Рішення № 34180892, 14.10.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/785/2013 р.

130/2344/13-ц р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2013 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючий суддя Порощук П. П.

при секретарі Рожик О. М.,

представника позивача - Пересунько Л.А.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Експобанк» звернулося з позовом до суду, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до умов укладеного договору №146/2008 USD від 28.08.2008 року відповідач, отримав кредит у розмірі 4060 доларів США з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 20 % на рік з кінцевим терміном повернення 27.08.2015 року. Позивач умови кредитного договору виконав, кредитні кошти надав. Відповідач зобов'язався щомісяця сплачувати позивачу проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних, сплачувати щомісяця комісію за кредитне обслуговування в розмірі 21 % від залишку заборгованості за кредитом, а також повернути позивачу кредит на умовах, що передбачені договором. Сторонами узгоджено та встановлено графік повернення кредиту, кінцевий термін повернення кредиту 27.08.2015 року. Згідно п.2.2. договору кредиту, у разі невиконання/неналежного виконанння відповідачем умов цього договору та або/або порушення договору про забезпечення, позивач має право звернути стягнення на забезпечення. Відповідно до п.2.1. договору відповідач відповідає перед позивачем за виконання договору кредиту всім своїм майном і коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України. Згідно договору його сторони повинні належним чином виконувати свої обов'язки за цим договором. Відповідачем порушений договір - не повертається кредит у строки/терміни, передбачені договором кредиту не сплачується комісія за кредитне обслуговування у строки/терміни, передбачені договором. Відповідачу неодноразово надсилались вимоги про порушення за договором кредиту, але жодних пояснень та відповідей про причини невиконання умов договору кредиту з його сторони не надійшло. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 18.06.2013 р. утворилась наступна заборгованість: строкова заборгованість за кредитом в розмірі 1947,41 доларів США(еквівалент в національній валюті України складає 15565,65 грн.); прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 1520,26 доларів США (еквівалент в національній валюті України складає 12151,44 грн.) прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 1085,05 США (еквівалент в національній валюті України складає 8672,80 грн.); пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 1543,60 доларів США (еквівалент в національній валюті України складає 12337,99 грн.); пеня за несвоєчасну сплату прострочених процентів в розмірі 1340,06 доларів США (еквівалент в національній валюті України складає 10711,10 грн.), а всього 59438,99 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також судовий збір у сумі 594,39 грн..

В судовому засіданні представник позивача Пересунько Л.А. позов підтримала із підстав, що в ньому викладені. Пояснила, що ОСОБА_2 28.08.2008 року отримав кредит. Розмір процентної ставки не змінювався. З часу отримання кредиту, відповідач не виконує зобов"язання належним чином, що спричинило виникнення заборгованості. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2позов визнав частково. Надав суду письмові заперечення, відповідно до яких ним визнається сума строкової заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за кредитом та за нарахованими процентами у розмірі 4552,72 долари США (еквівалент в національній валюті України складає 36389,89 грн.) та просить застосувати положення закону України «Про захист прав споживачів» в частині стягнення пені із розрахунку 50% розміру простроченої заборгованості за кредитним договором, оскільки вважає даний кредит споживчим. Факт укладення кредитного договору не оспорив. Пояснив, що у зв'язку із здорожчанням валюти, у якій ним отримано кредит та відсутністю роботи у нього склалось скрутне матеріальне становище, а тому він не зміг виплачувати кредит та допустив заборгованість. Просив позов задовольнити частково.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнала частково, суду пояснила, що розмір сум строкової заборгованості за кредитом та простроченої заборгованості за кредитом ними не оспорюються.Проте вони не погоджуються із сумою простроченої заборгованості за нарахованими процентами. Не погодилась із нарахуванням вказаних процентів позивачем. Власного розрахунку суду не надала, клопотань про проведення судово-бухгалтерської експертизи, що міг би бути належним та допустимим доказом перевірки нарахувань позивача, не заявлено. Також, вважаючи кредит, отриманий ОСОБА_2 споживчим, просила застосувати положення закону України «Про захист прав споживачів» в частині стягнення пені із розрахунку 50% розміру простроченої заборгованості за кредитним договором та задовольнити позов частково.

Заслухавши сторони, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні установлено, що на підставі заяви відповідача (а.с.10) сторони уклали кредитний договір №146/2008 USD від 28.08.2008 року, за умовами якого позивачем надано відповідачу споживчий кредит в розмірі 4060 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 20 % на рік, з кінцевим терміном повернення 27.08.2015 року (а.с.11-14). Із виписок по особових рахунках (а.с.76-103) вбачається, що у випадку прострочення заборгованості відповідача, банком відкривалися нові рахунки, відповідно до впровадженого механізму кредитування, де відображались подальші нарахування. Відповідно до виписок по особових рахунках (а.с.43-112) відповідачем порушено порядок та умови погашення кредиту, що призвело до виникнення заборгованості. Відповідачем та його представником перевірено зарахування проплат позивача, відповідно до наявних у них квитанцій, які відповідають відомостям, що вказані у виписках, про що ними заявлено у судовому засіданні.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором станом на 18.06.2013 року (а.с.8-9), вона складається за п'ять років із: трокова заборгованість за кредитом в розмірі 1947,41 доларів США (еквівалент в національній валюті України складає 15565,65 грн.); прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 1520,26 доларів США (еквівалент в національній валюті України складає 12151,44 грн.) прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 1085,05 США (еквівалент в національній валюті України складає 8672,80 грн.); пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 1543,60 доларів США (еквівалент в національній валюті України складає 12337,99 грн.); пеня за несвоєчасну сплату прострочених процентів в розмірі 1340,06 доларів США (еквівалент в національній валюті України складає 10711,10 грн.), а всього 59438,99 грн. Правом стягнення комісій за нарахованою щомісячною комісією за кредитне обслуговування та пені за несвоєчасну оплату нарахованої щомісячної комісії банк не скористався.

Позивачем підписувались додаткові угоди до договору кредиту 28.08.2008 року (а.с.17). 19.06.2013 р. відповідачу позивачем було направлено повідомлення - вимога з вимогою у 30-денний строк повернути банку в повному обсязі кредит, з нарахованими відсотками, комісією та іншими штрафними санкціями (а.с.21). Дане повідомлення отримувалось відповідачем, але заборгованість він не погасив, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Позивач здійснює свою діяльність відповідно до правовстановлюючих документів та відповідних банківських ліцензій (а.с.24-30). Курс долара США станом на 18.06.2013 року складає 7,9930 грн. за один долар.За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між ПАТ « КБ «ЕкспоБанк» та ОСОБА_2 є зобов'язальними і регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинно виконуватись належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК Ураїни, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1 договору кредиту він набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку користування кредитом та належного виконання сторонами договору.

Відповідно до п. 7.4 договору кредиту становлено строк позовної давності щодо його виконання, в тому числі і до вимог про стягнення неустойки тривалістю три роки.

Відповідачем не було дотримано вимог договору, кредит ним належним чином не погашався, у зв"язку із скрутним матеріальним становищем, в результаті чого на ним утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача. Також підлягає задоволенню вимога банку про повне дострокове стягнення кредиту. Таким чином вимога банку про стягнення з відповідача заборгованості у виді строкової заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за нарахованими процентами підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасність виконання зобов'язання, суд виходить з наступного.

Виходячи з аналізу ст. 1 та ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредит на придбання автомобіля є споживчим кредитом.

ОСОБА_2 надавався цільовий кредит на придбання товару, тому кредит є споживчим.

Відповідно до ст.ст.626 ч.1, 627, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

А отже до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 31 Постанови №5 Пленуму ВСС України від 30.03.2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" суди мають враховувати положення пункту 7 ч.13 ст.11 ЗУ „Про захист прав споживачів" та виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Позовна давність до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу), відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України становить один рік, але вона, відповідно до ст.259 ЦК України збільшена за письмовою домовленістю сторін до трьох років, про що вказано у договорі (п. 7.4)

Згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається із спливом строку виконання.

Так як у кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється відповідними періодичними платежами, то початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його. Крім того необхідно врахувати, що в разі пропущення строку неустойка може бути обрахована за останні три роки невиконання основного зобов'язання, в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням.

Суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором підлягає до часткового задоволення - в розмірі, що обрахована позивачем за три останні роки невиконання основного зобов'язання, в межах строку позовної давності за основним зобов'язанням. Такий висновок повністю відповідає правовій позиції, що висловлена в ухвалі Вищого Спецілізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2011 року, яка викладена в п. 8 розділу ІІІ Зобов'язання, що виникають із правочинів інформаційного листа даного суду, що висловлена ним при перегляді цивільних справ у касаційному порядку у І півріччі 2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.551 ч.3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, що містяться в листі, що надісланий судам із метою однакового застосування судами України законодавства, «Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.)» від 01.02.2013, суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема, занадто високий її розмір, порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу. Зменшення розміру неустойки - це право суду. Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням відповідача.

Враховуючи, що саме скрутне матеріальне становище відповідача, що не оспорено позивачем, призвело до низького ступеня виконання зобов'язання, високий розмір пені є тими обставинами, що заслуговують на увагу у даному конкретному випадку, а тому суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором підлягає до часткового задоволення - в розмірі 50% від нарахованої суми, що не перевищує основної суми заборгованості за кредитом в загальному розмірі.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у ст.ст.10 і 11 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ст.ст. 57 і 60 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Докази не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Крім того, з відповідача, в силу ст.88 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені (а.с.1) судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі , понесені ним при подачі позовної заяви до суду. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити відповідно до вказаних вище підстав.

Відповідно до ст.ст. 259, 261 ч.5, 525, 526, 530 ч.1, 549, 551 ч.3, 610, 612, 614, 625, 621 ч.5, 626 ч.1, 627, 629, 1048, 1050, 1054,1055, 1056 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Постанови №5 Пленуму ВСС України № 5 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 60, 61, 209, 210, 212, 213, 214 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1), уродженця та зареєстрованого в с.Тартак Жмеринського району Вінницької області, проживаючого АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»( 01054, м.Київ, вул.Дмитрівська,18/24, код ЄДРПОУ 09322299, рахунок 3619105 у АТ"КБ "Експобанк", МФО 322294) заборгованість за договором кредиту № 146/2008 USD від 28.08.2008 року в розмірі 47914 гривень 44 коп., яка складається з :

- строкової заборгованості за кредитом в розмірі 1947,41 доларів США, що еквівалентно 15565 (п"ятнадцять тисяч п"ятсот шістдесят п"ять) грн. 65 коп.;

- простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1520,56 доларів США, що еквівалентно 12151 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 44 коп.,

- простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 1085,05 доларів США, що еквівалентно 8672 (вісім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 80 коп.;

- пені за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 771,80 доларів США, що еквівалентно 6169 (шість тисяч сто шістдесят дев"ять) грн.

- пені за несвоєчасну сплату прострочених процентів в розмірі 670,03 доларів США, що еквівалентно 5355 (п"ять тисяч триста п"ятдесят п"ять) грн.55 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1), уродженця та зареєстрованого в с. Тартак Жмеринського району Вінницької області, проживаючого АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»( 01054, м.Київ,вул.Дмитрівська,18/24, код ЄДРПОУ 09322299,рахунок 3619105 у АТ"КБ "Експобанк", МФО 322294) судовий збір у сумі 479,14 грн.

В решті позову - відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Рішення суду може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду Порощук П.П.