Постанова № 34186479, 07.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р. Справа № 804/8695/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданні Калині В.М.

за участю:

представника позивача Гайдей І.М.

представника відповідача Романової О.М.

представника відповідача Крапівцевої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції щодо вимог, викладених в п. 3 вимоги Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції № 860-15/880 від 18.03.2013 року про усунення виявлених ревізією порушень;

- скасувати п. 3 вимоги Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції № 860-15/880 від 18.03.2013 року про усунення виявлених ревізією порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної вимоги.

При цьому позивач зазначив, що п.2.1.Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації м. Нікополя, затвердженої виконавчим комітетом Нікопольської міської ради від 22.02.2012р. № 124, передбачено що, у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору Підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, встановленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів. Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами користування. Порядком (303-99-п) передбачена сплата збору за понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин у водойми у п'ятикратному розмірі. Однак, зазначений порядок, застосовувався до первинних водокористувачів, до яких не відносяться абоненти які зазначені в акті перевірки та він втратив чинність на підставі Постанови КМУ N 1236 від 27.12.2010р. Цим же пунктом передбачено, що підприємства сплачують водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору. Так, п. 3.5. Договору на послуги водопостачання та транспортування госпфекальних і промислових стічних вод зазначено, що ліміти споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу доводяться до Абонента додатковим повідомленням, яке є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до Додатків № 2, переліку перевірених договорів КП «Нікопольводоканал» були перевищені об'єми скиду стічних вод за 2011р. лише за двома договорами у загальному розмірі 164 м.куб. на суму 5395,60грн., яка протягом лютого місяця 2013 року була відшкодована абонентами в повному обсязі. Таким чином, посилання відповідача на те, що КП «Нікопольводоканал» не було пред'явлено абонентам рахунки за скид промислових вод у системи каналізації понад установлені договором не відповідає дійсності, так як відповідно до інших перевірених договорів, укладених з абонентами, установлені договорами об'єми скиду стічних вод визначені Додатком № 2 до Договору, перевищені не були. Отже, заборгованість абонентів за перевищення скиду промислових вод у системи каналізації перед КП «Нікопольводоканал» на момент складання акту ревізії та оскаржуваної вимоги відсутня.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання з'явилися представник позивача та представники відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували у зв'язку з його безпідставністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

11.03.2013 року відповідачем було складено Акт № 860-22/05 ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.

У вказаному акті ревізії зазначено, що рішенням від 16.03.2011 року № 175 виконавчого комітету Нікопольської міської ради на 2011 рік затверджено ліміти витрат питної води для юридичних та фізичних осіб міста та району, які користуються послугами КП «НВУВКГ». Ревізією у 12 випадках виявлено недоотримання КП «НВУВКГ» доходів від плати за скид промислових та стічних вод за 2012 рік на загальну суму 119690,20 грн., внаслідок непред'явлення споживачам рахунків за скид промислових вод у системи каналізації понад установлені договором та затверджені рішенням виконкому ліміти витрат питної води.

На підставі висновків, викладених в акті ревізії від 11.03.2013 № 860-22/05, Нікопольська об'єднана державна фінансова інспекція Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області направила позивачу лист від 18.03.2013 року № 860-15/880, в п. 3 якого зазначено, що в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 5, 8 П(с)БО № 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 року № 290, п. 5, 6 П.(с)БО № 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом МФУ від 08.10.1999 року № 237, п. 2.1 Інструкції № 37, п. 2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації м. Нікополь, затвердженої виконавчим комітетом Нікопольської міської ради від 22.02.2012 р. № 124, виявлено недоотримання КП «НВУВКГ» доходів від плати за скид промислових та стічних вод внаслідок непред'явлення споживачам рахунків за скид промислових вод у системи каналізації понад установлені договором та затвердженні рішенням виконкому ліміти витрат питної води, в зв'язку з чим провести роботу зі споживачами щодо оплати за понадлімітний скид промислових вод у системи каналізації на загальну суму 119 690,20грн. ( з ПДВ).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності з п. 1, п. 4, п. 6 Положення про державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 року № 1236, державні фінансові інспекції у районах, містах та міжрайонні, об'єднані в районах та містах державні фінансові інспекції є структурними підрозділами державних фінансових інспекцій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Підрозділ має право в установленому порядку:

- здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення: інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій;

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо пред'явлення вимог, викладених в п. 3 оскаржуваної вимоги № 860-15/880 від 18.03.2013 року є необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Постачальник) та юридичними й фізичними особами (Абоненти) були укладені типові договори на послуги водопостачання та транспортування госпфекальних і промислових стічних вод.

У відповідності з п. 1 вказаних типових договорів Постачальник зобов'язується надати Абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно п. 2.2. зазначених типових договорів Абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг Абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору. Про зміну тарифу Постачальник не пізніше 30 днів повідомляє про це Абонента.

У відповідності з п. 3.3., 3.4. типових договорів кількість стічних вод, які надходять у каналізацію визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно іщ показаннями водо лічильників. Ліміти споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу доводяться до Абонентів додатковим повідомленням, яке є невід'ємною частиною договору.

Судом встановлено, що позивачем було укладено, зокрема, наступні спірні договори на послуги водопостачання та транспортування госпфекальних і промислових стічних вод:

- № 1373 від 16.08.2006 року з ОСОБА_6, згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 29,78 м3/місяць (357 м3/рік);

- № 1855 від 01.09.2009 року з ТОВ «ТПГ «Рейнфорд», згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 335 м3/місяць (4020 м3/рік);

- 1970 від 01.06.2010 року з ПП «Арбат-Автосервіс» », згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 826 м3/місяць(9912 м3/рік);

- № 276 від 28.07.2008 року з КП «ЖЕК № 3», згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 83,67 м3/місяць(896 м3/рік);

- № 983 від 24.04.2008 року з ТОВ «Квінта», згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 122,6 м3/місяць(1471 м3/рік);

- № 820 від 11.11.2004 року з ТОВ «Аргус», згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 36 м3/місяць(432 м3/рік);

- № 1253 від 22.03.2006 року з ТОВ «Ніко-Дар», згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 479 м3/місяць(5748 м3/рік);

- № 1672 від 01.04.2008 року з ОСОБА_7, згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 71 м3/місяць(852 м3/рік);

- № 1884 від 01.12.2009 року з ОСОБА_8, згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 27 м3/місяць(324 м3/рік);

- № 406 від 11.07.2008 року з ОСОБА_5, згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 31 м3/місяць(372 м3/рік);

- № 1184 від 13.12.2006 року з ОСОБА_9, згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 36 м3/місяць(432 м3/рік);

- № 792 від 18.11.1010 року з ТОВ «Восток», згідно Додатку № 2 до договору ліміт водоспоживання встановлений 476 м3/місяць(5712 м3/рік).

Як вбачається із змісту оскаржуваної вимоги відповідача, сума оплати за понадлімітний скид промислових вод у системи каналізації у розмірі 119690,20 грн. визначена відповідачем на підставі рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 16.03.2011 року № 175 «Про затвердження лімітів витрат питної води для юридичних та фізичних осіб міста та району на 2011 рік, які користуються послугами КП «НВУВКГ» та п. 2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації м. Нікополь, затвердженої виконавчим комітетом Нікопольської міської ради від 22.02.2012 р. № 124.

Судом встановлено, що виконавчим комітетом Нікопольської міської ради прийняте рішення від 16.03.2011 року № 175, яким затверджено на 2011 рік ліміти витрат питної води для юридичних та фізичних осіб міста та району, які користуються послугами КП «НВУВКГ».

У відповідності з Додатком 2 до вказаного рішення зазначеним вище контрагентам позивача затверджені на 2011 рік ліміти витрат питної води, які суттєво відрізняються від відповідних лімітів, визначених у зазначених вище договорах, а саме:- ОСОБА_6 - 240 м3/рік; - ТОВ «ТПГ «Рейнфорд» - 120 м3/рік; - ПП «Арбат-Автосервіс» - 840 м3/рік; - КП «ЖЕК № 3» - 540 м3/рік; - ТОВ «Квінта» - 1200 м3/рік; - ТОВ «Аргус» - 120 м3/рік; - ТОВ «Ніко-Дар» - 720 м3/рік; - ОСОБА_7 - 480 м3/рік; - ОСОБА_8 - 180 м3/рік; - ОСОБА_5 - 120 м3/рік; - ОСОБА_9. - 180 м3/рік; - ТОВ «Восток» - 1488 м3/рік.

Згідно з п. 2.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації м. Нікополь, затвердженої виконавчим комітетом Нікопольської міської ради від 22.02.2012 р. № 124, підприємства сплачують Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору.

Статтями 651, 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, спірними договорами, укладеними позивачем з абонентами, не передбачено можливості односторонньої зміни за ініціативою однієї із сторін розміру лімітів споживання води та скидання стоків у міську каналізаційну мережу.

За таких обставин, прийняття виконавчим комітетом Нікопольської міської ради рішення від 16.03.2011 року № 175, яким затверджено на 2011 рік ліміти витрат питної води для юридичних та фізичних осіб міста та району, не має безпосередньо юридичних наслідків у вигляді зміни умов спірних договорів щодо розмірів вказаних лімітів.

З огляду на викладене, висновки відповідача про недоотримання позивачем доходів у сумі 119690,20 грн. від плати за скид промислових та стічних вод внаслідок непред'явлення споживачам рахунків за скид таких вод у системи каналізації понад установлені договором та затвердженні рішенням виконкому ліміти витрат питної води, є безпідставними.

За таких умов позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати п. 3 вимоги Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 860-15/880 від 18.03.2013 року про усунення виявлених ревізією фінансових порушень.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 03341339) судовий збір в сумі 17,21 грн. (сімнадцять гривень 21 копійка).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2013 року

Суддя О.В. Серьогіна