Ухвала суду № 34179551, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/16113/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011

у справі № 2а-1139/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Сван"

до Державної податкової інспекції у м. Черкаси,

Головного управління Державного казначейства України в Черкаській

області,

Головного управління Державного казначейства України в м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення

бюджетної заборгованості по податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Сван" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового повідомлення рішення №0000482304/0 від 25.06.2008, стягнути на користь позивача з державного бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 4268051 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення №0000482304/0 від 25.06.2008.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень, квітень 2008 року та складено акт №967/23-4/31636347 від 10.06.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000482304/0 від 25.06.2008, яким зменшено позивачу заявлену суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за квітень 2008 року в сумі 4268051 грн.

В порядку адміністративного оскарження податковим органом була проведена нова позапланова перевірка позивача та складено акт №1614/23-4/31636347 від 10.09.2008.

За результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача Державною податковою інспекцією у м. Черкаси, Державною податковою адміністрацією у Черкаській області та Державною податковою адміністрацією України, спірне податкове повідомлення рішення було залишене без змін, скарги позивача без задоволення.

Від'ємне значення по податку на додану вартість та право на бюджетне відшкодування з цього податку виникло у позивача в зв'язку з придбанням у ТОВ „Компанія Ділан" обладнання для переробки домашньої птиці згідно з договором поставки від 29.08.2007 року № 20/06.

Судом апеляційної інстанції досліджено податкову накладну від 08.11.2007 №560, яку позивачу виписало ТОВ „Компанія Ділан" на підставі договору поставки від 29.08.2007 року №20/06 на поставку "обладнання для переробки домашніх птиць" на загальну суму 23550696, 20 грн. в тому числі ПДВ 3925116, 03 грн..

Згідно з Актом приймання-передачі обладнання від 29.11.2007 до договору поставки від 29.08.2007 року № 20/06, Постачальник поставив, а Покупець прийняв "обладнання для фабрики по переробці бройлерів" на загальну суму 25650696, 20 грн.

Платіжним дорученням №313 від 29.11.2007 ТОВ „Торговий дім Сван" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ „Компанія Ділан" 23250696, 20 грн. в якості оплати за "обладнання по переробці домашньої птиці" згідно з видатковою накладною №490 від 08.11.2007 року.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ „Компанія Ділан" спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

При цьому встановлено, що за спірною угодою контрагент виконав повністю взяті на себе зобов'язання, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за товар.

Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції, правомірно віднесли вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатили податки.

Також, з посиланням на відповідні первинні документи, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисел укладення та виконання угод з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Вказане підтверджується також тим, що з протоколу огляду Державної податкової інспекції у м. Черкаси від 09.02.2011, що обладнання є в наявності і зберігається за адресою: м. Золотоноша, вул. Заводська, 4.

Статтею 10 Закону України „Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги доводи відповідача про те, що податок на додану вартість не сплачений до бюджету контрагентом позивача, оскільки, згідно з нормами Закону України „Про податок на додану вартість", не встановлено обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до положень Закону, сума податку на додану вартість, що включена в ціну товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок щодо сплати цього податку до бюджету.

Крім того, реальність господарської операції підтверджується експертним висновком Черкаської торгово - промислової палати № И-97 від 10.02.2011, яким встановлено наявність обладнання для переробки домашньої птиці відповідно до специфікації та договору поставки № 20/06 від 29.08.2007.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 у справі № 2а-1139/09/2670 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2011 у справі № 2а-1139/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко