Ухвала суду № 34180754, 15.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Гусинський М.О.

Доповідач Пономарьова О.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Биліни Т.І., Хейло Я.В.,

при секретарі Мишко Д.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання незаконним підвищення з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку процентної ставки за укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредитно-заставним договором №KTSOAN91004052 від 08 лютого 2008 року, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2013 рок позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання незаконним підвищення з 01 лютого 2009 року в односторонньому порядку процентної ставки за укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредитно-заставним договором №KTSOAN91004052 від 08 лютого 2008 року залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, та зобов'язати відповідача зробити перерахунок відсотків по кредиту та повернути переплачені кошти. Апелянт зазначає, що повідомлення про підвищення процентної ставки він не отримував, фактично розмір відсотків за кредитним договором в односторонньому порядку відповідачем збільшений в порушення вимог закону з 01 лютого 2009 року, хоча на цей час була чинна ст. 10561 ЦК України, яка забороняла це робити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав клопотання про перенесення слухання справи у зв'язку з неможливістю представника банку з'явитися у судове засідання.

Апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідачем не зазначені поважні причини неявки в судове засідання його представника.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем процента ставка за кредитним договором підвищена у відповідності до вимог законодавства та положень укладеного між сторонами договору.

Такий висновок суду є правильним та відповідає встановленим у справі обставинам.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 8 лютого 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № KTSOAN91004052, згідно з яким ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1 кредит на придбання автомобілю в сумі 53 085,23 грн. під 15,48% річних, кінцевим терміном погашення 06 лютого 2015 року.

Пунктом 6.3.1. кредитного договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом. При цьому банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вводу в чинність зміненої процентної ставки (а.с. 2-6).

Відповідно до розпорядження ПАТ КБ «ПриватБанк» від 31 грудня 2008 року № Є.40.0.0.0/1-20 прийнято рішення про підвищення процентної ставки за договорами кредиту до 30% річних з 01 лютого 2009 року (а.с. 43-44).

Згідно з реєстром № 423аvt поштове повідомлення ОСОБА_1 про збільшення процентної ставки за кредитним договором надіслано на адресу ОСОБА_1, зазначену у кредитному договорі, 08 січня 2009 року (а.с. 42), в якому ПАТ КБ «ПриватБанк» повідомив ОСОБА_1 про збільшення процентної ставки за кредитним договором з 01 лютого 2009 року, розмір нових процентів складає 27,14% на рік.

Як роз'яснив Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 28 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних відносин», при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 10561 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року. Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 і року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 10561 ЦК.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Враховуючи викладені роз'яснення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що укладений між сторонами кредитно-заставний договір передбачає можливість банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом за умови надсилання позичальнику письмового повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вводу в чинність зміненої процентної ставки (п.6.3.1 кредитного договору).

Передбачену кредитним договором процедуру підвищення в односторонньому порядку процентної ставки ПАТ «КБ «ПриватБанк» виконав у повному обсязі: рішення про підвищення процентної ставки за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1, прийняте 31 грудня 2008 року, тобто до набуття чинності Законом України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», який набрав законної сили 10 січня 2009 року, письмове повідомлення ОСОБА_1 за зазначеною у договорі адресою надіслане банком 08 січня 2009 року.

Після підвищення процентної ставки за кредитним договором розмір щомісячного платежу склав 1458,28 грн., які ОСОБА_1 сплачував протягом 17 поточних платежів, що свідчить про те, що розмір нових процентів за договором кредиту був відомий ОСОБА_1, який з ним погодився.

Викладені обставини спростовують доводи апеляційної скарги позивача щодо неправомірності дій банку по підвищенню процентної ставки за кредитним договором.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами і їм надана належна правова оцінка, в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Апеляційний суд визнає, що наведені в апеляційній скарзі позивача доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Т.І. Биліна

Я.В. Хейло