Рішення № 34186912, 09.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13101/13 09.10.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал»

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 531,17 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (далі - відповідач) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 531,17 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13101/13, розгляд справи призначено на 31.07.2013 р.

У судове засідання 31.07.2013 р. представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 12.07.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/13101/13 позивач не виконав.

У судове засідання 31.07.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 12.07.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/13101/13 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представники сторін в судове засідання не з'явились, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/13101/13 від 12.07.2013 р. розгляд справи було відкладено на 14.08.2013 р.

05.08.2013 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позов.

14.08.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 14.08.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 910/13101/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 531,17 грн. передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2013 р. справу № 910/13101/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 531,17 грн. було прийнято суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження, розгляд справи призначено на 11.09.2013 р.

30.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 02.09.2013 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 910/13101/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 531,17 грн. передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2013 р. справу № 910/13101/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 531,17 грн. було прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 11.09.2013 р.

05.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи.

11.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення по справі.

У судове засідання 11.09.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 12.07.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/13101/13 позивач виконав.

У судове засідання 11.09.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 12.07.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/13101/13 відповідач виконав частково.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 11.09.2013 р. не з'явився, у зв'язку з частковим виконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 12.07.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/13101/13 розгляд справи відкладено на 09.10.2013 р.

У судове засідання 09.10.2013 р. представники сторін не з'явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - позивач) було укладено Поліс № 250508246.10 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Опель», державний номерний знак АА 4028 СТ.

04.09.2010 р. близько 14 год. 00 хв., Сердюк Я.О., керуючи автомобілем марки «Сузукі», державний номерний знак АА 9130 ІН, по просп. Московському 20-Б в м. Києві, під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно та не створить небезпеки іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Опель», державний номерний знак АА 4028 СТ, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15.10.2010 р. Сердюка Я.О. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 23 від 29.09.2010 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Опель», державний номерний знак АА 4028 СТ, внаслідок його пошкодження при вищезазначеній ДТП, складає 12 578,85 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 54541 від 18.10.2010 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Опель», державний номерний знак АА 4028 СТ, внаслідок ДТП, яка сталась 04.09.2010 р. близько 14 год. 00 хв. на просп. Московському 20-Б в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 10 041,17 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 54541 від 18.10.2010 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 10 041,17 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 10381 від 28.10.2010 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Сузукі», державний номерний знак АА 9130 ІН, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Страховий капітал», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8132285.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВС/8132285 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Сузукі», державний номерний знак АА 9130 ІН.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Сузукі», державний номерний знак АА 9130 ІН, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/8132285, а винна у скоєнні ДТП особа законно керувала вказаним автомобілем, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № ВС/8132285 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № ВС/8132285, при визначенні розміру позовних вимог.

Відповідач у своєму письмовому відзиві на позов зазначає, що позивачем не було направлено на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування в порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 35.1 та 35.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією № 327 від 01.02.2011 р. на суму 10 041,17 грн. з доданням до даної претензії всіх необхідних документів, відповідно до приписів ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідач вищезазначену претензію отримав, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, в порушення норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.

Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що позивачем не було викликано відповідача на експертизу, яка проводилась з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, а тому Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 23 від 29.09.2010 р. не є належним доказом вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Як вбачається з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з п. п. 4.3. - 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика), за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

У звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація:

а) повне найменування суб'єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб'єкта оціночної діяльності;

б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку;

в) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ;

г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки);

ґ) назва об'єкта (об'єктів), представленого для оцінки;

д) найменування юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ;

е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації;

є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання;

ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце);

з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання);

и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом);

і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об'єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки;

ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій цих документів;

й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника мотогодин (за наявності);

к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах;

л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ;

м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв'язання поставлених питань;

н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів;

о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка;

п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків;

р) висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження);

с) додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

Крім того, п. 5.2. Методики передбачено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Проте, в Методиці не міститься жодних вказівок щодо того, що у зв'язку з неповідомленням іншої сторони щодо проведення процедур оцінки пошкодженого колісного транспортного засобу з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику такого автомобіля, звіт складений за результатом оцінки є неналежним доказом вартості матеріального збитку, в розумінні п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З огляду на вищенаведене, суд приймає Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 23 від 29.09.2010 р. в якості належного та допустимого доказу належним чином оціненої вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Опель», державний номерний знак АА 4028 СТ, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 531,17 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, будинок 33-Б, приміщення 36; ідентифікаційний код: 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, будинок 33; ідентифікаційний код: 16285602) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 9 531 (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 17 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 11.10.2013 р.

Суддя О.В. Нечай