Рішення № 34185678, 18.10.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/15506/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Долі В.А.,

при секретарі Глотовій П.В.,

з участю:

позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника позивачів адвоката ОСОБА_5,

представника відповідача адвоката ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди завданої злочином, витрат на правову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2013 року позивачі звернулись до суду із позовною заявою, в якій просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 20000 гривень моральної шкоди, ОСОБА_2 30000 гривень моральної шкоди, ОСОБА_4 20000 гривень моральної шкоди, ОСОБА_3 30000 гривень моральної шкоди.

18 вересня 2013 року збільшили позовні вимоги, просили суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 50000 гривень моральної шкоди кожному, на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3 по 30000 гривень моральної шкоди кожному, а також 1000 грн. витрат на правову допомогу.

По суті позову суду пояснили, що 4 червня 2013 року вироком Рівненського міського суду відповідача засуджено за частиною 1 статті 296 КК України. На користь позивачів стягнуто по 500 гривень моральної шкоди.

20 серпня 2013 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративне правопорушення Апеляційного суду Рівненської області вирок Рівненського міського суду скасовано. На підставі статті 49 КК України, статті 11-1 КПК України (1960 року) звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності. Провадження по справі закрито. Цивільний позов направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Відповідача визнано винуватим в тому, що він у період з 28 грудня 2009 року по 26 січня 2010 року у нічний час з хуліганських мотивів, ігноруючи правила поведінки та благопристойності, без наміру на телефонну розмову, порушуючи спокій громадян, здійснював телефонні дзвінки із мобільного телефону на стаціонарний телефон, встановлений у квартирі № 65 будинку № 26 на вулиці Макарова в місті Рівному де мешкає ОСОБА_1 та ОСОБА_2

В проміжок часу з 21 лютого по 9 квітня 2010 року ОСОБА_7 з хуліганських спонукань, порушуючи спокій громадян, у нічний час телефонував із свого мобільного телефону на стаціонарний телефон сина подружжя ОСОБА_2 ОСОБА_4 встановлений за адресою м. Рівне вул. Гагаріна, 59/85.

Даним злочином їм завдано вище вказану моральну шкоду. Моральна шкода полягає у фізичних та душевних стражданнях, погіршеннях стану здоровя, тому вище вказану моральну шкоду просять стягнути з відповідача.

Також з відповідача просять стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу 1000 гривень.

Відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає, тому що позивачами не подано доказів заподіяння їм моральної шкоди.

Дослідивши докази суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

4 червня 2013 року вироком Рівненського міського суду відповідача засуджено за частиною 1 статті 296 КК України. На користь позивачів стягнуто по 500 гривень моральної шкоди.

20 серпня 2013 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративне правопорушення Апеляційного суду Рівненської області вирок Рівненського міського суду скасовано. На підставі статті 49 КК України, статті 11-1 КПК України (1960 року) звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності. Провадження по справі закрито. Цивільний позов направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Відповідача визнано винуватим в тому, що він у період з 28 грудня 2009 року по 26 січня 2010 року у нічний час з хуліганських мотивів, ігноруючи правила поведінки та благопристойності, без наміру на телефонну розмову, порушуючи спокій громадян, здійснював телефонні дзвінки із мобільного телефону на стаціонарний телефон, встановлений у квартирі № 65 будинку № 26 на вулиці Макарова в місті Рівному де мешкає ОСОБА_1 та ОСОБА_2

В проміжок часу з 21 лютого по 9 квітня 2010 року ОСОБА_7 з хуліганських спонукань, порушуючи спокій громадян, у нічний час телефонував із свого мобільного телефону на стаціонарний телефон сина подружжя ОСОБА_2 ОСОБА_4 встановлений за адресою м. Рівне вул. Гагаріна, 59/85 (а.с. 3-4).

Враховуючи, що ухвала суду набрала сили закону, відповідно до статті 64 ЦПК України суд визнає її письмовим доказом в тій частині, що при вище наведених обставинах було вчинено злочин кваліфікований за частиною 1 статті 296 КК України і цей злочин вчинено з вини відповідача. Отже позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як зазначено в ухвалі суду відповідач телефонував без наміру на телефонну розмову, порушуючи спокій громадян, здійснював телефонні дзвінки із мобільного телефону на стаціонарний телефон.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди завданої злочином ОСОБА_1 та ОСОБА_2П, суд, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, які останні перенесли під час вчиненого злочину тривалість порушення прав позивачів, вік позивачів, що ОСОБА_1О ветеран військової служби (а.с.25), ОСОБА_2 пенсіонер, інвалід 2 групи (а.с.26-27), тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачів слід стягнути моральну шкоду в розмірі, що приблизно дорівнює 3 мінімальним заробітним платам - по 3000 гривень кожному.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди завданої злочином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 суд, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, які останні перенесли під час вчиненого злочину тривалість порушення прав позивачів, вік позивачів, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачів слід стягнути моральну шкоду в розмірі, що приблизно дорівнює 1 мінімальній заробітній платі - по 1000 гривень кожному.

Позивачами подано копії епікризів історії хвороби. Суд не бере ці документи як докази заподіяння моральної шкоди, тому що копія епікризу датовані після закінчення злочинних дій відповідача і позивачами не наведено доказів про причинний зв'язок між подіями. Аналогічного висновку суд прийшов щодо довідки про виклик медичних працівників ОСОБА_2 14 березня 2010 року та 23 квітня 2011 року (а.с.72).

Відповідно до статті 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивачів судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто 1% від стягнутої суми, а саме: на користь ОСОБА_1 - 30 грн., на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3 по 10 грн. кожному.

Задоволенню не підлягає вимога щодо стягнення з відповідача 1000 гривень витрат на правову допомогу, тому що не подано доказів сплати цих витрат та не подано акту виконаних робіт , як цього вимагає стаття 84 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди завданої злочином, витрат на правову допомогу - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 30 (тридцять) гривень судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 10 (десять) гривень судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 10 (десять) гривень судових витрат.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 18 жовтня 2013 року.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_8