано учасників судового процесу у строк до 20.12.08 р. подати до суду матеріали необхідні для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, в тому числі зобов'язано відповідача подати до суду пояснення або заперечення по суті позовних вимог. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 941755, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак вимоги ухвали суду від 04.12.08 р. не виконав, витребувані матеріали не подав. 23.12.08 р. відповідач надіслав до суду телеграму, яка містила клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване відсутністю представника відповідача Садовнікової М.П. та неможливістю замінити її через брак часу. Господарський суд ухвалою від 23.12.08 р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з підстав зазначених у клопотані задовольнив, відклавши розгляд справи до 28.01.09 р., при цьому повторно зобов'язав відповідача подати до суду пояснення або заперечення по суті пред'явлених вимог, докази на підтвердження викладених доводів, а також платіжні документи - у разі сплати боргу. Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення № 521873, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки ухвала господарського суду від 23.12.2008 р. про відкладення розгляду справи отримана ним 25.12.08 р., тобто більш ніж за один місяць до наступного судового засідання (а.с. 60). Однак, відповідач вимоги ухвали суду від 23.12.08 р. вдруге не виконав, витребувані матеріали не подав. Господарський суд при цьому звертає увагу, що враховуючи дату отримання ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи від 23.12.2008 р., відповідач об'єктивно мав можливість підготувати та подати до суду витребувані судом матеріали, а при наявності бажання також, не був позбавлений можливості забезпечити участь іншого представника в судове засідання. Однак відповідач своїм правом не скористався. Відсутність у відповідача представника не є підставою для відкладення розгляду справи, з огляду на те, що по-перше, участь відповідача у справі належить до його прав, визначених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, по-друге, участь представника відповідача в судовому засіданні не визнана судом обов'язковою, що дає можливість зробити висновок про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не є перешкодою для вирішення даного спору та підставою для відкладення розгляду справи. Викладені в клопотанні доводи відповідача спростовуються вище наведеним. Господарський суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті. Також, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати понесені на послуги адвоката у сумі 600,00 грн. підлягають задоволенню, з огляду на наступне. У відповідності до приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат пов'язаних з розглядом справи. Позивач поданими доказами, а саме договором про надання юридичних послуг б/н від 26.11.08 р. укладеного між адвокатом ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та довідкою від 02.12.08 р., яка підтверджує перерахування позивачем на користь адвоката коштів за надання юридичних послуг у розмірі 600,00 грн. (а.с. 45, 46), повністю підтвердив понесені ним витрати за надані адвокатом юридичні послуги. Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Державне мито сплачене позивачем квитанцією № 13 від 03.12.08 р. в сумі 6,00 грн. та квитанцією № 40 від 12.01.09 р. в сумі 8,78 грн. підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" за № 7-93 від 21.01.1993 р. Керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Провадження у справі № 16/246 в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" суми основного боргу в розмірі 0,40 грн. припинити, в зв'язку з прийняттям в цій частині відмови позивача від позову. Позов задовольнити повністю. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Макаренка, 2, ідентифікаційний номер 00446061) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) заборгованість в сумі 20 776,80 грн., суму понесених витрат на послуги адвоката у розмірі 600,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 207,77 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) повернути надмірно сплачене згідно квитанції № 13 від 03.12.08 р. державне мито в розмірі 6,00 грн. та квитанції № 40 від 12.01.09 р. державне мито в розмірі 8,78 грн. Видати відповідну довідку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
|
