Ухвала суду № 34179658, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/18658/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011

у справі № 2а/0570/693/2011

за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля"

до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Добропіллявугілля" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету України, збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища, Відокремленим підрозділом позивача "Шахта "Добропільська" за період з 30.06.2009 по 29.10.2010, за результатами якої був складений акт № 1250/15-1/26352481 від 10.11.2010.

Перевіркою встановлено, що порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997 № 207/472/51/157, ст.ст. 26, 30 Кодексу України "Про надра", п.п. 17, 18 Постанови Кабінету Міністрів України № 264 від 26.03.2008 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин".

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000611520/0 від 12.11.2010, яким позивачу згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання від 161 календарних дні нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання, що складає 413590,86 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Відокремленим підрозділом позивача "Шахта "Добропільська" здійснювалось погашення податкового зобов'язання із плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно розрахунків: № 24548 від 05.02.2010 у сумі 49472,01 грн. із затримкою на 161 день; № 7587 від 29.04.2010 в сумі 162442,86 грн. із затримкою 133 дні; № 24548 від 05.02.2010 в сумі 183506,69 грн. із затримкою 130 днів; № 18929 від 05.11.2009 в сумі 126614,24 грн. із затримкою 120 днів; № 18929 від 05.11.2009 в сумі 191325,05 грн. із затримкою 92 дні; - розрахунку № 7587 від 29.04.2010 в сумі 113820,83 грн. із затримкою 91 день.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій відповідач зарахував в якості сплати податкових зобов'язань, суми, сплачені позивачем згідно платіжних доручень від 29.09.2009 № 1058 на суму 180600 грн. - авансовий платіж з плати за користування надрами за 3 квартал 2009р. по строку платежу 29.10.2009; від 29.10.2009 № 1176 на суму 223000 грн. - авансовий платіж з плати за користування надрами за 3 квартал 2009р. по строку платежу 20.10.2009; від 12.11.2009 № 1234 на суму 257186,05 грн. - податок за користування надрами за 3 квартал 2009р. по строку платежу 19.11.2009; від 18.12.2009 № 1375 на суму 61900 грн. - авансовий платіж з плати за користування надрами за 4 квартал 2009р. по строку платежу 19.02.2010; від 29.01.2010 № 32 на суму 366000 грн. - авансовий платіж з плати за користування надрами за 4 квартал 2009р. по строку платежу 19.02.2010; від 19.02.2010 № 96 на суму 200258,06 грн. - податок за користування надрами за 4 квартал 2009р. по строку платежу 19.02.2010; від 19.03.2010 № 183 на суму 156000 грн. - авансовий платіж з плати за користування надрами за 1 квартал 2010р. по строку платежу 19.05.2010; від 30.04.2010 № 45 на суму 377261,74 грн. - податок за користування надрами за 1 квартал 2010р. по строку платежу 20.05.2010; від 29.06.2010 № 167 на суму 186900 грн. - авансовий платіж з плати за користування надрами за 2 квартал 2010р. по строку платежу 19.08.2010; від 30.07.2010 № 319 на суму 316300 грн. - авансовий платіж з плати за користування надрами за 2 квартал 2010р. по строку платежу 19.08.2010; від 19.08.2010 № 365 на суму 121097,08 грн. - податок за користування надрами за 2 квартал 2010р. по строку платежу 19.08.2010; від 30.09.2010 № 486 на суму 355131,32 грн. - заборгованість з податку за користування надрами за 2 квартал 2010р. по строку платежу 19.08.2010.

Відповідачем здійснено врахування сум, що сплачені вказаними платіжними дорученнями, на погашення податкового боргу попереднього періоду, тобто боргу, який виник внаслідок несплати зобов'язання, визначеного розрахунками від 05.11.2009 № 18929, від 05.02.2010 № 24548, від 29.04.2010 № 7587.

Відповідно до пп. 7.1.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо того, що відповідно до чинного законодавства України право визначати призначення платежу належить виключно платнику податків. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо того, що нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу та серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. При недотриманні платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо того, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 у справі № 2а/0570/693/2011 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 у справі № 2а/0570/693/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

С.Е.Острович

О.І. Степашко